Вікіпедія

Пріорка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Посилання: додав відео-екскурсії
значне доповнення і деяке уточнення (територія сучасного Мостицького масиву теж значною мірою входила до Пріорки)
Рядок 4:
|на карті =
|фото =Хата на Пріорці (2009).JPG
|підпис =[[Хата на Пріорці]]
|площа =
|населення =
|координати = {{coord|50|30|27.5046593|N|30|27|41.4524988|E|type:city|display=it}}
|головні вулиці = [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], [[Автозаводська вулиця (Київ)|Автозаводська]] та ін.
|район = [[Оболонський район]], [[Подільський район (Київ)|Подільський район]]
Рядок 18:
|карта розташування = Київ
}}
'''Пріо́рка''' — історична місцевість нау півночіпівнічній частині правобережжя [[Київ|Києва]], де розташовані сучасні [[Вишгородський масив|Вишгородський]] та [[Мостицький масив|Мостицький масиви]], місцевості [[Кинь-Ґрусть]] і [[Крістерова гірка]]. Межує на півдні з [[Куренівка (Київ)|Куренівкою]], на заході — з [[Мостицький масив|Мостицьким масивомВиноградарем]], [[Вітряні гори|Вітряними Горами]] і [[селище Шевченка (Київ)|селищем Шевченка]], на півночі — з [[Мінський масив|Мінським масивом]] і лісом, на сході — з [[Оболонь (місцевість Києва)|Оболонню]]. Основні вулиці Пріорки — [[Автозаводська вулиця (Київ)|Автозаводська]] і, [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]] і [[Мостицька вулиця|Мостицька]].
 
== Історія ==
На Пріорці виявлено сліди палеолітичної стоянки.<ref name=":0">''Лідія Пономаренко'', '''Пріорка''' / Топонімічний словник / [[Звід пам'яток історії та культури України]]: Енциклопедичне видання. У 28 томах: [https://web.archive.org/web/20190226194155/http://www.history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2-2/966-95478-2-2-2.pdf Київ. Кн. 1, ч. 3.: С–Я] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: [[Горбик В'ячеслав Олександрович|В. Горбик]], М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2094.</ref>
[[Файл:Priorka 1910.jpg|200px|міні|ліворуч|[[Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Пріорка)|Покровський храм на Пріорці]], поч.ХХ ст.]]▼
 
Поселення Пріорка згадується з XVII століття. Засновано католицькими ченцями домініканського ордена близько [[1630]] року. Назва за найбільш вірогідною версією походить від слова «пріор», що означає «настоятель монастиря», хоча в документах XVII—XVIII століть фігурує форма «Преварка» (що означає «передмістя»).
=== Домініканський період ===
У першій половині [[XIII століття|13-го століття]] у цій місцевості виникло поселення Яцківка (або Іоакінфівка) засноване домініканським ченцем [[Яцек Одровонж|Яцеком (Іоакінфом) Одровонжем]], який у 1222–1226 роках проповідував у [[Київ|Києві]] [[Католицька церква|католицизм]] і заснував [[Київський домініканський монастир|Богородицький домініканський монастир]]. Від того часу поселення належало монастирю. Першим [[Пріор|пріором]] (настоятелем) монастиря був Годін.<ref name=":0" />
 
Слобідку під назвою Пріорка (від [[Пріор|пріора]]) тут заснував домініканський чернець, генеральний проповідник монастиря Петро Розвадовський невдовзі після 1629 року.<ref name=":0" />
 
