Самокиш Микола Семенович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Very trivial (обговорення | внесок)
додав фото
Very trivial (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Художник
|Ім'я = Микола Семенович Самокиш
|Фото = SamokishFoto1929Mykola Samokysh - photo-portrait.jpg
|Ширина = 200px
|Підпис = Микола Самокиш, 19291920-их рр.
|Ім'я при народженні =
|Дата народження = 25.10.1860(13)
Рядок 38:
У 1886—1889 навчався в [[Париж]]і в [[Жан-Батист Детайль|Жан-Батиста Детайля]].<ref name="ЕІУ" />
 
У 19891889, повернувшись з-за кордону, намалював кілька картин для [[Тбілісі|Тифліського]] воєнно-історичного музею на тему з історії завоювання Кавказу («Баталія біля річки [[Іорі]] 1800», «Оборона Наурської станиці 1774», «Бій під Авіляром 1877 року»), якими здобув ім'я баталіста.<ref name="Бурачек" /><ref name="ЕІУ" />
 
Із 1894 викладав у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв. У 1898 за картину «Табун на водопої» одержав від академії мистецтв [[академік]]а.<ref name="Бурачек" />
Рядок 64:
== Творчість ==
 
=== Тематика царського періоду ===
=== Царський період ===
У 1890—1900-их рр. проілюстрував низку воєнно-історичних видань (зокрема, книгу М. Кутепова «Великокняже, царське та імператорське полювання на Русі» (1892—1911), а також твори М. Гоголя, Л. Толсого, О. Пушкіна, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького.
 
Рядок 72:
Kutepov's hunting V.1 - page 081 - Vladimir Monomakh hunting.jpg|Великий Князь Володимир Мономах на полювання
Kutepov's hunting V.1 - page 088 detail - Daniel of Galich's hunting.jpg||Полювання на вепря Великого Князя Данила Романовича Галицького
Kutepov's hunting V.1 - page 141 detail.jpg|Дорогоцінний меч, найденний при розкопках Великокняжного Двору в Києві
</gallery>
 
==== Серія Наполеонівської війни ====
У 1912 Самокиш виконав серію малюнків на тему боротьби Російської імперії проти наполеонівської навали.<ref name="УРЕ" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з серії Наполеонівської війни">
SamokishBorodinoLitograf.jpg|«Атака [[Шевардінський редут|Шевардінського редуту]]». Літографія по малюнку М. Самокиша (1910)
Raevsky saltanovka.jpg|«[[Бій під Салтановкою|Подвиг солдатів Раєвського під Салтановкою]]» (1912)
Самокиш. Атака литовцев.jpg|«Атака [[Литовський лейб-гвардії полк|литовців]]» (1912)
Атака у Клястиц 20 июля 1812 года (картина Н.С. Самокиша).jpg|«Атака у Клястиц 20 июля 1812 года»
</gallery>
 
==== Альбом «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» ====
Як баталіст, Самокиш двічі виїздив на театр воєнних дій. Під час [[Російсько-японська війна|російсько-японської війни]] він перебував на фронті як кореспондент-художник журналу «[[Нива (журнал)|Нива]]». Свої враження відобразив у альбомі акварелей і малюнків пером «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» та серії олійних картин.
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з альбому «Війна 1904—1905. Із щоденника художника">
Samokish - On the hill after the assault.jpg|«На сопці після штурму». [[Російсько-японська війна|Війна 1904-1905]] (1908)
Samokish Battle of Wafangou.jpg|«Справа у Вафангоу. 17 травня 1904»
СамокишПогоняДневник.jpg|«Погоня». Війна 1904—1905. Із щоденника художника (1908)
SamokishJap1.jpg|Війна 1904-1905. Із щоденника художника (1908)
</gallery>
 
==== Альбом «Велика війна в образах і картинах» ====
Під час Першої світової війни, Самокиш разом з студентами майстерні батального малярства, виїздив на художню практику на західний і кавказький фронти («Великая война в образах и картинах», 1915). Результат поїздки стали близько 400 творів Самокиша та його учнів, численні фото, як експонувалися 1916 року.<ref name="ЕІУ" /><ref name="Ільїна" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з альбому «Велика війна в образах і картинах»">
В Галиции Кавалерист.jpg|«В Галичині. Кавалерист» (1914)
Николай Самокиш. Бой под Ярославом. Журнал Нива №45, 1914 №45-1914, 8 ноября.jpg|«Бій під [[Ярослав (місто)|Ярославом]]». [[Гравюра]], Нива № 45, 1914
</gallery>
 
=== Українська і козацька тематика ===
Самокиш ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-х і на початку [[20 століття]] часто приїздив в Україну, зокрема у [[Харків]], і брав участь у виставках в Україні.

