Запорізька область: відмінності між версіями

Земна кора в межах Запорізької області належить до континентального типу і за науковими даними має потужність до 65  км. Вона складається в основному з гранітного і осадового шарів, основу яких складають [[магматичні гірські породи|магматичні]], [[осадові гірські породи|осадові]] та [[метаморфічні гірські породи|метаморфічні]] породи.

У тектонічному відношенні Запорізька область майже повністю лежить у межах [[докембрій|докембрійської]]ської [[Східноєвропейська платформа|'''Східно-Європейської''']] і частково палеозойської [[Скіфська платформа|'''Скіфської''']] платформ. Залежно від глибини залягання осадової товщі в межах платформи виділяють кристалічні щити, кристалічні масиви, [[плато]], [[западина|западини]] і [[прогин|прогини]]и. Враховуючи тектонічну неоднорідність регіону Запорізьку область можна поділити на дві частини: північну й південну.

У межах щита [[докембрій|докембрійські]]ські [[кристалічні породи]] відслонюються в долинах річок ([[Дніпро]], [[Верхня Терса (річка)|Терса]], у верхів'ях [[Кінська|Кінської]] і [[Молочна|Молочної]], [[Лозуватка|Лозуватки]], [[Обитічна|Обитічної]], [[Кільтиччя]], [[Буртиччя]], [[Берда (річка)|Берди]] та ін.), а в Приазов’їПриазов'ї виходять на денну поверхню на межиріччях у вигляді останців ([[Бельмак-Могила]], [[Токмак-могила (Синя гора)|Токмак-Могила]], [[Могила Куксунгур|Куксунгур-Могила]], [[Ланцевська кам'яна могила|Ланцева Могила]], [[Корсак-могила]] та ін.) або залягають безпосередньо під невеликою товщею антропогенових відкладів. В цілому щит складений дислокованими різновіковими докембрійськими [[осадові гірські породи|осадово]]-[[метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] і [[магматичні гірські породи|магматичними]] породами. Найдавніші відклади утворюють породи Дніпровського комплексу, представленого [[метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] [[кристалічні сланці|кристалічними сланцями]] й [[архейський еон|архейськими]] [[граніт|гранітами]]ами, [[гнейс|гнейсами]]ами і [[пегматит|пегматитами]]ами. Верхньоархейська група представлена ультрабазитами. Породи [[протерозой|протерозою]] представлені приазовським лужним комплексом ([[граніт|граніти]]и, [[сієніт|сієніти]]и, [[піроксеніти]]).

Північні й південні схили щита круто поринають під товщу [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] [[осадові гірські породи|осадових]] утворень. Так, у районі с. Пришиб поверхня [[кристалічні породи|кристалічних порід]] лежить на глибині 160  м нижче рівня моря, у м. [[Токмак]] – — 194  м, у с. [[Шевченка (Приазовський район)|Шевченко]] [[Приазовський район|Приазовського]] району – — 288  м, у м. [[Мелітополь|Мелітополі]] – — більше 500  м, у смт [[Якимівка (смт)|Якимівка]] – — більше 1200  м. На південному схилі щита від долини річки [[Домузла]] до [[Утлюцький лиман|Утлюцького]] лиману нахил поверхні кристалічних порід становить 30–40  м на 1 км: тут схил щита йде на глибину до 2000  м. На сході області (у Бельмацькому, Чернігівському, Приморському районах) кристалічні породи щита виходять на денну поверхню. У їхньому складі розвинені комплекси [[гнейс|гнейсів]]ів, [[кристалічні сланці|кристалічних сланців]], відомі товщі [[кварцит|кварцитів]]ів і кристалічних [[вапняк|вапняків]]ів, а також дуже поширені [[мігматит|мігматити]]и й ультрабазити.

[[докембрій|ДокембрійськіДокембрій]]ські [[кристалічні породи]] північних районів області представлені [[гнейс|гнейсами]]ами, рідше [[амфіболіт|амфіболітами]]ами, [[залізні руди|залізорудними]] утвореннями, кристалічними [[вапняк|вапняками]]ами й різними видами [[граніт|гранітів]]ів. [[граніт|ГранітиГраніт]]и утворюють великі й більш дрібні [[інтрузивні гірські породи|інтрузивні]] тіла, а також різного роду жили в [[гнейс|гнейсах]]ах, що їх вміщають. Крім того, тут же мають значне поширення [[пегматити]].

Для [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] характерна складна внутрішня будова як результат інтенсивних процесів [[метаморфізм|метаморфізму]]у, [[вулканізм|вулканізму]]у і [[складкоутворення]]. Породи, з яких він складається, мають різко порушене залягання, зібрані в складки, розбиті [[тектоніка|тектонічними]] [[розлом|розломами]]ами на окремі блоки, з яких Придніпровський і Приазовський частково розташовані в Запорізькій області. У [[деформація|деформації]] фундаменту істотну роль грали [[розлом|розломи]]и, часто глибинні, що простираються в широтному й меридіональному напрямках. З ними зв'язані [[жила (геологічне тіло)|жили]] і [[дайка|дайки]], що пронизують гнейсово-кварцитову товщу. Ці [[жила (геологічне тіло)|жили]] і [[дайка|дайки]] звичайно представлені сірими і рожевими [[граніт|гранітами]]ами, [[пегматити|пегматитами]], [[авгіт|авгітовими]]овими [[порфірит|порфіритами]]ами, [[діабаз|діабазами]]ами та [[амфіболіт|амфіболітами]]ами.

