Ніхонґа: відмінності між версіями

У [[Монохромія|монохромному]] ніхонґа методика залежить від модуляції тонів чорнил від темних до світлих, для отримання різних відтінків: від майже білого до чорних, а й іноді до зеленуватих тонів, для позначення дерев, води, гір або листя.

У поліхромному ніхонґа велика увага приділяється наявності або відсутності контурів. Як правило, контури не використовуються для зображення [[Птахи|птахів]] або [[Рослини|рослин]]. Іноді для досягнення контрастних ефектів використовується розведення чорнил і нашарування пігментів, а також, іноді на картину наноситься [[сусальне золото]] або [[срібло]].

У живописців ніхонґа не було ніяких обмежень ні за сюжетами, ні по технічному виконанню. Як правило, це декоративний, найчастіше барвистий живопис з удосконаленими [[Візуальні ефекти|візуальними ефектами]], без особливо глибокого змісту, але з витонченою формальної красою.