Львов Володимир Миколайович: відмінності між версіями

У 1924 році закінчив [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М. В. Фрунзе]]. У 1924—1925 роках — помічник командира 23-ї Харківської стрілецької дивізії. У 1925—1927 роках — військовий радник в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]]. У 1927—1930 роках — начальник Військово-авіаційної школи спеціальних служб [[Військово-повітряні сили СРСР|ВПС РСЧА]]. У 1930—1931 роках — командир 3-ї Кавказької стрілецької дивізії, у 1931—1936 ррках — командир 2-ї Кавказької стрілецької дивізії. У 1936—1937 роках — командир 60-ї стрілецької дивізії. Закінчив [[курси «Постріл»]].

Із 1937 року — начальник штабу [[Закавказький військовий округ|Закавказького військового округу]]. Із 1938 року — на викладацькій роботі.

Із липня 1940 року — заступник (згодом 2-й заступник) командувача [[Прибалтійський військовий округ|Прибалтійським Особливим військовим округом]].

Перед початком німецько-радянської війни генерал Львов був призначений заступником командувача Закавказьким військовим округом. У серпні 1941 року став командувачем того ж округу. Із жовтня 1941 року — заступник командувача [[Закавказький фронт|Закавказьким фронтом]].

Із грудня 1941 року — командувач [[51-ша армія (СРСР)|51-ї армії]]. На чолі армії брав участь у Кнрченсько[[Керченсько-Феодосійська десантна операція|Керченсько-Феодосійській десантній операції]]. 51-ша армія з великими втратами висадилася на Керченський півострів і взяла Керч. За ці бої Львов був нагороджений [[Орден Леніна|орденом Леніна]].

Генерал Львов загинув під час [[Операція «Полювання на дрохв»|операції «Полювання на дрохв»]]. Львов не міняв місцерозташування свого штабу, тому німецьке командування знало де знаходиться командування 51-ї армії. 9 травня 1942 року німецька авіація розбомбила штаб 51-ї армії. Серед убитих був і Львов. Тіло генерала евакуювали і поховали в [[Тбілісі]].