Вікіпедія

Тризуб: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
повернення до старої версії статті.
Мітка: Скасовано
Рядок 1:
{{Оригінальне дослідження|дата=грудень 2018}}
{{Otheruses|Тризуб (значення)}}
{{Картка герба
|назва = Тризуб
|зображення = Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
|зображення_розмір = 155200
|середній = Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg
|середній_розмір = 150
|середній_підпис = Гедимінові стовпи Литовської династії
|малий =
|малий_розмір =
Рядок 31 ⟶ 30:
|використання =
}}
[[Файл:Trishula.svg|125пкс|міні|праворуч|«[[Тришула]]»= «три списи», символ блискавки в [[індуїзм]]і та [[буддизм]]і, зброя [[Шива|бога Шиви]] та інших богів]]
[[Файл:Crimean_Tatar_tamga.png|thumb|125px|[[Герб кримських татар|«Тарак тамга»]] — герб [[Кримські татари|кримських татар]]]]
[[Файл:Columns of Gediminas on Ukrainian shield.png|thumb|125px|[[Колюмни (герб)|Колюмни]] Литовсько-руських князів]]
[[Файл:Tryzub (Church of the Tithes).jpg|thumb|125px|Цегла з тризубом князя [[Володимир Святославич|Володимира]], кін. Х ст. (знайдена в 1908 році в руїнах [[Десятинна церква|Десятинної церкви]])]]
[[Файл:Arms of France (France Moderne).svg|thumb|125px|[[Геральдична лілія]], герб королів [[Франція|Франції]] з 496 року]]
[[Файл:Alex K Yaroslav.svg|міні|125px|Тризуб на монеті Ярослава Мудрого]]
'''Три́зу́б'''&nbsp;— український народний (національний) символ, сучасний державний [[герб України]] у формі [[Золотавий_колір|золотого]] [[Тризубець|тризубця]] особливої форми на синьому полі; у минулому&nbsp;— герб руських великих князів з [[Рюриковичі|Рюрикового]] роду і як наслідок Старої Русі (України), старожитньої [[Київська держава|Руської держави]] зі столицею в Києві. Для прихильників християнства, особливо християнства східного, які становлять значний відсоток представників сучасного українського народу важливо, що «тризуб» може також бути інтерпретований як знак Бога, Святої Троїці і отже Царя Небесного, Христа-Спасителя і Його Церкви, Церкви Христової, Церкви Східної, Церкви Кафолічної і Православної, Руської і Української в той час як прихильники інших світоглядів і віровчень вбачають у цьому знаку нагадування про дохристиянські часи в історії Русі (України). Про походження і значення українського герба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/photo/rodynne-derevo-tryzuba «Родинне дерево» тризуба". Газета «День»15 березня, 2018]</ref>, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими&nbsp;— це трактування Тризуба як стилізованого зображення або сокола<ref name="rapov_sokol">''М. Рапов.'' Знаки Рюриковичей и символ сокола. Советская археология 1968, вып. 3, стр. 62.</ref>, або якоря-хреста<ref name=shapovalov/><ref name=Belov-Trizub>''Бєлов О. Ф., Шаповалов Г. І.'' Український Тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике поле, 2008.&nbsp;— 264 с.</ref>. Також часом в ньому вбачають знак святого Климента Римського, одного з перших проповідників християнства на землях сучасного Українського господарства.
 
'''Три́зуб''' (варіант&nbsp;— '''''Тризу́б''''')&nbsp;— український національний герб, [[герб України]] у формі [[Золотавий_колір|золотого]] [[Тризубець|тризубця]] особливої форми на синьому полі; у минулому&nbsp;— герб князів [[Рюриковичі]]в і [[Київська держава|Руської держави]].
== Різні поняття&nbsp;— Тризуб та тризубець ==
{{main|Тризубець|Герб України|Знаки Рюриковичів|Тамга|Тарак тамга|Андський канделябр|Колюмни (герб)}}
Поняття «[[тризубець]]» є значно ширшим ніж поняття «Тризуб». Під «Тризубом» розуміється [[герб України|сучасний герб України]] та герб Київської Русі ([[Знаки Рюриковичів|герб Рюриковичів]]), а також «знаки, які з ними генетично пов'язані». А «[[Тризубець|тризубці]]»&nbsp;— це поняття графічне. Знаки «тризубці» розповсюджені дуже широко в різних культурах світу, деякі «[[Тризубець|тризубці]]» можуть виявитися спорідненими з Тризубом, але в кожному окремому випадку таку спорідненість треба доводити.
 
== Історія ==
На теренах сучасної Русі (України) є також прихильники використання для цього знаку інших назв в т.ч. трійця, триглав, тризнак та ін. Зазвичай вони вказують в якості аргументів на доволі пізню фіксацію в джерелах слова «тризуб» по відношенню до даного знаку, а також на необхідність розділяти назву знаку з назвою звичайних сільських вил з трьома зубцями для перегортання соломи.
[[Файл:Coin kiev31087.png|thumb|Тризуб у формі монограми ВОЛЯ на монеті Володимира (Великого) Святославовича]]
 
=== Походження символу ===
== Історія Тризуба ==
У [[Київська Русь|Київській Русі]] Тризуб був знаком князів Рюриковичів, але точаться суперечки на тему, чи був Тризуб знаком лише Рюриковичів, або ж давнім знаком слов'ян.
 
