Вікіпедія

Самокиш Микола Семенович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Very trivial (обговорення | внесок)
4142 редагування
Немає опису редагування
Very trivial (обговорення | внесок)
4142 редагування
Немає опису редагування
Рядок 25:
}}
{{Othernames|Самокиш (прізвище){{!}}Самокиш}}
'''Мико́ла Семе́нович Само́киш (Самокиша)''' ({{ДН|25|10|1860|13}}, [[Ніжин]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{Дата смерті|18|1|1944}}, [[Сімферополь]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— український<ref name="Бурачек" /><ref name="УРЕС"/><ref name="ULAN"/> художник-[[батальний жанр|баталіст]], майстер [[анімалістичний жанр|анімалістичного жанру]] і графік. Академік живопису (1890) і Дійсний член Імператорської Академії мистецтв (1913), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937), Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).<ref name="ЕІУ" /> Твори Миколи Самокиша відзначаються динамічністю композиції, досконалим малюнком, стриманим колоритом.<ref name="УРЕС"/> Біографія Самокиша 1930&nbsp;р. назвала його «блискучим ілюстратором» і «найкращим баталістом України та Росії»<ref name="Бурачек" /> і художника називали «поетом коней». Він створив понад 11 тисяч картин, малюнків, офортів переважно на батальні та мисливські сюжети.
 
== Життєпис ==
Народився 25 жовтня 1860 у Ніжині на Чернігівщині в сім'ї поштаря [[Музей «Ніжинська поштова станція»|Ніжинської поштової станції]] Семена Самокиша.<ref name="ЕІУ" /> Дошкільні роки Миколи Самокиша пройшли в місті [[Носівка]] в родині діда по матері&nbsp;— чернігівського козака Дмитра Івановича Сеника.
 
З 8 років Микола виховувався в [[Ніжин]]і у батьків. Найяскравіші враження дитинства пов’язані з дивовижними барвистими пейзажами рідної землі. Художник писав: «У всьому я бачив незрозумілу для мене, але привабливу красу. Дуже часто бабуся питала мене, чому я стою та дивлюся вдалечінь. Пояснити я, звичайно, не міг. Але мені хотілося утримати в пам’яті образи та дивні кольори, які побачив...» Особливе ставлення було у Миколи до коней. Він полюбив їх «…за красу та енергію, яку став малювати в усіх видах...»<ref name="landlord.ua" />
З 8 років Микола виховувався в [[Ніжин]]і у батьків. Початкову художню освіту отримав в Ніжинській класичній гімназії у вчителя малювання [[Музиченко-Цибульський Родіон Корнійович|Родіона Музиченка-Цибульського]], у якого також брав приватні уроки живопису.▼
 
▲ЗСамокиш 8згадував: бажання малювати батальні сцени з'явилося відтоді, як він побачив лубочні картини на тему російсько-турецької війни 1828—1829 років. Микола«Я виховувавсямарив вцими картинами [[Ніжин]]і упробував батьківмалювати на клаптиках паперу вуглем за браком олівця…»<ref name="gazeta.ua" /> Початкову художню освіту отримав в Ніжинській класичній гімназії у вчителя малювання [[Музиченко-Цибульський Родіон Корнійович|Родіона Музиченка-Цибульського]], у якого також брав приватні уроки живопису.
Закінчив [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинський історико-філологічний інститут]], створений на базі [[Ніжинська гімназія вищих наук|«Гімназії вищих наук і ліцею князя Безбородька»]], де в різні часи навчалися [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]], [[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]], [[Забіла Віктор Миколайович|Віктор Забіла]], [[Мокрицький Аполлон Миколайович|Аполлон Мокрицький]], [[Тарновський Василь Васильович (старший)|Василь Тарновський-ст.]], [[Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]], [[Стравинський Федір Гнатович|Федір Стравинський]].▼
 
▲Закінчив [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинський історико-філологічний інститут]], створений на базі [[Ніжинська гімназія вищих наук|«Гімназії вищих наук і ліцею князя Безбородька»]], де в різні часи навчалися [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]], [[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]], [[Забіла Віктор Миколайович|Віктор Забіла]], [[Мокрицький Аполлон Миколайович|Аполлон Мокрицький]], [[Тарновський Василь Васильович (старший)|Василь Тарновський-ст.]], [[Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]], [[Стравинський Федір Гнатович|Федір Стравинський]]. Під час навчання, 1883 року, колекціонер і меценат Третьяков купив одну з його картин для своєї галереї. То був перший великий успіх Самокиша. А 1885 року художник презентував свою дипломну роботу&nbsp;— «Повернення російської кавалерії після атаки під Аустерліцем». Це була картина, присвячена наполеонівській війні 1812 року.<ref name="gazeta.ua" />
 