==== «З Української старовини» (1900) ====
З 1898 разом з [[Васильківський Сергій Іванович|Сергієм Васильківським]] працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописної України»&nbsp;— «З української старовини», з текстом [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] (1900).<ref name= "Из украинской старины" />
 
Всі портрети в альбомі виконав аквареллю Сергій Васильківський, а малюнки - Микола Самокиш. Пояснювальний текст був складений відомим українським археологом та істориком, професором Д. І.Дмитром Яворницьким. Багато часу та праці витратив Микола Семенович на збирання та вивчення матеріалів для цього альбому. Біля сотні зображених предметів військового спорядження, одягу, побуту є результатом замальовок зі старовинних речей в музеях та приватних зібраннях України, Петербурга, Кракова та Парижа.
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації «З Української старовини» (1900)">
CamokishVasilkov1890(UkrStar).jpg|[[Васильківський Сергій Іванович|С. І. Васильківський]], М. С. Самокиш (ілюстрація до альбому «З Української старовини», 1900)
Pogonia.jpg|Погоня
</gallery>
 
==== Фрески Будинку полтавського губернського земства ====
Після видання альбому Сергій Васильківський запросив на початку 1890-х років Самокиша до участі в оформленні [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку Полтавського губернського земства]]. Васильківський за допомогою художників [[Беркос Михайло Андрійович|Михайла Беркоса]], [[Уваров Микола Митрофанович|Микола Уварова]] написав три величезних панно на теми з історії України, а Самокиш виконав фрески в стилі українського народного орнаменту. Вдвох вони написали панно «Козак Голота і татарин».<ref name="obuchonok" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="БудинокІлюстрації ПолтавськогоБудинку полтавського губернського земства">
Будинок Полтавського губернського земства 056.jpg|«Козак Голота і татарин» С. Васильківський і М. Самокиш.
Poltawa wnetrze muzeum 01.jpg|Головна заля. Стіни вкриті рослинними орнаментами за ескізами Самокиша.
Рядок 98 ⟶ 131:
Микола Самокиш приділяв велику увагу вивченню народної орнаментальної традиції: розписів, вишиванок, оздоблення тканин тощо. Величезне зацікавлення у митця викликала виставка народного українського мистецтва, що відбулася у Харкові під час проведення у 1902 році ХІІ [[Археологічний з'їзд|Археологічного з'їзду]]. Близьке ознайомлення з експонатами виставки спонукало Самокиша до видання альбому 40 кольорових літографованих таблиць «Мотиви українського орнаменту» яке побачило світ 1902 року. Біографи Самокиша стверджують, що через брак коштів альбом був надрукований у Празі. Згодом Микола Самокиш повторив видання у Харкові або Петербурзі близько 1904 року.<ref name="Олександр Морозов" /><ref name="wikisource" /><ref name="ЕУ" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з альбому «Мотиви українського орнаменту» (1902)">>
Мотиви українського орнаменту. 1902. №06. Вишивка шовком, золотом і сріблом XVII століття.jpg|Вишивка шовком, золотом і сріблом XVII століття
Мотиви українського орнаменту. 1902. №03. Вишивка кольоровими нитками.jpg|Вишивка кольоровими нитками
Рядок 104 ⟶ 137:
</gallery>
 
==== Цикл творів з української історії й козацьких воєн ====
З 1911&nbsp;року кожного літа працював в Україні («Табун коней», 1914), з 1928 у Харкові, виконав давно задуманий цикл творів з української історії й козацьких воєн: «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва 1648» (1929), «Бій під Жовтими Водами», «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930), «Бій Івана Богуна лід Монастирищем 1653» (1931), «Бій під Царичанкою 1709», «Похід запорожців на Крим» (1934), «Руйнування Батурина Меньшиковим», «Кость Гордієнко нищить драгунів Кемпеля», «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» (1934), «Харківська фортеця XVIII&nbsp;ст.» (1936), «Розгін демонстрації в Києві 1914 у соті роковини з дня народження Тараса Шевченка» і «Царські жандарми везуть Шевченка на заслання» (1938), «Голод у Криму 1921-22», «Полювання» та інші.<ref name="ЕУ" />
З 1911&nbsp;року кожного літа працював в Україні («Табун коней», 1914), з 1928 у Харкові, виконав давно задуманий цикл творів з української історії й козацьких воєн. Автор великого циклу історично достовірних творів, присвячених Запорозькій Січі («Козак на коні» (1889), «Запорожці біля корчми» (1917).
 