У своїх записках 1634–1664 років Петро Розвадовський писав про цю місцевість наступне:<ref name=":1">Петръ Развидовскій (Розвадовський) / [https://www.prlib.ru/item/442852 Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей] (в ІІІ розділах, редактори [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимир Антонович]], Ф. Терновський).&nbsp;— К. : типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.&nbsp;— Отделъ ІІ.&nbsp;— С. 102–106{{ref-ru}}</ref>
<blockquote>Монастирські землі починаються від річки [[Сирець (річка)|Сирець]] за [[Кирилівський монастир|Кирилівським монастирем]] у бік Пріорки, одразу за мостом перед великим хрестом. З правого боку колись було поселення Яцківка (Іоакінфівка), з якої ми платили подвірний податок (за квитанціями 1629 року). Я не застав уже того поселення: але на тому ж місці поставили постоялий дім, і з нього був дохід.</blockquote>
<blockquote>З лівого боку за хрестом, йдучи від Києва, знаходиться млинок, що залишився від вірменської церкви, де вірмени під час запустіння випросили собі ниву уздовж житомирської дороги у короля, здається, Казимира. Цю ниву ми завжди оспорювали і нарешті, якщо не помиляюся, у 1645 році погодились вірмени львівські, провізори цієї церкви київської, щоб ми уступили замість цієї ниви одне подвір'я біля самого млинка і монастирського сад до самого [[Фільварок|фільварку]] монастирського, де ми той сад насадили до Герасимового ставка, а за судові витрати вони зобов'язані були нам виплатити двісті польських злотих.</blockquote>
Також у своїх записках Розвадовський згадує, що у Пріорці із дозволу ради отців монастиря (конвенту) було дозволено збудувати руську, тобто [[Православна церква|православну]], церкву.<ref name=":1" />
 
Згодом назва Пріорки трансформувалась у народній традиції в Преварку, Приварку, Переварку тощо. Також зустрічалася назва «поля конвентські».<ref name=":0" />
 
=== Гетьманщина ===
Після [[Хмельниччина|польсько-козацької війни 1648—1657 років]] Пріорка змінює власника. За одними відомостями, вона з 1650-х років належала київському [[Полковник (Гетьманщина)|полковнику]] [[Яненко-Хмельницький Павло|Яненку-Хмельницькому]] та його наступникам. Зі іншими відомостями, вона була конфіскована у домініканського монастиря і передана київському [[Києво-Братський монастир|Братському Богоявленському монастирю]], чиє володіння було підтверджене грамотою російських царів [[Петро I|Петра I]] та [[Іван V Олексійович|Івана V]] за 1694 рік.<ref name=":0" />
 
У 1654 році у Пріорці налічувалося 20 хат.<ref name=":0" />
 
=== Київський магістрат ===
У 1701 році указом гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] Пріорка була передана [[Київський магістрат|Київському магістрату]]. Це володіння було закріплено у 1710 році грамотою Петра I, яким вона була передана в управління [[Війт Києва|київського війта]] [[Дмитро Полоцький|Дмитра Полоцького]], а пізніше&nbsp;— грамотою гетьмана [[Данило Апостол|Данила Апостола]], у якій вона була названа селом.<ref name=":0" />
 
У 1723 році тут налічувалося 94 хати, а 1736 році&nbsp;— 87 хат.<ref name=":0" />
 
=== Передмістя Києва ===
Спеціалізацією околиці на середину 19 століття залишались городництво, садівництво, ягідництво, виноградарство, цим місцеві жителі займались ще донедавна: вирощували редиску, салат, огірки, помідори, баклажани та продавали свої продукти на базарах. Процвітало тут і кустарне виробництво: гончарство, бондарство, люди тримали винокурні та варили пиво.<ref>''О. Гула''. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukr_2014_1_3 «Хата на Пріорці»: Т. Шевченко в пам’яті населення київської околиці] // [http://ndiu.org.ua/book/usi-1-web.pdf Україна у світовій історії. - 2014. - № 1.] - С. 11-17.</ref>
 
У 1880 році Пріорка увійшла до складу Києва.<ref name=":0" />
 
У другій половині 19-го століття Пріорка перетворюється на дачне передмістя Києва і значною мірою перебуває у користуванні Товариства київських обивателів. Приблизно у цей час формується схема шляхів сполучення на Пріорці, залишки якої збереглись і донині.<ref name=":0" />
 