Українська тематика завжди цікавила Самокишу, що брав активну участь в українській громадській праці.<ref name="Бурачек" /> Під час навчання у Петербурзькій Академії Мистецтв (1879—1885) належав до українофільського гуртка митців ([[Васильківський Сергій Іванович|Сергій Васильківський]], [[Мартинович Порфирій Денисович|Порфирій Мартинович]], [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанас Сластіон]]), що ставив собі за мету відтворити історичні події і національні особливості з життя й побуту українського народу.<ref name="ЕУ" /> У Мартиновича улаштовували вечірки, де Порфирій Мартинович грав на бандурі, співали пісень, вивчали історію України тощо. У Петербурзі, в пізніші часи, Самокиш бував постійним гостем «української громади».<ref name="Бурачек" />
Рядок 66 ⟶ 68:
=== Тематика царського періоду ===
У 1890—1900-их рр. проілюстрував низку воєнно-історичних видань (зокрема, книгу М. Кутепова «Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі» (1892—1911), а також твори М. Гоголя, Л. Толсого, О. Пушкіна, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького.
 
Зображення різних тварин зустрічаються в ілюстраціях багатьох книг і журналів, які оформляв художник 1890—1900-их рр. Перш за все це видання «Великокнязівське і царське полювання на Русі» та «Біловезька Пуща». Майстер створив безліч малюнків, що передають атмосферу полювання минулих років: зображення вершників у традиційній екіпіровці, що відповідає певному історичному періоду, мисливське спорядження та, звичайно, коней.<ref name="landlord.ua" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="«Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі» (1892)>
Рядок 86 ⟶ 90:
 
==== Альбом «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» ====
Як баталіст, Самокиш двічі виїздив на театр воєнних дій. Під1904 часроку у складі Ніжинського драгунського полку Самокиш провів сім місяців на [[Російсько-японська війна|російсько-японської війнивійні]], вінна перебував налінії фронтіфронту як кореспондент-художник журналу «[[Нива (журнал)|Нива]]». Свої враження відобразив у альбомі акварелей і малюнків пером «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» та серії олійних картин. Однією з найсильніших картин є полотно "Забутий", де автор зобразив мертвого російського вершника і його коня.<ref name="gazeta.ua" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з альбому «Війна 1904—1905. Із щоденника художника">
Рядок 109 ⟶ 113:
З 1898 разом з [[Васильківський Сергій Іванович|Сергієм Васильківським]] працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописної України»&nbsp;— «З української старовини», з текстом [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] (1900).<ref name= "Из украинской старины" />
 
Всі портрети в альбомі виконав аквареллю Сергій Васильківський, а малюнки -&nbsp;— Микола Самокиш. Пояснювальний текст був складений відомим українським археологом та істориком, професором Дмитром Яворницьким. Багато часу та праці витратив Микола Семенович на збирання та вивчення матеріалів для цього альбому. Біля сотні зображених предметів військового спорядження, одягу, побуту є результатом замальовок зі старовинних речей в музеях та приватних зібраннях України, Петербурга, Кракова та Парижа.
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації «З Української старовини» (1900)">
Рядок 128 ⟶ 132:
Проектував (у шкіцах) Микола Самокиш і меблі в українському стилі; в 1910&nbsp;р. зробив обкладинки до журналу «[[Українська хата (часопис)|Українська хата]]».<ref name="Бурачек" /><ref name="ЕУ" />
 
==== «Мотиви українського орнамента» (1902—1904) ====
Микола Самокиш приділяв велику увагу вивченню народної орнаментальної традиції: розписів, вишиванок, оздоблення тканин тощо. Величезне зацікавлення у митця викликала виставка народного українського мистецтва, що відбулася у Харкові під час проведення у 1902 році ХІІ [[Археологічний з'їзд|Археологічного з'їзду]].<ref name="ЕУ" /> Близьке ознайомлення з експонатами виставки спонукало Самокиша до видання альбому 40 кольорових літографованих таблиць «Мотиви українського орнаменту» яке побачило світ 1902 року. Зарисовки він робив на харківській виставці, в Київському історичному та Полтавському музеях, в приватних зібраннях, а також в селах та селищах України, головним чином Полтавської, Київської та Чернігівської губерній. Альбом вперше дав можливість широким колам російського суспільства познайомитися з кращими взірцями українського орнаменту, створеними невідомими художницями-самородками.<ref name="obuchonok" /> Біографи Самокиша стверджують, що через брак коштів альбом був надрукований у Празі. Згодом Микола Самокиш повторив видання у Харкові або Петербурзі близько 1904 року.<ref name="ЕУ" /><ref name="Олександр Морозов" /><ref name="wikisource" />
 
