Франчук Віра Юріївна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 25:
==Біографія==
Народилася в сім’ї вчителів. У 1954 р. закінчила з відзнакою Харківський державний університет ім. О. М. Горького (нині [[Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна]]) і вступила в аспірантуру при кафедрі російської мови і загального мовознавства, де навчалася до 1957 р. (науковим керівником була канд. філол. наук В. П. Бєсєдіна-Невзорова). З 1958 р. працювала в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України]] референтом, молодшим, старшим і провідним (з 1990 р.) науковим співробітником. У 1961 р. захистила кандидатську («Відприкметникові прислівники в російській літературній мові ХVІІІ ст.»), а в 1989 р. докторську дисертацію («Київський літопис. Склад і джерела в лінгвістичному висвітленні»). У 1992 р. здобула наукове звання професора.
Учасниця багатьох наукових конференцій, зокрема Міжнародних конгресів україністів і Міжнародних з’їздів славістів.
Рядок 35:
Багато зробила для опрацювання та збереження спадщини українського мовознавця-філософа О. О. Потебні. Завдяки її ініціативі харківський архів ученого, як і частина його московської спадщини, перенесено до [[Центральний державний історичний архів України (Київ)|Центрального державного історичного архіву України]] (особистий фонд № 2045). Запровадила в науковий обіг за архівними джерелами цілу низку раніше не опублікованих праць О. О. Потебні, додавши до них ґрунтовні коментарі.
Досліджувала діяльність відомих славістів ХІХ століття, які належали до наукового кола спілкування О. О. Потебні: [[Срезневський Ізмаїл Іванович|І. Срезневського]], [[Марин Дринов|М. Дринова]], [[Ватрослав Ягич|В. Ягича]], [[Шахматов Олексій Олександрович|О. Шахматова]], [[Бодуен де Куртене Іван Олександрович|Я. Бодуена де Куртене]], [[Русов Олександр Олександрович|О. Русова]], [[Буслаєв Федір Іванович|Ф. Буслаєва]]. Опублікувала їхнє листування з Потебнею. Популяризувала також внесок харківських філологів ХІХ ст. у вітчизняне слов’янознавство, підготувавши кілька статей про Харківську філологічну школу у фахових енциклопедичних виданнях.
| |||