=== Київська держава ===
[[Файл: Ruriks_crests1.png|thumb|400px|Особисті знаки князів династії Рюриковичів]]
Про походження і значення тризуба, як символу державної влади, стилізованого та спрощеного символу птаха, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення. Правдоподібно він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою частиною українського народу. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків.
Визначити значення Тризуба не просто, хоча б тому, що про нього нема жодних письмових згадок в джерелах Київської Русі, історики не знають навіть його київо-руської назви<ref name=Belov-Trizub/>.
 
Існує думка що за допомогою тризуба слов'яни символічно зображали слов'янського бога [[Перун]]а, який, ймовірно був покровителем у тому числi й [[скіфи|скіфів]], котрі за Геродотом називали себе «соколотами»&nbsp;— тими, що поклоняються [[сокіл|соколу]]. Саме слово сокіл складається зі скіфських ''so''&nbsp;(«як») і ''kolo'' («сонце», порівн. коло, колесо), тобто «сонцеподібний».
Сьогодні найдавнішими артефактами з київо-руським Тризубом є: двозуб [[Святослав Ігорович|Святослава Великого]] (його зображено на печатці, яку знайшли в 1912 році при розкопках [[Десятинна церква|Десятинної церкви]])<ref name=beleckiy/> та тризуб на золотих та срібних монетах [[Володимир Великий|Володимира Великого]]. В болгарському літописі «Хроніка Манасії» (XIV&nbsp;ст.) є зображення війська [[Святослав Ігорович|Святослава]] під [[Доростол]]ом з прапорами, на верхів'ях держаків яких зображені тризубці.
 
=== Київська держава ===
Велике враження на сучасників справили Тризуби на цеглинах [[Десятинна церква|Десятинної церкви в Києві]] (986—996); Тризуби відлиті на плитках-кахлях [[Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський)|Успенської церкви]] у [[Володимир-Волинський|Володимирі Волинському]] (1160); поодинокий Тризуб надряпаний у Софійському соборі (в Києві) на стовпі південній галереї, яка до перебудови була зовнішньою північною стіною собору; вважають, що за формою цей знак належав [[Брячислав Ізяславич|Брячиславу Ізяславичу]]<ref name=beleckiy/>.
Після «соколу» Святослава Тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира Великого&nbsp;— [[Святополк Володимирович|Святополка]] І (1015–1019), [[Ярослав Мудрий|Ярослава I Мудрого]] (1019–1054) й інших князів. Двозуб був знаменом Із'яслава Ярославича (1054–1078), Святополка II Із'яславича (1093–1113), галицького князя Льва І Даниловича (1264–1301). Крім монет знак тризуба знайдено на цеглі [[Десятинна церква|Десятинної церкви в Києві]] (986–996), на плитках Успенської церкви у [[Володимир-Волинський|Володимирі Волинському]] (1160), на цеглі і каменях інших церков, замків, палаців, на посуді, зброї, перснях, медальйонах, печатках, рукописах.
 
Поширений по всіх князівствах [[Київська Русь|Київської держави]] протягом кількох століть, тризуб зазнавав змін включно з переходом до двозуба, але зберігав свою первісну Володимирову структуру. Серед інших змін класичного Володимирового тризуба можна назвати додавання хреста на одне з рамен чи збоку, півмісяця, орнаментальних прикрас тощо. Досі віднайдено близько 2 сотень різновидів тризуба. Його використовували також як символічний і релігійний знак в українському фольклорі і церковній геральдиці. Хоч тризуб окремі панівні роди вживали як своє родинно-династичне знамено аж до [[15 століття]], але вже з [[12 століття]] його почав заміняти герб з [[Архангел Михаїл|святим архангелом Михаїлом]].
Тризуб зображений на могильній плиті французької королеви [[Анна Ярославна|Анни Ярославни]] (1032−1075)<ref name="Trembickiy">[http://proba.plast.te.ua/responsibilities/ukrajinskyj-natsionalnyj-ta-derzhavnyj-herb/ ''Трембіцький Володимир.'' Український Національний та Державний Герб//Календар-альманах Українського Народного Союзу на 1967 рік.&nbsp;— Джерзі Ситі, Нью-Йорк.&nbsp;— C. 168—174.]</ref>, яка була донькою [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]].
 
В наш час (2016 рік) «відомо більше двох тисяч предметів, що несуть зображення знаків Рюриковичів»<ref name=beleckiy/>: монети, [[Підвіска (прикраса)|підвіски]], печатки, персні-печатки, пломби, прикраси на піхвах мечів та на мечах, знаряддя праці, посуд, рукописи; цегла, кахлі, камені церков, замків, палаців. Особливо багато Тризубів в різних варіантах зображено на києво-руських [[Підвіска (прикраса)|підвісках]], які були «ярликами-посвідченнями чиновників Київської Русі».
 
Тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків [[Володимир Великий|Володимира Великого]]&nbsp;— [[Святополк Володимирович|Святополка]] І (1015—1019), [[Ярослав Мудрий|Ярослава I Мудрого]] (1019—1054) й інших князів.
 
