Мосендз Леонід Маркович: відмінності між версіями

 

У [[1946]] р., тяжко хворий на сухоти, переїжджає до [[Швейцарія|Швейцарії]], де в м. Бльонау [[1948]] р. помирає, похований там же. Його спадщина багата: збірка «Зодіак» (1941), три поеми («Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945) і «Волинський рік» (1948)), три збірки новел і оповідань («Засів», «Людина покірна», «Відплата») і незавершений роман «Останній пророк» (посмертне видання [[1960]]).

 

==Творчий доробок==

 

Виявив себе також у [[публіцистика|публіцистиці]], [[переклад]]ах.

 

== Джерела ==