Головні складчасті структури мають північно-західне [[простягання пласта|простягання]], яке визначило загальну конфігурацію щита та прилеглих структур ([[Дніпровсько-Донецька западина]]), а також загальний план рельєфу ([[Придніпровська височина]], [[Придніпровська низовина]]) та напрям долини [[Дніпро|Дніпра]]. У цілому поверхня щита нерівна й пересічена, утворює досить значні [[западина|западини]], що чергуються з [[височина|височинами]]ми. У багатьох місцях поверхня [[кристалічні породи|кристалічних порід]] розчленована глибше, ніж денна поверхня. Товща [[осадові гірські породи|осадових]] [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] відкладів згладжує нерівності кристалічної поверхні, що мають [[тектоніка|тектонічне]] і [[денудація|денудаційне]] походження. Тим не менше майже всі нерівності кристалічного фундаменту відображаються в сучасному рельєфі. Деякі [[тектоніка|тектонічні]] структури щита відображаються в [[геоморфологія|геоморфологічній]] будові області, наприклад, [[Приазовська височина]].

По лінії [[Мелітополь]]  — [[Каховка]] відбувається зміна фундаменту: докембрійський метаморфічний комплекс різко (по [[розлом|розлому)]] змінюється похованою складчастою основою [[герцинська складчастість|герцинского]] віку. Тут південний окраєць древньої [[Східноєвропейська платформа|Східно-Європейської платформи]] (у межах [[Причорноморська западина|Причорноморської западини]]) змінюється складчастою основою плити молодої епігерцинської [[Скіфська платформа|Скіфської платформи]]. Поверхня цієї основи теж дуже нерівна.

[[осадові гірські породи|Осадовий]] [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойський]] покрив досягає найбільшої потужності й повноти розрізу в [[Причорноморська западина|Причорноморській западині]], в межах щита ці породи звичайно заповнюють невеликі [[западина|западини]] і депресії. Серед них розвинені [[крейда|крейдові]] відкладенні, що оголюються у верхів'ях лівих приток р. [[Молочна (Азовське море)|Молочна]] та у долині р. [[Токмачка]] (біля с. Басани). Тут у карбонатах [[крейда|крейди]] зустрічаються відбитки крейдовидних [[губки|губок]] і черепашок туритела. У районі с. [[Чкалове (Веселівський район)|Чкалове]] покрівля [[крейда|крейдових]] відкладень перебуває на глибині 400  м, у с. [[Степанівка Перша]] – — 700—800  м, а біля с. [[Володимирівка (Якимівський район)|Володимирівка]] – — 1000—1100  м. Ці [[крейда|крейдові]] відкладення в [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]] представлені трепеловидними [[опока|опоковими]] породами.

Склад і потужність [[палеогеновий період|палеоген]]-[[неогеновий період|неогенових]] відкладень також мінливі. Найбільші потужності вони мають у [[Причорноморська западина|Причорноморській западині]]. [[палеогеновий період|Палеогенові]] відкладення складаються головним чином з піщано-глинистих утворень. Вони представлені білими й сірими [[кварц|кварцовими]]овими [[каолін|каолінистими]]истими [[пісок|пісками]] із прошарками [[буре вугілля|бурого вугілля,]] світлими й зелено-сірими [[мергель|мергелями]], білими [[кварцовий пісок|кварцовими пісками]], тонкошаровими [[піщаник|піщаниками]]ами, зеленувато-сірими [[глауконіт|глауконітовими]]овими [[пісок|пісками]] із прошарками строкатих [[глина|глин]], [[марганцеві руди|марганцевоносними]] відкладеннями й т. д. [[неогеновий період|Неогенові]] відкладення є утвореннями внутрішніх або напіввнутрішніх опріснених басейнів. Вони представлені переважно [[вапняк|вапняками]]ами і [[черепашник|черепашниками]]ами з добре збереженими кістяками або відбитками [[двостулкові|пластинчастозябрових молюсків]]. Виходи їх на денну поверхню спостерігаються в багатьох місцях і особливо в районі с. [[Скельки (Василівський район)|Скельки Василівського району]]. Рідше вони складені зеленувато-сірими [[глина|глинами]]ми з домішкою грубозернистого [[пісок|піску]] і [[галька|гальки]], а також блакитнувато-зеленими [[глина|глинами]]ми, товщина яких на лівому березі [[Кінська|Кінської]] в с. [[Веселянка]] досягає 4  м.

[[палеогеновий період|Палеоген]]-[[неогеновий період|неогенові]] породи в межах області покриває потужний чохол [[четвертинний період|четвертинних]] континентальних, а на крайньому півдні – — морських [[осадові гірські породи|осадів]]. Найпоширенішими серед континентальних порід є [[лес|лесові]]ові й [[лесовидні породи|лесовидні]] відкладення. По долинах рік розвинені [[алювій|алювіальні]] відкладення, а на схилах рік – — [[елювій|елювіально]]-[[делювій|делювіальні]]. У [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]] відома цікава [[геологічна пам'ятка природи|геологічна пам'ятка]] міцно зцементованих [[піщаник|піщаників]]ів [[сарматський ярус|сарматського ярусу]] – — [[Кам'яна Могила]] (у с. [[Терпіння (село)|Терпіння]] під [[Мелітополь|Мелітополем]]).

Структурний план у цілому [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] відкладень мало мінявся із [[крейдовий період|крейдового періоду]]. У [[крейдовий період|крейді]] на території південного заходу області розміщалося море, східний беpeг якого проходив по лінії [[Запоріжжя]] – — [[Мелітополь]] (північна частина [[Тетіс (океан)|океану Тетіс]]). У [[палеогеновий період|палеогені]] і [[неогеновий період|неогені]] морські умови зберігаються на території західної половини області та в [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]]. І лише в середньому [[пліоцен|пліоцені]]і море скорочується, зберігаючись лише в південній частині області.