Вівся (Тернопільський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 152:
Важливим чинником формування національної самосвідомості вівсян стала церква. В австро-угорський період парохами були: в 1860–1870-х роках — {{comment|о.|отець}} Йосиф Макогонський, від 1875 року — {{comment|о.|отець}} Іван Дурбак, з 1900-х років — {{comment|о.|отець}} І. Кіналь, родом із [[Золота Слобода|Золотої Слободи]]<ref name="Бережанська земля" />.
Наприкінці XIX століття відбувалось значне роздрібнення сільських господарств — власники земель наділяли чи [[Посаг|вінували]] своїх дітей та внуків новими землями. 1914 року на Вівсі було заледве десяток господарів, власників 10 моргів землі чи більше, інші ж мали менше, або стали [[Халупники|халупниками]], що жили лише з денних заробітків
Читальню [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|«Просвіти»]] й пожежно-гімнастичне товариство [[Січ (товариство)|«Січ»]] у селі заснували ще до Першої світової війни. Жителі Вівся носили вишивані сорочки, а до сільської читальні приїжджали представники з повітових освітніх товариств із науками та викладами<ref name="Бережанська земля" />.
| |||