Двозуб був знаменом [[Ізяслав Ярославич|Із'яслава Ярославича]] (1054—1078), [[Святополк II Ізяславич|Святополка II Із'яславича]] (1093—1113), галицького князя [[Лев Данилович|Льва І Даниловича]] (1264—1301).
 
«Знак Рюриковичів» був поширений по всіх князівствах [[Київська Русь|Київської держави]] протягом кількох століть, але «знак Рюриковичів» зазнавав змін, у деяких князів навіть перетворювався з тризуба на двозуб; або ж до класичного [[Володимир Великий|Володимирового]] тризуба додавали хрест на одне з рамен чи збоку, півмісяць, орнаментальні прикраси тощо. Історики встановили, що при переході герба від батька до сина, в «батьківській варіант» вносилися невеликі зміни&nbsp;— таким чином виникло чимало різновидів «знака Рюриковичів». Сучасна історіографія знає близько 2 сотень різновидів Тризуба.
 
Тризуб використовували також як символічний і релігійний знак в українському фольклорі і церковній геральдиці.
 
==== Загальна кількість відомих науці «знаків Рюриковичів» ====
Найновіші наукові розробки з класифікації княжого знаку Рюриковичів належать С.&nbsp;В.&nbsp;Белецькому. Згідно з його дослідженнями, для 39 князів V—VII колін роду Рюриковичів, які жили в кінці Х&nbsp;— початку ХІІ ст., зараз відомо трохи більше 14 різновидів знаків, тобто власними гербами користувалися біля З6% князів. Для представників шести наступних поколінь Рюриковичів (близько 280 осіб), які жили в ХІІ-ХІІІ ст. С.&nbsp;В.&nbsp;Белецький наводить більше 250 типів княжих знаків, тобто «особисто-родовими знаками» користувалися більше 90&nbsp;% князів Рюриковичів (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 132).
 
=== Період забуття Тризуба ===
Згортання вживання Тризуба розпочалося з середини XI&nbsp;ст.&nbsp;— тоді Тризуб перестали карбувати на монетах Київської Русі, бо лише три князі Русі розміщували Тризуб на своїх монетах<ref name=beleckiy/>:
* [[Володимир Великий]] (князь київський в 978—1015) та [[Ярослав Мудрий]] (князь київський в 1016—1018, 1019—1054)&nbsp;— карбували тризубці;
* [[Святополк Окаянний]] (князь київський в 1015—1016, 1018—1019) карбував на монетах двозубець у якого один зуб закінчувався хрестом.
 
Печатки з зображення «знаку Рюриковичів» використовували в X—XIII&nbsp;ст.<ref name=beleckiy/>
 
В середині XIII&nbsp;ст. «знаки Рюриковичів» повністю зникли з ужитку як державні або особисті знаки князів<ref name=beleckiy/>.
 
Період забуття Тризуба тривав з середини XIII сторіччя аж до кінця XVIII сторіччя, коли були знайдені перші монети Київської Русі з цим знаком. Спроби пояснити Тризуб почалися з початку XIX сторіччя&nbsp;— сам термін «Тризуб» вперше вжив історик [[Карамзін Микола Михайлович|Микола Карамзін]] в творі 1815 року.
 
=== ХХ століття ===
[[Файл:Ukrainian State Seal 1919.jpg|200px|міні|Печатки 1918—19201918–1920. [[Музей УНР]]]]
По відродженні української держави в [[1917]] році [[Мала Рада]] ([[12 лютого]] [[1918]] року у Коростені), а згодом і Центральна Рада ([[22 березня]] 1918 року), на пропозицію [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], прийняли Володимирів тризуб за державне знамено [[УНР]] як великий і Малий Герб у відповідному орнаментальному обрамуванні. Автором проектів був [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]. Тоді ж (22 березня) схвалено велику й малу печатки УНР зі знаком тризуба. Він фігурував на державних кредитових білетах (банкнотах) УНР, згодом Української Держави (автори проектів [[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]], О. Красовський, І. Модзалевський, В. Кричевський й ін.).
По відродженні української держави, 15 (2) листопаду 1917 року на «Підготовчій комісії» [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] запропонував як герб України&nbsp;— золотий плуг, а професор [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитро Антонович]] запропонував<ref name=Trembickiy/> Тризуб, який в грудні 1917 року був прийнятий як герб [[Українська Народна Республіка|УНР]] та розміщений на грошах [[Українська Народна Республіка|УНР]]:<br/>&nbsp;— «Прийнятий в грудні 1917 року Українською Центральною Радою державний герб тризуб зайняв своє перше і почесне місце на першому державному банкноті Української Народної Республіки&nbsp;— 100 карбованців, виданому 24 грудня 1917 року»<ref name=Trembickiy/>.
 
