Сосна: відмінності між версіями

'''Со́сна́''' (''Pinus'' L.)&nbsp;— рід [[Хвойні|хвойних]] дерев родини [[соснові|соснових]]. Це дерева або чагарники, ароматичні, вічнозелені; крона зазвичай конічна у молодих рослин, часто стає округлою або плосковерхою з віком. Відомо близько 115 видів, що поширені переважно у помірній смузі [[Північна півкуля|Північної півкулі]], сягаючи, однак на північ від [[Полярне коло|полярного кола]] аж до 71°пн.ш. в Норвегії. Росте також у гірських тропічних регіонах, сягаючи широт трохи на південь за екватор в південно-східній Азії (до 2,1° пд.ш., Суматра, ''[[Pinus merkusii]]''). Сосни введені як декоративні й лісові дерева в багатьох частинах Південної півкулі<ref name="GD">[http://www.conifers.org/pi/Pinus.php The Gymnosperm Database]</ref>.

В [[Україна|Україні]] налічується 17 видів, з них окультурено 11. Найпоширенішою є [[сосна звичайна]] (''Pinus sylvestris'' L.), до 40&nbsp;м заввишки. ПлодоноситьПлодить з 10—30 років, у [[Деревостан|зімкненому лісостані]]&nbsp;— з 40—60 років. [[Дерево]] живе 300—400 років, іноді й більше. ПорівняноУ порівнянні з іншими шпильковими росте швидко. Сосна звичайна&nbsp;— світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до [[ґрунт]]ів, росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо.

Сосна квітне у травні. Її жовтий пилок у великій кількості розноситься вітром, покриваючи іноді всю поверхню озер, будучищо є несподіваним кормом для дрібних рибок.

Пилок сиплеться з пиляків жовтих шишечок і потрапляє на рильця червоних шишечок. Насіння дозріває лише через вісімнадцять місяців, у березні випадає з шишок на сніг і, підхоплюючись вітром, ковзає по насту як маленькі буєри (сани з вітрилами) на далекі відстані в різні боки<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref>. Насіння навесні проростає, виносячи на поверхню п'ять або сім [[Сім'ядоля|сім'ядоль]]<ref name="Верзилин"/>. Молоді сосни швидко ростуть, збільшуючись на 30—50 сантиметрів за рік<ref name="Верзилин"/>. Вони не бояться ні морозів, ні вологи, ні посухи, ні вітрів. Недарма латинською мовою сосна називається Пінус (''Pinus''), що означає «скеля»<ref name="Верзилин"/>. Сосна&nbsp;— світлолюбна рослина. Якщо насіння сосни потрапить під ялину з її широкими лапами, пророслі сосонки не зможуть витримати постійної тіні іта загинуть. Ось чому ялина, потрапивши в сосновий бір, витісняє сосну<ref name="Верзилин"/>. Старі сосни відмирають, а молоді під ялиною не виростають, і через десятки років замість соснового лісу залишається тільки ялиновий<ref name="Верзилин"/>. Але сосна поселяється і на нових відкритих місцях. У неї міцні корені, стійкий стовбур, і вона досить невибаглива до умов середовища зростання.

* [[Шишкін Іван Іванович]] (1832—1898). «На півночі дикій…», 1891. [[Національний музей російського«Київська мистецтвакартинна в м.&nbsp;Києвігалерея»]]