Східна Померанія: відмінності між версіями

Після смерті Пржемислава II почалася боротьба за владу над польським узбережжям між королями Польщі та маркграфами [[Бранденбург]]а. Для протидії бранденбурзький загрозі король [[Владислав I Локетек|Владислав I Локетек]] в 1308 р. звернувся за допомогою до [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]]. Лицарі захопили Гданськ і заснували на цій території власну державу. Таким чином з 1308 р. Східне Помор'я виявилося під владою Тевтонського ордену. Лише в 1466 р., за [[Торуньський мир|Торуньським миром]] Східне Помор'я було повернуто Польщі і ввійшло до складу так званої [[Королівська Пруссія|Королівської (або Західної) Пруссії]], провінції під владою польського короля, але користується по-перевазі німецьким правом. Після [[Першій поділ Речі Посполитої|першого поділу Речі Посполитої]] в 1772 р. більша частина Східного Помор'я дісталася Пруссії. [[другий поділ Речі Посполитої|Другий поділ Речі Посполитої]] приніс Прусському королівству Гданськ і східно-поморські території. У складі Прусської держави Східне Помор'я утворювало провінцію [[Західна Пруссія (провінція)|Західна Пруссія]]. У 1919 р. ці території були розділені на три частини - німецьку, польську і [[вільне місто Данциг]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Нацистська Німеччина|Німеччина]] захопила всю територію Східного Помор'я, але в 1945 р. цей регіон, нарешті, остаточно увійшов до складу [[Польська Народна Республіка|Польської республіки]].