Потерча: відмінності між версіями

▲За походженням слово «потерча» пов'язане з дієсловом «потеряти», «потирати»<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ4}}</ref> («втрачати»<ref>{{СУМ-11|Теряти}}</ref>, а також «зіпсувати», «зробити шкоду», «зруйнувати»<ref name="Словарь">[http://ukrlit.org/slovnyk/потеряти Потеряти // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 377.]</ref>)&nbsp;— цікаво, що засвідчено вираз «потеряти дитя» («зробити [[викидень]]»)<ref name="Словарь"/>. Друга версія, висунута етнологом [[Зеленін Дмитро Костянтинович|Д.&nbsp;К.&nbsp;Зеленіним]], тлумачить «потерчата» як [[Метатеза (лінгвістика)|метатезу]] ранішого незасвідченого ''*пачертята'': із характерним для української мови зближенням приголосних «ч» і «т». Ймовірно, звідси також слово «[[потороча]]»<ref name="ЕСУМ"/>. Існує думка про походження «потерча» від дієслова «потерпати» за аналогією до «страдча»: бо «терпіти», «потерпати» в західноукраїнських говірках, як відомо, означає те саме, що й «страдати» у східних чи «страждати» в літературній мові. Тож «потерча»&nbsp;— це, ймовірніше, просто колишнє «потерпча»&nbsp;— бо воно, будучи нехрещеним, потерпає на тому світі, так само, як «страдча»&nbsp;— «страдає», адже його там, як уже було сказано, мучать злі духи. Таким чином, за значенням слова «потерча» і «страдча», швидше за все, абсолютно однакові.