ЗЧільне 1911&nbsp;рокумісце кожногоу літатворчості працювавСамокиша впосідає Українісерія («Табуністоричних коней»картин, 1914),присвячених знаціонально-визвольній 1928війні уукраїнського Харкові,народу виконавв давно17 задуманий цикл творів з української історії й козацьких воєн:ст. («В'їзд Богдана Хмельницького дов КиєваКиїв у 1648 р.» (1929), «Селянська війна 1648 р.», «Бій під Жовтими Водами в 1648 р.» (1930), «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930), «Бій Івана Богуна лідз Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931), «Бій під Царичанкою 1709», «Похід запорожців на Крим» (1934), «Руйнування Батурина Меньшиковим», «Кость Гордієнко нищить драгунів Кемпеля», «Бій Максима Кривоноса з ЯремоюІєремією Вишневецьким» (1934), «Харківська фортеця XVIII&nbsp;ст.Гетьманці» (19361934), «РозгінХарківська демонстраціїфортеця в18 Києві 1914 у соті роковини з дня народження Тараса Шевченка» і «Царські жандарми везуть Шевченка на засланняст.» (19381936), «Голод у Криму 1921-22», «Полювання» та інші.<ref name="ЕУ" />
<gallery mode=packed-hover caption="">
Bohun vs Czernecki battle.jpg|«Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931)
Samokysh Kryvonis.jpg|Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким (1934)
SamokishTabunOrlovskihRysistyhMAtok.jpg|«Табун орловських рисистих маток» (1890)
SamokishNaPostoi(konec19veka).jpg|«На постій» (кінець XIX століття)
SamokishVecherVKrymu.jpg|«Вечір в Криму»
</gallery>
 
=== Серія Наполеонівської війни ===
У 1912 Самокиш виконав серію малюнків на тему боротьби Російської імперії проти наполеонівської навали.<ref name="УРЕ" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Серія картин присвячена національно-визвольній війні українського народу">
Bohdan Khmelnytskyi in Kyiv.jpg|«В'їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 р.» (1929)
SamokishBorodinoLitograf.jpg|«Атака [[Шевардінський редут|Шевардінського редуту]]». Літографія по малюнку М. Самокиша (1910)
Bohun vs Czernecki battle.jpg|«Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931)
Raevsky saltanovka.jpg|«[[Бій під Салтановкою|Подвиг солдатів Раєвського під Салтановкою]]» (1912)
Zaporozhians - Crimea.jpg|«Похід запорожців на Крим» (1934)
Самокиш. Атака литовцев.jpg|«Атака [[Литовський лейб-гвардії полк|литовців]]» (1912)
SamokyshБой KryvonisМаксима Кривоноса с Иеремией Вишневецким.jpg|Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким (1934)
Атака у Клястиц 20 июля 1812 года (картина Н.С. Самокиша).jpg|«Атака у Клястиц 20 июля 1812 года»
</gallery>
 
=== Альбом «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» ===
Як баталіст, Самокиш двічі виїздив на театр воєнних дій. Під час [[Російсько-японська війна|російсько-японської війни]] він перебував на фронті як кореспондент-художник журналу «[[Нива (журнал)|Нива]]». Свої враження відобразив у альбомі акварелей і малюнків пером «Війна 1904—1905. Із щоденника художника» та серії олійних картин.
 
<gallery mode=packed-hover caption="">
Гайдамак (акварель Н.С. Самокиша).jpg
Samokish - On the hill after the assault.jpg|«На сопці після штурму». [[Російсько-японська війна|Війна 1904-1905]] (1908)
Запорожцы в Бахчисарае (акварель Н.С. Самокиша).jpg
Samokish Battle of Wafangou.jpg|«Справа у Вафангоу. 17 травня 1904»
Нападение запорожских казаков на обоз (акварель Н.С. Самокиша).jpg
СамокишПогоняДневник.jpg|«Погоня». Війна 1904—1905. Із щоденника художника (1908)
SamokishVecherVKrymu.jpg|«Вечір в Криму»
SamokishJap1.jpg|Війна 1904-1905. Із щоденника художника (1908)
Samokish Inkou.jpg|«З набігу генерала [[Міщенко Павло Іванович|Міщенка]] на [[Інкоу]]: загін забайкальських козаків з перекладачем»
</gallery>
 