Рядок 147 ⟶ 151:
</gallery>
 
Чільне місце у творчості Самокиша посідає серія історичних картин, присвячених національно-визвольній війні українського народу в 17 ст. Першою з цього циклу є картина «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 році» (1929). Для картини художник попередньо зібрав дуже великий історичний матеріал, в чому йому поміг давнішній друг -&nbsp;— директор Дніпропетровського історичного музею професор Дмитро Яворницький. Лице Хмельницького Самокиш писав з гравюри ХVII століття [[Вільгельм Гондіус|Гондіуса]]. До числа творів з історії визволення українського народу належить написана в 1930 році картина «Битва козацьких повстанців з польськими гусарами при Жовтих Водах в 1648 році». Теми боротьби українського народу проти панського іга присвячені картини «Селянська війна 1648 &nbsp;р.», «Повстання українських селян на чолі з Іваном Богуном», «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем у 1653 році» (1931), «Бій під Царичанкою 1709», «Похід запорожців на Крим» (1934), «Руйнування Батурина Меньшиковим», «Кость Гордієнко нищить драгунів Кемпеля», «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» (1934), «Гетьманці» (1934), «Харківська фортеця 18 ст.» (1936) та інші.<ref name="obuchonok" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Серія картин присвячена національно-визвольній війні українського народу">
Рядок 155 ⟶ 159:
Бой Максима Кривоноса с Иеремией Вишневецким.jpg|Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким (1934)
</gallery>
 
До українського циклу належать твори Самокиша, присвячені великому українському поету та художнику Тарасу Шевченку. У зв'язку з 125-річчям від дня народження Шевченка, яке відзначали у 1939 році, Самокиш підготував два твори: "Розгін демонстрації трудящих Києва в 1914 році, присвяченої 100-річчю від дня народження Т. Шевченка" та "Царські жандарми везуть Шевченка в заслання".<ref name="obuchonok" />
 
=== Радянська тематика ===
Рядок 165 ⟶ 171:
</gallery>
 
=== Анімалістичний жанр ===
=== Анімалістка ===
Самокиші належать перші й найбільш досконалі в українські мистецтві зразки анімалістичного жанру (картини «Табун орловських рисистих маток на водопої» (1889), «Материнство» (1911).<ref name="ЕІУ" /> Художника Миколу Самокиша називали «поетом коней».
 
Художника Миколу Самокиша називали «поетом коней» — йому належать перші й найбільш досконалі в українські мистецтві зразки анімалістичного жанру. Коні стали головними героями його перших малюнків. 1929 року він написав: «Я любив дивитися на швидкий біг коня, і кінь у русі мені більше подобався, ніж у спокійному стані. Мені здавалося, що навіть найнекрасивіша, зморена шкапа під час швидкого бігу стає красивою й інтересною».<ref name="gazeta.ua" />
 
Влітку 1889 року в маєтку графа [[Воронцов-Дашков Іларіон Іванович|Іларіона Воронцова-Дашкова]] художник працював над картиною портрети коней графа «Табун орловських рисистих маток на водопої». До уваги глядачів художник представив більше десятка тварин на природі, на березі річки [[Цна (притока Мокші)|Цни]]. У різних позах, на різних планах розмістив майстер на полотні табун, який повільно йде на вечірній водопій. За пагорбом, з якого щойно спустилися коні, розмістилося село {{не перекладено|Новотомніково|Новотомніково|ru|Новотомниково}} Тамбовської губернії, де був розташований вищезазначений маєток з кінним заводом.<ref name="landlord.ua" /> У 1890 році Микола Самокиш за картину «Табун орловських рисистих маток на водопої» здобув звання академіка.<ref name="ЕІУ" />
 
У 1912–1917 роках Самокиш створив окрему серію малюнків, де коні не воюють, а позують йому. Він зобразив своїх героїв як самодостатніх істот — поряд з якими люди відіграють другорядну роль. Приміром, картина "Кронпринц" — гарний білий породистий кінь, який перемагає в перегонах. Жокей у колясці там наче й ні до чого — усю увагу привертає тварина.<ref name="gazeta.ua" />
 
Тут автор відійшов від свого принципу, що кінь має бути в русі, і зобразив своїх героїв як самодостатніх істот. Поряд з якими люди відіграють другорядну роль. От, приміром, з'явився "Кронпринц" — гарний білий породистий кінь, який перемагає в перегонах. Жокей у колясці там наче й ні до чого — усю увагу привертає тварина.
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з анімалістки">
SamokishTabunOrlovskihRysistyhMAtok.jpg|«Табун орловських рисистих маток на водопої» (1889)
Материнство (тондо Н.С. Самокиша).jpg|«Материнство» (1911)
Кронпринц (картина Н.С. Самокиша).jpg|«Кронпринц» (1912)
Конь в упряжи (картина Н.С. Самокиша).jpg|Кінь в упряжі
Карабах (иллюстрация Н.С. Самокиша).jpg|Кінь з Карабаху
SamokishTroikalavnaya.jpg|«Трійка», кінець XIX століття
</gallery>
 
