The Doors: відмінності між версіями

Історія The Doors розпочалася в червні [[1965]] року, коли студенти кінематографічного коледжу [[Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі|UCLA]] [[Моррісон Джим Моррісон|Джим Моррісон]] і [[Рей Манзарек]] зустрілись на пляжі, будучи знайомими й до того. Моррісон розповів Манзареку, що пише вірші та запропонував створити гурт. Після того, як Моррісон заспівав власну пісню Moonlight Drive, Манзарек пристав на пропозицію.

Назву гурту було запозичено в англійського письменника [[Олдос ХаксліГакслі|Олдоса Гакслі]]. У своєму есе «[[Двері сприйняття]]» ({{lang-en|The Doors of Perception}}) ([[1954]]) письменник взяв [[епіграф]]ом рядки з [[поема|поеми]] «Шлюб Раю і Пекла» англійського поета [[18 століття|XVIII]] століття [[Блейк Вільям Блейк|Вільяма Блейка]]: «If the doors of perception were cleansed, every thing would appear to man as it is: infinite». В українському перекладі ця фраза звучить приблизно так: «Якби двері сприйняття були чистими, все постало б людині таким, яким воно є — нескінченним».

Найвідомішим учасником гурту був Джим Моррісон — [[Співак|вокаліст]] і автор більшості пісень. Моррісон був досить ерудованим, захоплювався філософією [[Фрідріх Ніцше|Фрідріха Ніцше]], культурою американських [[індіанці]]в, поезією європейських [[символізм|символістів]]. У наш час в Америці Джима Моррісона вважають не лише визнаним музикантом, але й визначним поетом. Його іноді ставлять в один ряд з Вільямом Блейком і [[РембоАртюр АртурРембо|Артюром Рембо]]. Моррісон приваблював прихильників своєю неординарною поведінкою. Він надихав молодих бунтівників тієї епохи, а загадкова смерть музиканта ще більше містифікувала його в очах прихильників.

За офіційною версією Моррісон помер [[3 липня]] [[1971]] року в [[Париж]]і від [[Гострий інфаркт міокарда|серцевого нападу]], однак, щодо справжньої причини смерті існує ряд припущень. Серед варіантів називають: вбивство, передозування наркотиків, самогубство, інсценування самогубства службами [[Федеральне бюро розслідувань|ФБР]], які тоді вели активну боротьбу проти учасників руху [[Хіпі|хіппі]] тощо. Єдиною людиною, яка бачила співака мертвим, була подруга Моррісона, [[Памела Курсон]]. Але через три роки після смерті Моррісона вона померла від передозування наркотиками, не повідомивши інших подробиць щодо смерті Джима Моррісона.

[[1978]] року з'явився альбом [[An American Prayer]], що складався з прижиттєвих фонограм читання віршів Джима Моррісона у виконанні автора, які були покладені на ритмічну основу, створену рештою учасників гурту вже після його смерті. Альбом зустрів неоднозначні відгуки прихильників і критиків. Зокрема, колишній продюсер гурту [[Ротшильд, Пол А.|Пол Ротшильд]] висловився так:

{{cquote|Для мене створене на [[An American Prayer]] рівнозначне тому, що взяти полотно [[Пабло Пікассо|Пікассо]], розрізати його на шматочки розміром з марку та наклеїти їх на стіни супермаркету.}}

У [[1979]] році режисер [[Френсіс Форд Коппола]] використав композицію ''The End'' гурту в своєму фільмі [[Апокаліпсис сьогодні]] про війну у [[В'єтнам]]і з [[Мартін Шин|Мартіном Шином]] і [[Брандо Марлон Брандо|Марлоном Брандо]] в головних ролях.