Вікіпедія

Василяшко Василь Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
м Згруповано однакові примітки
мНемає опису редагування
Рядок 6:
| підпис =
| дата народження = 13.04.1918
| місце народження = с. [[Завишень]], тепер [[СокальськийЧервоноградський район]], [[Львівська область]]
| дата смерті = 15 (або 16, 18) лютого 1946
| місце смерті = у лісі між с.[[Боянець]] і с.[[Купичволя]], тепер [[ЖовківськийЧервоноградський район]], [[Львівська область]]
| причина смерті = застрелився, щоб не потрапити в полон [[НКВС]]
| національність = Українець
Рядок 48:
{{!)}} }}
 
'''Василь Іванович Василяшко''' ([[псевдо]]: '''''Перемога''''', ''Вірний'', ''Пантера''; {{дн|13|4|1918}}, с. [[Завишень]], тепер [[СокальськийЧервоноградський район]], [[Львівська область]] — 15 (або 16, 18) лютого [[1946]], у лісі між с.[[Боянець]] і с.[[Купичволя]], тепер [[ЖовківськийЧервоноградський район]], [[Львівська область]]) — український військовий діяч, сотник [[УПА|Української повстанської армії]], командир сотні «Галайда-1» (серпень 1944 — вересень 1945), згодом куреня «Галайда» і [[ТВ-12 «Климів»|12-го (Сокальського) Тактичного відтинку «Климів»]] (вересень 1945 — †18 (16) лютого 1946) [[ВО-2 «Буг»|воєнної округи-2 «Буг»]] [[УПА-Захід|оперативної групи «УПА-Захід»]].
 
'''Кавалер трьох нагород [[Хрест Бойової Заслуги|ордену Бойової Заслуги]] [[УПА]]''' — Лицар Бронзового, Срібного (2-го класу) і Золотого (1-го класу) [[Хрест Бойової Заслуги|Хрестів Бойової Заслуги]]. Єдиний діяч УПА який прижиттєво нагороджений трьома відзнаками цього ордену. Один із двох діячів УПА, які були кавалерами трьох Хрестів [[Хрест Бойової Заслуги|ордену Бойової Заслуги]]. Другим був [[Дуда Михайло|Дуда Михайло-''«Громенко»'']].
 
== Дитинство. Юність ==
[[Файл:Свято молоді в с.Завишень 1936 р.jpg|thumb|left|300px|'''Свято молоді в с. Завишень, 1936&nbsp;р.'''<br/>
''Лежить другий ліворуч&nbsp;— Василь Василяшко. Це єдине прижиттєве фото з ним, що збереглось до нашого часу.'']]Василь Іванович Василяшко народився 13 квітня 1918&nbsp;р. у с. [[Завишень]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Його батько&nbsp;— Василяшко Іван, стрілець [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]], загинув у 1920 році на Великій Україні, обороняючи [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]]. Василь закінчив шість класів у Завишенській школі, де здобув фах шевця. З юних років брав активну участь в діяльності осередку [["Просвіта"|Товариства «Просвіта»]], став членом Юнацтва [[ОУН|Організації Українських Націоналістів]], а згодом і [[ОУН]], до якої з 1932&nbsp;р. належав його старший брат Микола.
 
== Служба в «Нахтігалі» і 201-му шуцманшафт-батальйоні ==
Рядок 67:
Протягом грудня 1943 p.&nbsp;— березня 1944&nbsp;р. у північній Львівщині були створені сотні «Пролом» та «Тигри». Окрім того [[Тарас Онишкевич]] в кінці лютого 1944&nbsp;р. об'єднав підлеглі боївки [[Служба безпеки ОУН (б)|СБ]] з двох округ в один відділ, сотенним якого був призначений [[Дмитро Пелип|Дмитро Пелип (''«Ем», «М22», «Євшан»'')]]. Командиром першого рою першої чоти (командир&nbsp;— Ярослав Грицай (''«Чорнота»'')) став В. Василяшко (''«Перемога»'').
 
28 березня (за іншими даними 31 березня) 1944 року його чота у складі сотні [[Онишкевич Тарас Григорович|Онишкевича Тараса «Галайди»]] брала участь у ліквідації польського збройного угрупування у с. [[Острів (Сокальський район)|Острів]] [[Сокальський район|Сокальського району]], які загрожували українським селам околиці. У цьому бою, [[Онишкевич Тарас Григорович|Т. Онишкевич]] був смертельно поранений. На його честь сотня отримала назву «Галайда», а очолив її [[Пелип Дмитро Петрович|Пелип Дмитро «Ем»]]. Навесні відділ брав активну участь в бойових діях на т.&nbsp;зв. Холмському фронті проти польських [[Армія Крайова|Армії Крайової (АК)]] та [[Батальйони хлопські|Батальйонів хлопських (БХ)]]. Також чота Ярослава Грицая «Чорноти» разом із сотнею [[Сіроманці (сотня УПА)|«Сіроманці»]] 11 травня 1944&nbsp;р. у с. [[Карів]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського р-ну]] провела бій із німецькими поліційними військами. Тоді Ярослав Грицай «Чорнота» був поранений, а В. Василяшко став замість нього чотовим. Підвідділ «Перемоги» 24 травня 1944&nbsp;р. мав бій з [[Радянські партизани|радянськими партизанами]] біля с. Лісова Рава-Руського повіту (тепер Польща). Дії В. Василяшка, який вів прицільний вогонь і закидав ворога гранатами, були відзначені командуванням.
 