Автор картин «Розгін демонстрації в Києві 1914 у соті роковини з дня народження Тараса Шевченка» і «Царські жандарми везуть Шевченка на заслання» (1938), «Голод у Криму 1921-22», «Полювання» та інші.<ref name="ЕУ" />
=== Альбом «Велика війна в образах і картинах» ===
Під час Першої світової війни, Самокиш разом з студентами майстерні батального малярства, виїздив на художню практику на західний і кавказький фронти («Великая война в образах и картинах», 1915). Результат поїздки стали близько 400 творів Самокиша та його учнів, численні фото, як експонувалися 1916 року.<ref name="ЕІУ" /><ref name="Ільїна" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="">
В Галиции Кавалерист.jpg|«В Галичині. Кавалерист» (1914)
Николай Самокиш. Бой под Ярославом. Журнал Нива №45, 1914 №45-1914, 8 ноября.jpg|«Бій під [[Ярослав (місто)|Ярославом]]». [[Гравюра]], Нива № 45, 1914
</gallery>
 
=== Радянська тематика ===
=== Громадянська війна ===
Також намалював кілька картин на теми [[Громадянська війна|громадянської війни 1918—1922]]: «Атака Будьоннівської кавалерії» (1923), «Атака: Боротьба за прапор» (1929), «Кулеметна тачанка» (1930), «М. Щорс у бою під Черніговом»; картини «Голод у Криму в 1921—1922&nbsp;рр.» (1923); діорама «Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935).<ref name="ЕІУ" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації на тему Громадянської війни 1918—1922">
SamokishBitvaZaZnamya.jpg|Атака: Бій за прапор. Атака (центральний фрагмент картини, 1922)
Н.А. Щорс в бою под Черниговом (картина Н.С. Самокиша).jpg|«М. Щорс у бою під Черніговом»
Н. С. Самокиш «Переход Красной Армии через Сиваш» (1935).jpg|«Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935)
Н.А. Щорс в бою под Черниговом (картина Н.С. Самокиша).jpg|«М. Щорс у бою під Черніговом» (1938)
</gallery>
 
=== Анімалістка ===
Самокиші належать перші й найбільш досконалі в українські мистецтві зразки анімалістичного жанру (картини «Табун орловських рисистих маток на водопої» (1889), «Материнство» (1911).<ref name="ЕІУ" /> Художника Миколу Самокиша називали «поетом коней».
 
<gallery mode=packed-hover caption="">
<gallery mode=packed-hover caption="Ілюстрації з анімалістки">
SamokishTabunOrlovskihRysistyhMAtok.jpg|«Табун орловських рисистих маток на водопої» (18901889)
Материнство (тондо Н.С. Самокиша).jpg|«Материнство» (1911)
Конь в упряжи (картина Н.С. Самокиша).jpg|Кінь в упряжі
Карабах (иллюстрация Н.С. Самокиша).jpg|Кінь з Карабаху
SamokishTroikalavnaya.jpg|«Трійка», кінець XIX століття
SpeedingTroikaSamokishSaleLondon2006.jpg|«Трійка (на розгоні)»
</gallery>
 
Рядок 166 ⟶ 184:
Для творів Самокиша властива багатофігурність і динамічність композиції; його мистецька спадщина (понад 10 000 малюнків і графіки) зберігається в музеях України, Росії й у приватних колекціонерів.<ref name="ЕУ" />
 
<gallery mode=packed-hover caption="Гравюра і графіка Самокиша">
Kutepov's hunting V.1 - page 188a - Falconer.jpg|«Сокольник». Зображення для книги Н.&nbsp;І.&nbsp;Кутепова «Великокнязівське, царське й імператорське полювання на Русі», т. 1 (Петербург, 1896)
Kutepov's hunting V.2 - page 237 - Savva Storozhevskiy.jpg|"Явління св. Сави Сторожевського", Ілюстрація до поеми Л. Мея «Спаситель». Зображення для книги Н.&nbsp;І.&nbsp;Кутепова «Великокнязівське, царське й імператорське полювання на Русі», т. 1 (Петербург, 1896)