Як герб Української Держави тризуб залишився за [[гетьманат]]у (1918), а далі й за Директорії. Емблемою Українського чорноморського флоту (закон від 18 липня 1918) був тризуб з хрестом угорі. 15 березня 1939 року Сейм Карпатської України теж визнав тризуб з хрестом за державний герб. Націоналістичні середовища вживають тризуб, в якому середній зуб замінений мечем, деякі українські католики і гетьманці&nbsp;— тризуб з хрестом.
Остаточно [[Володимир Святий|Володимирів]] тризуб був прийнятий на пропозицію [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], як Великий і Малий державний Герб [[Українська Народна Республіка|УНР]] у відповідному орнаментальному обрамуванні&nbsp;— [[Мала Рада|Малою Радою]] ([[12 лютого]] [[1918]] року у Коростені) та [[Центральна Рада|Центральною Радою]] ([[22 березня]] 1918 року). Автором проектів був [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]. Тоді ж (22 березня 1918) схвалено велику й малу печатки УНР зі знаком тризуба. Він фігурував на «державних кредитових білетах, банкнотах» (автори проектів [[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]], О. Красовський, І. Модзалевський, В. Кричевський й ін.) [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], згодом&nbsp;— на грошах [[Українська держава гетьмана Скоропадського.|Української Держави гетьмана Скоропадського]] та [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії Української Народної Республіки]].
 
Після відновлення української національної державності Верховна Рада України своєю постановою «Про державний [[герб України]]» від 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою держави. Нині за [[Конституція України|Конституцією України]], прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого [[Герб України|Державного Герба України]] є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб)&nbsp;— малий Державний Герб України.
Як герб Української Держави тризуб залишився за [[Українська Держава|гетьманату Скоропадського (1918)]], а далі й за [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]. Емблемою [[Український Чорноморський флот|Українського Чорноморського флоту]] (закон від 18 липня 1918) був тризуб з хрестом угорі.
 
15 березня 1939 року Сейм [[Карпатська Україна|Карпатської України]] теж визнав тризуб з хрестом за державний герб. «[[Організація українських націоналістів]]» своїм гербом має тризуб, в якому середній зуб замінений мечем. Деякі організації українських католиків мають емблеми у вигляді тризуба з хрестом.
 
[[Радянська влада]] [[СРСР]] називала Тризуб «знаком [[Український націоналізм|українських націоналістів]]» (адже він нагадував про незалежну «[[Українська Народна Республіка|Українську народну республіку]]») і тому переслідувала Тризуб, це переслідування було одним з проявів «[[Політичні репресії в Україні радянської доби|політичних репресій в СРСР]]»<ref>Тарапон О. [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n807/mode/2up Тризуб] // Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Потапенка]], [[Куйбіда Віктор Віталійович|В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди]]. ─ Корсунь-Шевченківський: Вид. В.&nbsp;М.&nbsp;Гавришенко, 2015.&nbsp;— 911 c.&nbsp;— С. 808.</ref>.
 
На початку 1990-х років серед істориків точилися дискусії про правомірність використання тризуба як державного герба. Противники тризуба твердили, що це був [[Знаки Рюриковичів|знак династії Рюриковичів]] і ніякого стосунку до всього українського народу він не має. Українці ж самі видобули цей герб із глибини тисячоліть, повернувши його із небуття, з непам'яті. У рамках цієї дискусії варто згадати [[Володимир Шаян|Володимира Шаяна]], який назвав тризуб «Великим Таїнством Української Душі».
 
Після відновлення української національної державності [[Верховна Рада України]] своєю постановою «Про державний [[герб України]]» від 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави. Нині за [[Конституція України|Конституцією України]], прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого [[Герб України|Державного Герба України]] є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб)&nbsp;— малий Державний Герб України.
 
== Псевдонаукові гіпотези ==
 
=== Гіпотези від XIX до середини XX&nbsp;ст. щодо значення та походження Тризуба ===
Відомий дослідник Тризуба [[Січинський Володимир Юхимович|В. Січинський]] навів в своїй книзі перелік трактувань Тризуба по стану на середину XX сторіччя:
 
# «Схематизоване і стилізоване відображення голуба як символу [[Святий Дух|св. Духа]] чи іншої птиці (автори: [[Бернгард Карл фон Кене|Кене]]&nbsp;— [[Стяг Крука|норманський крук]], Кунік, Стасов, Гільдербранд, Арнс).
# Стилізована квітка, трисвічник чи орнамент (Шодуар, Войєков, Сахаров, І. Толстой, Шуберт, Кондаков, Левшинський, Таубе).
# Схематичний рисунок лука зі стрілою, згодом під назвою „куша“, уживаний як знак київського магістрату в XVI—XVIII&nbsp;ст. (А. Толстой).
# Голова (закінчення) булави або князівського скіпетра, або корони як символ влади (Уваров, Самоквасов, Вільчинський), подібно тому, як у XVI—XVII&nbsp;ст. таке значення мала булава, пернач, чи чекан (М. Грушевський).
# Корогва (прапор), поділений на три частини (Тілезіус, Салєт).
# Мотив корабельної котви (тобто якоря) (Бартоломей).
# Рунічне письмо (Й. Толстой, Кунік, Болсуновський, Орешніков, Чернев).
# Монограма Володимира (грецькими літерами „ВАСІЛЕУС“, чи „БАЗІЛЄУС“), володаря чи інша монограма (Болсуновський, Соболевський, Скотинський).
# Слово чи ціле речення (Пачовський, О. Пастернак).
# Символ блискавки, подібний до „знаку зміїв“ індіанських племен [[Північна Америка|Північної Америки]] (В. Кедровський)»<ref name="Sichynski-24">''Січинський В.'' Український тризуб і прапор. Вінніпеґ, 1953.&nbsp;— C. 24.</ref>
 
[[Файл:Complete Guide to Heraldry Fig498.png|125пкс|міні|праворуч|Герб з якорем.]]
[[Файл:Emblem of the Donbas Battalion.svg|125пкс|міні|праворуч|Шеврон батальйону „[[Донбас (батальйон)|Донбас]]“, 2014 рік.]]
 