Станом на 1894 рік Пріорка входила до Плоської [[Адміністративно-територіальний устрій Києва|поліцейської дільниці Києва]] і простягалася територіями сучасних [[Вишгородський масив|Вишгородського]] і [[Мостицький масив|Мостицького масивів]] уздовж [[Вишгородська вулиця|Вишгородської]] та сучасних [[Автозаводська вулиця (Київ)|Автозаводської]] і [[Мостицька вулиця|Мостицької вулиць]]. Зокрема тут знаходилися:<ref name=":2">[[c:File:Kiev-map-1894-1.jpg|Мапа Києва 1894 року зі передмістями]], видання [[Кульженко Стефан Васильович|Стефана Кульженко]]</ref>
 
* вулиці [[Вишгородська вулиця|Вишгородська]], [[Старозабарська вулиця|Старозабарська]], [[Новозабарська вулиця|Новозабарська]], Пісочна, [[Лугова вулиця (Київ, Оболонський район)|Лугова]], Дачна, [[Маломостицька вулиця|Мала Мостицька]];
* дорога [[Білицька вулиця (Київ)|Білицька]];
* [[Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Пріорка)|церква Покрови Пресвятої Богородиці]];
* урочище [[Западинка|Западинці]];
* струмки [[Коноплянка (струмок)|Коноплянка]], Курячий брід і Западинський.
 
Також тут знаходилися дачі:<ref name=":2" />
 
* [[Браницькі|Графа Браницького]]&nbsp;— нині промзона навколо [[Інститут надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України|Інституту імені Бакуля]],
* Кинь Ґрусть і Коробкіна&nbsp;— нині [[Кинь-Ґрусть|місцевість Кинь-Ґрусть]],
 
* [[Вільгельм Крістер|Крістера]]&nbsp;— нині [[Крістерова гірка|місцевість Крістерова гірка]].
У середині XVII століття тут знаходилася заміська резиденція пріора Петра Розвадовського&nbsp;— настоятеля католицького домініканського монастиря в Києві, а навколо неї&nbsp;— близько двохсот сільських хат. Після [[Хмельниччина|визвольної війни 1648—1657 років]] ці землі були відібрані у католиків і передані в [[1659]] році Братському монастирю на Подолі, а в [[1701]] році&nbsp;— Київському магістрату. Вже наприкінці XVIII століття Пріорка стає дачною місцевістю Києва, однак в міську межу вона увійшла тільки в [[1880]] році.
 
== Сучасна забудова ==
▲[[Файл:Priorka 1910.jpg|200px|міні|ліворуч|[[Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Пріорка)|Покровський храм на Пріорці]], поч.ХХ ст.]]
У 1960–80-х роках Пріорку майже повністю переплановано і перебудовано. Від старої забудови залишилися [[Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Пріорка)|Покровська церква]], кілька житлових будинків, зокрема меморіальні&nbsp;— музеї [[Красицький Фотій Степанович|Фотія Красицького]] та «[[Хата на Пріорці]]».
 
Рядок 37 ⟶ 79:
== Джерела ==
{{вк95}}
 
* [[Звід пам'яток історії та культури України]]: Енциклопедичне видання. У 28 томах: [https://web.archive.org/web/20190226194155/http://www.history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2-2/966-95478-2-2-2.pdf Київ. Кн. 1, ч. 3.: С–Я] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: [[Горбик В'ячеслав Олександрович|В. Горбик]], М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2094.
{{кед}}
* {{КЕ}}
Рядок 49 ⟶ 93:
* {{YouTube|KhoAFCzUNCs|Екскурсія Пріоркою|logo=1}}
* {{YouTube|4LEShGU5C4U|Киевская амплитуда: Закоулки Приорки (2017) (російською)|logo=1}}
* {{Книга
|назва = Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя
|рік = 2021
|автор = [[Широчин Семен Станіславович|Семен Широчин]], [[Михайлик Олександр Сергійович|Олександр Михайлик]]
|видавництво = Самміт-Книга
|місце = Київ
}}
** [http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2833697 Інтерв'ю з авторами книги (аудіо)] на [[UA: Українське радіо]]
 
{{kyiv-stub}}
{{Пріорка}}
{{Місцевості Києва}}
 
[[Категорія:Місцевості Києва]]
[[Категорія:Місцевості Подільського району Києва]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пріорка