Тип (таксономічна категорія): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: sk:Kmeň (taxonómia) |
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: ta:தொகுதி (உயிரியல்); косметичні зміни |
||
Рядок 2:
'''Тип''' (phylum) – одна з основних [[таксономічна категорія|таксономічних категорій]], що посідає в [[царство (біологія)|царстві]] [[тварини|тварин]] найвище місце. Типи поєднують близькі [[Клас (біологія)|класи]] та часто поділяються на [[Підтип (біологія)|підтипи]]. Всі [[організм|організми]], що належать до одного типу характеризуються єдиним [[план будови|планом будови]].
Термін '''«тип»''' було запропоновано [[1825]] року [[Бленвіль|А.Бленвілем]], який назвав так 4 «гілки» (phyla) тварин: хребетні, м’якотілі, членисті та променеві, які [[1812]] року виділив [[Жорж Леопольд Кюв'є|Жорж Кюв'є]]. Як прибічник теорії незмінності видів, Кюв'є вважав типи незмінними і непов’язаними між собою. Він протиставляв своє вчення ідеям трансформістів про єдність органічного світу. [[Бер Карл Максимович|Карл Бер]] на основі [[ембріологія|ембріологічних]] досліджень ([[1828]]) підтримував вчення про 4 типи у тварин. Роботами [[Ковалевський Олександр Онуфрійович|Олександра Ковалевського]] та [[Мечников Ілля Ілліч|Іллі Мечникова]]
В різні часи в системі тваринного світу виділялася різна кількість типів. Нині згідно різних систем їх число коливається від 10 до 33 (частіше 18 – 25). Ще з часів Кюв’є деякі вчені об’єднують [[кільчасті черви|кільчастих червів]] (Annelida) з [[членистоногі|членистоногими]] (Arthropoda) в ранзі підтипів в один тип членистих (Articulata). Всі одноклітинні гетеротрофні [[еукаріоти]] до недавнього часу вважалися одним типом [[найпростіші|найпростіших]] (Protozoa), однак за останні роки систематики поділяють їх на декілька типів. Різним також є і обсяг типів: так у типі [[Тип Пластинчасті|пластинчастих]] (Placozoa) лише 1 [[Вид (біологія)|вид]], тоді як до типу членистоногих входить понад мільйон видів. До цього часу є багато невизначеностей і спірних моментів у поділі деяких типів на підтипи, класи і таке інше. Тим не менш такі розбіжності в обсягах і системах не применшують принципового значення типу як систематичної категорії високого рангу.
Рядок 8:
В [[ботаніка|ботаніці]] типу відповідає [[відділ (біологія)|відділ]].
== Джерела ==
Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.
Рядок 64:
[[sl:Deblo (taksonomija)]]
[[sv:Stam (biologi)]]
[[ta:தொகுதி (உயிரியல்)]]
[[th:ไฟลัม]]
[[tr:Şube (biyoloji)]]
| |||