=== Предметне трактування ===
[[Файл:Emblem of the Donbas Battalion.svg|150пкс|міні|праворуч|Шеврон «[[Донбас (батальйон)|Донбасу]]»]]
Так звані «предметні гіпотези» намагаються відшукати «тризубці» серед об'єктів навколишньої дійсності. Деякі дослідники вважають Тризуб відтворенням форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображенням корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші вказують на те, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, слов'янського сокола або голуба [[Святий Дух|Святого Духа]]. Також є фахівці, які вважають, що Тризуб є стилізованим символом сокола, який був священним птахом і символом Першобога для слов'ян. Є гіпотези, що цей символ&nbsp;— емблема, пов'язана з конкретним предметом людської життєдіяльності: якорем<ref name="shapovalov">[https://docplayer.ru/47741717-O-simvole-yakor-krest-i-znachenii-znaka-ryurikovichey.html ''Шаповалов Г. И.'' «О символе „якорь-крест“ и значении знака Рюриковичей». Византийский Временник. Том 57 (82), 1997.&nbsp;— с. 204—210.]</ref>, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо.
[[Файл:Complete Guide to Heraldry Fig498.png|150пкс|міні|праворуч|Герб з якорем.]]
 
Бачення у зображенні тризуба конкретних рис живих і неживих предметів навколишньої дійсності лежать в основі предметних гіпотез. Деякі дослідники вважають Тризуб відтворенням форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображенням корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші вказують на те, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, слов'янського сокола або голуба [[Святий Дух|Святого Духа]]. Також є фахівці, які вважають, що Тризуб є стилізованим символом сокола, який був священним птахом і символом Першобога для слов'ян. Значна частина фахівців припускає, що цей символ&nbsp;— емблема, пов'язана з конкретним предметом людської життєдіяльності&nbsp;— якорем<ref>[http://vremennik.biz/sites/all/files/57_16_Шаповалов%20Г.И._О%20символе%20«якорь-крест»%20и%20значении%20знака%20Рюриковичей.pdf Шаповалов Г. И. «О символе „якорь-крест“ и значении знака Рюриковичей»] {{ref-ru}}</ref>, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо.
=== Тризуб як атакуючий сокіл-«Рарог» ===
[[Файл:Vorpommern Greif (Landeswappen).svg|thumb|125px|Герб-грифон Мекленбурга (так [[німецька мова|німецькою]] називається країна [[бодричі]]в-[[Ререги|ререгів]]), на якому, можливо, зображено [[Рарог]]а]]
[[Файл:Pommernwappen.jpg|thumb|125px|Герб [[Поморяни (плем'я)|поморських слов'ян]] (середньовічна [[Померанія]], сучасна Північна [[Польща]])]]
[[Файл:Heraldic figures - Griffin.svg|thumb|125px|[[Гриф (міфологія)|Геральдичний грифон]] в Середньовічній Європі]]
[[Файл:Chaos Monster and Sun God.png|right|thumb|255px|Зображення вавилонського [[Гриф (міфологія)|грифона]]&nbsp;— богині блискавки-бурі «[[Анзуд (Анзу)|Зу]]», яка воює з богом війни Нінуртою. Нінурта озброєний ваджрою&nbsp;— подвійним тризубцем, який символізує блискавку та гром (883—859 до н.&nbsp;е.)]]
[[Файл:Mace head dedicated to the god Ningirsu - ME 23287 - British Museum (02).JPG| right|thumb|125px|[[Анзуд (Анзу)|Зу]] на булаві Енаннатума (правитель м. [[Лагаш]], [[Шумер]], 2400 рік до н.&nbsp;е.)]]
Популярною є трактовка, що тризуб нібито є «соколом-Рарогом, який падає на здобич»<ref name="rapov1">[https://app.box.com/shared/xk5p96m6gx О.&nbsp;М.&nbsp;Рапов. Знаки Рюриковичей и символ сокола.// Советская археология, 1968, №&nbsp;3. С.62-69.// Сборник Русского исторического общества. Том 8 (126). Антинорманизм. М.: «Русская панорама», 2003.&nbsp;— 320 с.&nbsp;— С. 128—135.] {{ref-ru}}</ref>.
 