=== Графічні роботи та ілюстрації ===
У спадщині Самокиша лишилися численні графічні роботи, з яких значна частина на батальні сюжети, виконані аквареллю, тушшю і олівцем; виконав кілька тисяч книжкових ілюстрацій, застосовуючи в них малярські засоби, зокрема ілюстрував українські книги, які розкривають важке становище українського народу в дореволюційні часи та його боротьбу за свободу: оповідання [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], повість «Микола Джеря» [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], «Думу про Джуру», «Тарас Бульба» Миколи Гоголя та інші.<ref name="ЕУ" />

Самокиш став одним з найпопулярніших майстрів радянської журнальної та книжкової ілюстрації.<ref name="obuchonok" /> Ілюстрації були розміщені у різних журналах, найбільше в російської «[[Нива (журнал)|Нива]]» (1910, 1912, 1914-45, 1917), «Солнце России» (1914&nbsp;—16), в «[Український Мисливець і Рибалка]» (1928).<ref name="ЕУ" /><ref name="obuchonok" />
 
Історія та побут України дали багато тем Миколі Семеновичу як художнику-ілюстратору. Його ілюстрації до повісті Гоголя "Тарас Бульба" вирізняються глибоким знанням типів та побуту запорожців. Дуже вдалими є ілюстрації "Запорожці гуляють" та "Виступ запорожців в похід проти ляхів".<ref name="obuchonok" />
 
 
Для творів Самокиша властива багатофігурність і динамічність композиції; його мистецька спадщина (понад 10 000 малюнків і графіки) зберігається в музеях України, Росії й у приватних колекціонерів.<ref name="ЕУ" />
Рядок 191 ⟶ 210:
 
== Учні ==
[[ImageФайл:Ukrainian_painter_Mykola_Samokysh_in_his_studio.jpg|thumb|Микола Самокиш у студії, 1930-их рр.]]
* [[Авілов Михайло Іванович]]
* [[Чернов Леонід Іванович]]
Рядок 211 ⟶ 230:
<ref name="УРЕС">''Самокиш (Самокиша) Микола Семенович'' // {{УРЕС}}, том. 3, ст. 208</ref>
 
<ref name="ULAN">[http://vocab.getty.edu/page/ulan/500015638 'Samokish, Nikolay (Ukrainian painter and graphic artist, 1860-19441860—1944)'], Union List of Artist Names Online {{ref-en}}</ref>
 
<ref name="ЕІУ">''Н.&nbsp;Г.&nbsp;Ковпаненко.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Самокиш Микола Семенович] // {{ЕІУ|9|435}} ([https://web.archive.org/web/20210704094507/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf архів])</ref>
Рядок 230 ⟶ 249:
<ref name="wikisource">[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83 Мотиви українського орнаменту]</ref>
 
<ref name="Олександр Морозов">Самокиш М. [http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1792/1/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%88%20%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20B5.pdf Мотиви українського орнаменту : альбом] / упоряд., відп. за вип., авт. передм. Олександр С. Морозов ; [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя]]. Б-ка. [[Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського|Музей рідкісної книги]]. -&nbsp;— Ніжин: Лисенко М. М., 2019. -&nbsp;— 55 с.</ref>
 
<ref name="obuchonok">{{cite web |url=https://obuchonok.com.ua/node/406 |title=Тема боротьби українського народу в образотворчому мистецтві |author=Сніховський Михайло Сергійович |date= |work= |publisher= Обучонок - дослідницькі роботи і проекти учнів України|accessdate=August 26, 2021}}</ref>
 
<ref name="gazeta.ua">{{cite web |url=https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_mikola-samokish-use-zhittya-malyuvav-konej/361627 |title=Микола Самокиш усе життя малював коней |author=Іван ЖЕЖЕРА |date=18 листопада 2010 |work= |publisher=[[Gazeta.ua]] |accessdate=August 28, 2021}}</ref>
 
<ref name="landlord.ua">{{cite web |url=https://landlord.ua/wp-content/page/majster-animalistichnogo-zhanru-hudozhnik-mikola-samokish/ |title=Майстер анімалістичного жанру |author=Журнал «Landlord» |date= |work= |publisher= |accessdate=August 28, 2021}}</ref>
 
}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Самокиш_Микола_Семенович