Воронцова Єлизавета Ксаверівна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) |
Опечатка Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 11:
Відвідувала білоцерківську «[[Олександрівка|Олександрію]]». Після смерті матері успадкувала чимало українських земель. Виїжджала з чоловіком за кордон. Під їхнім наглядом збудовано й облаштовано [[Воронцовський палац (Одеса)|Воронцовський палац]] на Миколаївському ([[Приморський бульвар (Одеса)|Приморському]]) бульварі в Одесі та [[Алупкинський історико-архітектурний заповідник|Алупкинський маєток]] у Криму.
Як доброчинниця організувала Новоросійське жіноче товариство опіки бідних, ініціювала видання альманаху «Подарок бедным» (Одеса, 1834), підтримувала місцеві жіночі школи<ref>{{Cite web|title=Єлизавета Воронцова і її роль у розвитку Південної Пальміри Одеса|url=https://odessitka.info/uk/yelyzaveta-voronczova-i-yiyi-rol-u-rozvytku-pivdennoyi-palmiry|accessdate=2021-08-31|language=uk}}</ref>. 30 000 [[Рубль|рублів]] пожертвувала на утворення сільських банків (відсотки з цього капіталу пішли на утримання Мошнянської та Городищенської лікарень). Під час кавказького намісництва свого чоловіка мешкала в Тифлісі (нині [[Тбілісі]], Грузія), де заснувала виховний заклад святої Ніни для дівчат, надавши 100 000 руб. У середині 1850-х років повернулася до Одеси. Виконувала обов'язки статс-дами при імператриці [[Марія Олександрівна (імператриця)|Марії Олександрівні]].
Мала шестеро дітей, з яких четверо померло у віці від кількох днів до десяти років.
| |||