==== «Рарог»&nbsp;— це слов'янське «божество небесного вогню-блискавки» у вигляді або сокола, або грифона ====
Трактовка «сокіл-Рарог» містить в собі дві різні трактовки, тобто:
* Або Тризуб&nbsp;— це знак «геральдичного сокола» (цю версію висунув [[Гедеонов Степан Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Гедеонов]], а розвивав [[Олег Михайлович Рапов|О.&nbsp;М.&nbsp;Рапов]]), найчастіше уявляють «сокола вниз головою» (О.&nbsp;П.&nbsp;Черних); але зображення сокола у вигляді тризубця не має аналогів ані в європейській геральдиці, ані в Азії. Також в Київській Русі не знайдено якихось «проміжних форм» між Тризубом та соколом, тобто «Тризубів чи двозубців, які б мали „риси не стилізованого, а реального зображення сокола“».
* Або Тризуб&nbsp;— це знак «міфічного сокола, який є втіленням Рарога, бога небесного вогню, тобто блискавки»&nbsp;— цю трактовку висунув донецький дослідник О.&nbsp;П.&nbsp;Черних. До Черних не було тези про «бога вогню Рарога», а Гедеонов казав про «рерика» як про «звичайного сокола» («Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 165). Трактовка Тризуба як «вогненого Рарога» є близькою до трактовки Тризуба як «знака блискавки» Перуна чи Великої богині. Одночасно О.&nbsp;П.&nbsp;Черних вважав, що «середній зуб Тризуба» є «зображенням головного атрибута бога Перуна&nbsp;— тобто громової стріли (блискавки) або променя»<ref>''Черных А. П.'' Древний мир сквозь призму звукосмысла: Трилогия.&nbsp;— Донецк: Донбасс, 2003.&nbsp;— 434 с.&nbsp;— С. 223.</ref>.
 
На користь тлумачення Тризуба як «вогненного бога Рарога» наводять такі аргументи:
* У західних слов'ян (насамперед у [[Поляки|поляків]], менше у [[Чехи|чехів]], можливо у [[бодричі]]в та [[Поморяни (плем'я)|поморян]]) існувало божество «[[Рарог]]», яке було богом вітру, вогню, «вогненного вітру» (тобто блискавки), бурі. «Рарога» уявляли або сяючим [[Сокіл-балобан|соколом]], або [[дракон]]ом. На [[Західнослов'янські мови|західнослов'янських мовах]] назва «[[Рарог]]» означає не тільки божество, а інколи так називають звичайного сокола-[[балобан]]а.
* Ім'я «[[Рюрик]]» звучить подібно до назви столиці західнослов'янського народу [[бодричі]]в «Reric» («Рерік»), цей нарід називали також «[[ререги]]»&nbsp;— начебто за назвою їх столиці. Частина істориків («[[Антинорманізм|антинорманісти]]») вважає, що Рюрик походив з міста Рерік та з народу ререги, а символом Рюрика був слов'янський «Рарог»-сокіл.
 
Можна додати, що на [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Vorpommern_Greif_%28Landeswappen%29.svg гербі Мекленбурга] (німецька назва країни бодричів) та на [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Pommernwappen.jpg гербі поморян] (вони етнічно близькі бодричам, землі поморян в наш час&nbsp;— це Північна Польща) зображено одного й того ж «звіра ([[грифон]]а) червоного кольору, з крилами та чотирма лапами», який, ймовірно, є зображенням вогненного Рарога. Тобто при вивченні теми сокола-«рарога» виявляється, що назва «Рарог» в міфах західних слов'ян стосувалася передовсім не «реального сокола», а «божества вогню та вітру»&nbsp;— «[[Рарог]]а».<br/>
Також варто додати, що культ «божества блискавки та вітру» є у багатьох народів, є дуже старовинним, а зображення «Рарога» нагадує передовсім зображення богині вітру та бурі «[[Анзуд (Анзу)|Зу]]» («[[Анзуд (Анзу)|Анзу]]») у [[Шумери|шумерів]] та [[Вавилоняни|вавилонян]]; або скіфського [[грифон]]а.
 
==== Тризуб як ворон бога Одіна ====
В XIX сторіччі скандинавський дослідник [[Бернгард Карл фон Кене|Кене]] висловив думку, що Тризуб означає [[Хугін і Мунін|скандинавського крука (ворона)]], якого досить часто [[вікінги]] зображували [[Стяг Крука|на своїх прапорах]]. Для вікінгів цей крук символізував [[Хугін і Мунін|«крука бога Одіна»]]<ref name=belov-14>''Бєлов О. Ф., Шаповалов Г. І.'' Український Тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике поле.&nbsp;— 264 с.&nbsp;— С. 14.</ref>.
 
==== Ливарна форма з «соколом униз головою» в Старій Ладозі ====
[[Файл: Coat of Arms of Staraya Ladoga (Leningrad oblast).png|thumb|125px|Герб міста [[Стара Ладога]] ([[Ленінградська область]]), затверджений 2007 року, до того герб не містив сокола]]
Згідно літописів, місцем, в якому найперше висадився варязький князь [[Рюрик]] та його брати [[Синеус]] та [[Трувор]] було село Ладога (сучасне село «[[Стара Ладога]]» [[Ленінградська область|Ленінградської області]]). Російські історики інколи називають село «Ладогу»&nbsp;— першою столицею варязької Русі. До 2007 року на гербі Старої Ладоги були зображені «ворота шлюзу та море», але 20.11.2007, щоб підкреслити зв'язок з Рюриком (чи з [[Рарог]]ом) був прийнятий новий герб&nbsp;— «сокіл, який пікірує» (обриси сокола близькі до українського герба Тризуба; сокіл&nbsp;— золотий, тло&nbsp;— червоне)<ref name="Ladoga_gerb">[http://www.heraldicum.ru/russia/subjects/towns/st_ladog.htm Сайт «heraldicum.ru». Староладожское сельское поселение, Волховского муниципального района (Ленинградская область)]</ref>.
 
