Віктор-Моріс де Брольї: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
1656 року після смерті батька успадкував графства Ревель і Брольї, маркизат Сенонш. Також отримав губернаторство в Ла-Басьо (неподолік від [[Лілль|Лілля]]). Невдовзі стрийко Шарль отримав наказ керувати в Ла-Басьо від імені Віктор-Моріса. Після того, як цю фортецю було зруйновано на виконання умов Піренейського миру, розпорядженням, 1660 року Шарлю де Брольї було передано губернаторство в Авені, а Віктор-Моріс визначений його наступником. У серпні того ж року отримав роту в Іноземному кавалерійському полку, в якому її було розформовано разом з полком 1661 року.
1666 року отримав посаду прапороносця роти гвардійських жандармів. З почаатком [[Деволюційна війна|Деволюційної війни]] супроводжував короля Людовика XIV під час кампанії у Фландрії 1667 року, брав
1670 року отримав пенсіон в 6 тис. ліврів. Того ж дня Віктор-Моріс купив роту бургундських шеволежерів, з якою брав участь в облозі Епіналь, Шате і завоюванні Лотаринзького герцогства. У лютому 1671 році відставлений з посади прапороносця.
Рядок 13:
З початком [[Голландська війна|Голландської війни]] 1672 року брав участь у взятті Орсуа, Райнбергу, захопленні Утрехту і Дуйсбургу. 1673 року відзначився у захопленні Маастрихту. Патентом від 1 березня 1674 року сформував кавалерійський полк свого імені (пізніше Королівський Нормандський), з яким бився в битві при Сенефі, де кілька разів атакував супротивника на чолі жандармерії, і керував ар'єргардом після битви, зібравши трупи і поранених, для чого довелося розбити кілька кавалерійських загонів ворога. За ці дії заслужив схвалу принца [[Людовик II Бурбон-Конде|Людовика де Конде]], а король [[Людовик XIV]] об'єднав роту бургундських шеволежерів з ротою жандармів під назвою бургундських жандармів, призначивши Брольї їх капітан-лейтенантом.
Подальшому у складі армії маршала [[Анрі де Тюренн]]а в битві при Мюльхаузені 29 грудня атакував на чолі своєї роти роту лотаринзьких шеволежерів, змусивши їх відступити, але був важко поранений в шию пострілом з пістолету. 1675 року
Отримавши наказ допомогти Маастріхту, обложеному [[Вільгельм III Оранський|Вільгельмом Оранським]], рушив до міста в складі військ маршала [[Фрідріх фон Шомберг|Фоідріха фон Шомберга]]. Командуючи загоном, він атакував і змусив відступити ворожий ар'єргард, внаслідок чого облогу Масстрихту було знято. За це 25 серпня стає табірним маршалом. Залишок кампанії провів в Німецької армії маршала [[ Франсуа де Крекі ]]. Відзначився у битві біля Ренйфельда та захоплені Фрайбургу. 1677 року завдав поразки графові фон Штарембергу біля Рейнфельдского моста, брав участь у захопленні Зекінгена, форту Кель, замку Ліхтенберг.
Під час [[Війна за об'єднання|Війни за об'єднання]] звитяжив під час захоплення міста Люксембург у 1684 році. З початком [[Війна Аугсбурзької ліги|війни Аугсбургской ліги]] 1688 отримав звання генерал-лейтенанти. 29 вересня призначений командувати у Фландрії, але вже 20 грудня переведений командувачем в Лангедок, де почалися заворушення кальвіністів. Доволі швидко завдав останніх кількох поразок, але
1702 року отримав наказ сформувати полк власного імені. 1703 року втратив посаду в Лангедоці. Втім не брав участі у [[війна за іспанську спадщину|війні за іспанську спадщину]], яка тоді вже почалася. Решту життя мешкав у своїх маєтностях та при дворі. 1724 року король [[Людовик XV]] надав йому звання маршала. Помер Віктор-Моріс де Брольї 1727 року в своєму замку Бюї.
| |||