=== На чолі сотні «Галайда-1» ===
Рядок 79:
* [[17 жовтня]] [[1944]]&nbsp;— біля с. Губинок [[Рава-Руський повіт|Рава-Руського повіту]] (тепер [[Польща]]);
* [[22 жовтня]] [[1944]]&nbsp;— с. [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] [[Яворівський район|Яворівського району]];
* [[4 листопада]] [[1944]]&nbsp;— с. [[Яструбичі]] [[РадехівськийЧервоноградський район|РадехівськогоЧервоноградського району]]. В цьому бою був смертельно поранений командир [[Пелип Дмитро Петрович|«Ем»]], а командування куренем перебрав [[Хвалібота Михайло| Хвалібота Михайло («Лис»)]];
* [[10 листопада]] [[1944]]&nbsp;— с. [[Лучиці (Сокальський район)|Лучиці]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]];
* [[25 листопада]] [[1944]]&nbsp;— с. [[Бишів (Радехівський район)|Бишів]] [[РадехівськийЧервоноградський район|РадехівськогоЧервоноградського району]].
 
Протягом зими сотні діяли самостійно. В цей час «Перемога» зі своєю сотнею здійснили:
* засідки на підрозділи [[НКВД]] та винищувальні батальйони с. [[Волиця (Жовківський район)|Волиця]] [[Жовківський район|Жовківського району]], с. [[Двірці (Сокальський район)|Двірці]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]]);
* [[12 лютого]] [[1945]]&nbsp;— бій біля с. [[Куличків]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]];
* [[20 лютого]] [[1945]]&nbsp;— засідку на прикордонників між с. [[Купичволя]] [[Кам'янка-Бузький район|Кам'янка-Бузького району]] та м. [[Великі Мости]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]] ;
* [[5 березня]] [[1945]]&nbsp;— наступ на прикордонну заставу в с. [[Зубків]] [[СокальськийЧервоноградський район|СокальськогоЧервоноградського району]];
* [[22 березня]] [[1945]]&nbsp;— бій під с. [[Зіболки]] [[Жовківський район|Жовківського району]], відомий як [[Бій під Жовквою]], в якому вони особливо відзначилися. Відділ, чисельність якого становила 167 вояків, протягом двох годин протистояв наступові двох полків [[Червона армія|Червоної армії]], підсилених підрозділами [[НКВД]]. Успішно відбивши ворожі наступи, сотня прорвалася з оточення. В. Василяшко в бою був поранений у груди, але, попри це, холоднокровно командував проривом. Після короткого лікування він вже за кілька тижнів повернувся до командування своїм відділом.
 
[[26 квітня]] [[1945]] за участі 5 сотень [[УПА]] була здійснена одна з найбільших акцій [[УПА]] на [[Львівщина|Львівщині]]&nbsp;— напад на райцентр [[Радехів]], відомий як [[Бій під Радеховом]]. Центральну роль в ньому відіграли відділи «Галайда-1» та «Кочовики», які діяли безпосередньо в [[Радехів|місті]]. Повстанці знищили гранатами будинки МВД-МГБ, захопили концтабір для політв'язнів і, знищивши більшовицьку залогу (близько 20 енкаведистів), звільнили понад дві сотні призначених до [[Депортації українців у часи СРСР|депортації на Схід]] селян.
 
[[28 квітня]] [[1945]]&nbsp;— велика облава військами [[НКВД]] сотень «Галайда-1» і «Кочовики» в лісі біля с. [[Радванці]] [[РадехівськийЧервоноградський район|РадехівськогоЧервоноградського району]]. Переважаючі сили 2-го прикордонного загону [[НКВД]] нав'язали десятигодинний бій повстанцям, які відбили всі ворожі атаки, а далі прорвалися з оточення. В цьому бою, «Перемога» відзначився вмілим командуванням.
 
Наказом [[УПА-Захід]] ч. 12 від 28 квітня 1945&nbsp;р. «Перемога» був нагороджений Бронзовим [[Хрест Бойової Заслуги|Хрестом бойової заслуги]], а наказом [[Головний військовий штаб УПА|Головного Військового Штабу УПА]] ч. 2/45 від 27 квітня 1945&nbsp;р. йому присвоєно ступінь [[хорунжий|хорунжого]] [[УПА]].
Рядок 138:
* З метою вшанування 100-річчя від Дня Народження Василя Василяшка, за зверненням громади [[Завишень|с. Завишень]], Сокальська районна рада проголосила 2018&nbsp;рік у [[Сокальський район|Сокальському районні]] [[Львівська область|Львівської області]] '''Роком сотника Василя Василяшка (''«Перемоги»'')'''<ref>[http://rajrada.sokal.lviv.ua/?p=81359&lang=uk Відбулася XXVI cесія Сокальської районної ради]</ref><ref>[https://zik.ua/news/2018/02/23/na_sokalshchyni_2018_rik_progolosyly_rokom_sotnyka_upa_vasylya_vasylyashka_1272447 На Сокальщині 2018 рік проголосили Роком сотника УПА Василя Василяшка]</ref>.
* 22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Сокаль Львівської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 024), Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 018) та  Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 060) передані Богданові Василяшко, племіннику Василя Василяшко – «Перемоги»<ref>[http://golosznadbugu.com/kultura/lytsar-hrestiv-bojovoji-zasluhy.html Лицар Хрестів Бойової Заслуги УПА]</ref>.
 
 
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Василяшко_Василь_Іванович