20 червня 2008 року<ref name="Chernov">[http://chernov-trezin.narod.ru/GerbRurika.htm ''А.&nbsp;Ю.&nbsp;Чернов''. В Старой Ладоге найден герб Рюрика?]</ref> в селищі [[Стара Ладога]] ([[Ленінградська область]]) було знайдено уламок глиняної ливарної форми з зображенням птиці, в цьому уламку була відбита верхня половина фігури птиці, а залишилися хвіст та частини крил. Цей уламок був знайдений серед великої кількості плавильних формочок «скандинавського типу»<ref>''А.&nbsp;Н.&nbsp;Кирпичников, В.&nbsp;Д.&nbsp;Сарабьянов.'' Старая Ладога. Древняя столица Руси. СПб. 2010. С. 79.</ref>. Знахідку віднесли до приблизно 925—950 років. Цей уламок в Росії оголосили як «найдавніший прототип герба Тризуба», але водночас російські історики вказують, що орел (чи сокіл) на цій формочці дуже схожий на «сокола на монетах данського конунга Анлафа Гутфрітссона», 939—941&nbsp;рр. (графство Йорк, Коппергейт, Англія)<ref name="sokol">[http://www.chernov-trezin.narod.ru/GerbRurika.htm Чернов Ю. В Старой Ладоге найден герб Рюрика?, 2009]</ref>.
 
Трактування «формочки з Ладоги» як Тризуба має такі вагомі недоліки:<br>
1) По-перше, дійсно, є сенс зв'язувати цю формочку з монетами данського конунга, бо ж ця формочка була знайдена саме в скандинавському археологічному шарі Ладоги. Але на монетах Анлафа Гутфрітссона сокіл був зображений явно не пікіруючий, а уверх головою.<br>
2) По-друге, сокіл на монетах Анлафа Гутфрітссона та «формочка з Ладоги» мають широкий розпушений хвіст, який жодним чином не подібний до форми середнього «зуба» у Тризубів Київської Русі:<br>
* на монетах Ярослава Мудрого середній «зуб» закінчується колом з крапкою всередині (тобто нагадує голову птиці з оком);
* а на монетах Володимира Великого середній «зуб» має або довгу риску, або «коло з довгою рискою»&nbsp;— тобто вони дуже відрізняються від «хвоста птиці з Ладоги».
 
3) Дуже важливо, що у Святослава Великого (а часи створення «формочки з Ладоги» історики відносять до часів Святослава Великого) гербом був двозубець, який тим більш не можна зв'язати з «пікіруючим соколом».
 
В підсумку:
* В гербах та знаках правителів скандинавських країн (та в середньовічній Європі в цілому) сокола та орла зображували лише уверх головою, ніколи не зображували униз головою.
* Трактовка Тризуба як «пікіруючого сокола» базується на одній-єдиній формочці. Та «нижня частина формочки», яка реально існує, за формою та за її скандинавським походженням може бути пов'язана з «соколом на монетах Анлафа Гутфрітссона». А «верхня частина формочки», яка відбита і не знайдена, може бути або реконструйована за монетами Анлафа Гутфрітссона (і тоді вона не має стосунку до Тризуба), або довільно придумана, як це і роблять прибічники теорії «пікіруючого сокола». Тому трактування цієї формочки як «пікіруючого сокола» є дуже сумнівним, притягнутим довільно, без будь-яких доказів.
* Треба підкреслити, що «уламок формочки» знайшли 20.06.2008, а «новий герб Старої Ладоги» був прийнятий 20.11.2007, тобто за півроку до знахідки уламку. Тобто цей «новий герб» приймали взагалі без будь-яких історико-археологічних підстав, і лише через півроку змогли віднайти цей уламок, який знов-таки нічого не доводить. Тобто новий герб Старої Ладоги з «соколом униз головою»&nbsp;— це намагання проголосити та підкріпити теорію про «пікіруючого сокола», в якої нема археологічних доказів, чи доказів на базі історичних документів, релігійних уявлень, міфів, легенд тощо.
 
Тризуб, певно, є знаком «птиці бурі та блискавки» (яка проявлялася в багатьох культурах, зокрема у вигляді вогненного [[Рарог]]а, [[Анзуд (Анзу)|Зу]] тощо), але це зовсім інше значення, аніж «реальний сокіл».
 
=== Філософське трактування ===
ІснуютьЦікаві трактуванняваріанти Тризубарозв'язання проблеми походження і суті тризуба пропонуються філософськими гіпотезами. Вони трактують цей знак не як дзеркальне чи стилізоване позначення предмета, а як символічне зображення ідеї, поняття або явища. Є думка, що тризуб Володимира&nbsp;— це символ ідеї державної влади. За іншими версіями&nbsp;— символ влади над трьома світами&nbsp;— небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності.
 
Але ці трактовки про «три сфери&nbsp;— небесну, земну, підземну» (або про три царства&nbsp;— неба, землі, пекла; або про три стихії&nbsp;— сонця, повітря, води; або, що це знак [[Свята Трійця|Святої Трійці]]&nbsp;— перелік див. в книзі «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 125—128) не витримують критики, оскільки це лише короткі гіпотези без будь-якої вагомої аргументації; гіпотези, які не спираються на якісь джерела; які не є результатом системного вивчення проблеми.
 
