Відмінності між версіями «Франчук Віра Юріївна»

нема опису редагування
==Біографія==
 
Народилася в сім’ї вчителів. У 1954 р. закінчила з відзнакою Харківський державний університет ім. О. М. Горького (нині [[Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна]]) і вступила в аспірантуру при кафедрі російської мови і загального мовознавства, де навчалася до 1957 р. (науковим керівником була канд. філол. наук В. П. Бєсєдіна-Невзорова). З 1958 р. працювала в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України]] референтом, молодшим, старшим і провідним (з 1990 р.) науковим співробітником. У 1961 р. захистила кандидатську («Відприкметникові прислівники в російській літературній мові ХVІІІ ст.»), а в 1989 р. докторську дисертацію («Київський літопис. Склад і джерела в лінгвістичному висвітленні»). У 1992 р. здобула наукове звання професора.
 
Учасниця багатьох наукових конференцій, зокрема Міжнародних конгресів україністів і Міжнародних з’їздів славістів.
Багато зробила для опрацювання та збереження спадщини українського мовознавця-філософа О. О. Потебні. Завдяки її ініціативі харківський архів ученого, як і частина його московської спадщини, перенесено до [[Центральний державний історичний архів України (Київ)|Центрального державного історичного архіву України]] (особистий фонд № 2045). Запровадила в науковий обіг за архівними джерелами цілу низку раніше не опублікованих праць О. О. Потебні, додавши до них ґрунтовні коментарі.
 
АвторкаВідновила першогоза біобібліографічногокопіями нарисута пропідготувала Одо друку текст втраченої праці вченого «Ударение», поповнила архівними матеріалами його відоме дослідження «Из записок по русской грамматике» (т. ОІV, вип. Потебню1−2). Завдяки її зусиллям вийшли друком три монографії, присвячені увічненню пам’яті мовознавця: «Олександр Опанасович Потебня» (1975), та«Олександр йогоОпанасович першоїПотебня. науковоїЖиття біографіїта творчий шлях» (1985), «Олександр Опанасович Потебня. Сторінки життя і наукової діяльності» (2012),. організаторкаОрганізаторка Потебнянських читань (1977, 1979, 1981, 1985, 1991, 1995, 1998) і модераторка круглих столів і секцій «Наукова спадщина О. О. Потебні в контексті сучасності», проведених на Міжнародних конгреса україністів (1996 — Харків; 1999 — Одеса; 2002 — Чернівці; 2005 — Донецьк; 2008 — Київ). Відповідальний редактор збірників матеріалів цих наукових заходів.
 
Досліджувала діяльність відомих славістів ХІХ століття, які належали до наукового кола спілкування О. О. Потебні: [[Срезневський Ізмаїл Іванович|І. Срезневського]], [[Марин Дринов|М. Дринова]], [[Ватрослав Ягич|В. Ягича]], [[Шахматов Олексій Олександрович|О. Шахматова]], [[Бодуен де Куртене Іван Олександрович|Я. Бодуена де Куртене]], [[Русов Олександр Олександрович|О. Русова]], [[Буслаєв Федір Іванович|Ф. Буслаєва]]. Опублікувала їхнє листування з Потебнею. Популяризувала також внесок харківських філологів ХІХ ст. у вітчизняне слов’янознавство, підготувавши кілька статей про Харківську філологічну школу у фахових енциклопедичних виданнях.
1720

редагувань