[[Файл:Coin of Vladimir the Great (drawing).png|thumb|205px|Тризуб на монеті Володимира (Великого) Святославовича]]
 
[[Файл:Sarkbric.jpg|thumb|255px|Цеглини з [[Саркел]]у з тюркськими [[тамга]]ми (тризубцями). Саркел побудовано в 834—837&nbsp;рр., зруйновано Святославом в 965&nbsp;р.]]
 
Після розпаду СРСР історичні дослідження в Україні та Росії активізувалися на усіх напрямках, зокрема, на напрямку трактування Тризуба. «Новими» можна вважати трактовки Тризуба, які вважають його язичницьким знаком, який має аналоги в багатьох стародавніх культурах.
 
=== Тризуб як «зброя богів», як знак птиці-блискавки, Великої богині перемоги ===
Ряд дослідників висловили думку, що Тризуб є «релігійним знаком, подібним до [[хрест]]а або [[Свастика|свастики]]» (А. Портнов, Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва, А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнаух<ref name=Karnauh/>), або «релігійним знаком Великої богині» (Ф.&nbsp;Є.&nbsp;Фльорова, Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва, А. Железний<ref name=Zeleznyi/>, А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнаух) (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 130, с. 137).
 
=== Дослідження Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєвої та «тюрксько-болгарські тризубці та двозубці» ===
Спеціаліст з [[Геральдика|геральдики]] Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва (Росія) розглядала Тризуб з точки зору Євразійської єдності, і зібрала інформацію про «тризубці, як знаки верховної влади» в період раннього середньовіччя у народів Євразії, від монголів до болгар, хозарів, русів. Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва звернула увагу на роботи болгарських істориків:
* В. Бешевлієва, який в середньовічній Болгарії фіксує використання грецької літера «Υ» (іпсілон) як «охоронного язичницького знаку верховного тюркського бога [[Тенгрі]]», зі значенням «боже поможи» (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 137—138).
* Болгарська дослідниця П. Петрова зазначає, що знак «Υ» («іпсілон», двозубець та тризубець) можна бачити на мідних монетах болгарських царів [[Шишмановичі|Шишманів]] (XIV—XV&nbsp;ст.); на монеті ми бачимо зображення царя, який у лівій руці тримає хрест, а у правій&nbsp;— тризубець (див. «Український Тризуб»[3], с. 139).
 
Дослідниця Болгарії та Хозарії Ф.&nbsp;Є.&nbsp;Фльорова (її висновки цілковито поділяє Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва) звертає увагу на те, що серед графічних малюнків в [[Перше Болгарське царство|Першому Болгарському царстві]] (681—1018&nbsp;рр.) існує «антропоморфна фігура з піднятими руками»&nbsp;— цю фігуру Ф.&nbsp;Є.&nbsp;Фльорова вважає зображенням {{нп|Велика богиня|Великої богині|ru|Великая богиня}}, та прообразом двозубця та Тризуба. Причому вона зазначає, що у хозар та болгар&nbsp;— двозубці та тризубці мали практично однакове значення (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 136—137). Фльорова «наводить також свідчення щодо того, що емблемою {{нп|Велика богиня|Великої богині|ru|Великая богиня}} у контексті індоєвропейської традиції міг бути і знак тризубця»<ref>Соболева Н.&nbsp;А.&nbsp;Знак Рюриковичей в контексте проблемы «Русь и евразийская идея»//Хранитель, исследователь, учитель. К 85-летию В.&nbsp;М.&nbsp;Потина. Сб. науч. ст.&nbsp;— СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 2005.&nbsp;— С. 33-68.— С. 54.</ref>.
 
Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва вважає, що «як знаки Рюриковичів були прийняті язичницькі культові символи, магічна природа яких безумовна (Стависький)… Дослідники золотоординських старожитностей доводять, що у татаро-монголів, як у деяких народів Євразії, двозубець і тризубець були тамгами роду, який царював… Однак, вважає Соболева, найбільш близькі аналогії двозубцям і тризубцям простежуються в Хозарії, Волзькій і Дунайській Болгаріях» (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 134).
 
У висновках Н.&nbsp;А.&nbsp;Соболєва характеризує Тризуб як «сакральний, магічний символ, релікт колишніх вірувань… Пізніше відбулася його трансформація у знак княжої власності, „знак Рюриковичів“, як він і кваліфікується в історіографії»<ref name="Soboleva">Соболева Н.&nbsp;А.&nbsp;Знак Рюриковичей в контексте проблемы «Русь и евразийская идея»//Хранитель, исследователь, учитель. К 85-летию В.&nbsp;М.&nbsp;Потина. Сб. науч. ст.&nbsp;— СПб.: Изд-во Гос. Зрмитажа, 2005.&nbsp;— С. 33-68.</ref>
 
==== Дослідники, які вказують на «тюрксько-болгарські тризубці та двозубці» ====
В. Кір'язов виводить Тризуб від «зброї та знаку бога Тенгрі» у булгар, мовляв, «згідно прадавнім міфам булгар, тризубець був найстрашнішою і найголовнішою зброєю [[Тенгрі]]» (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 141)&nbsp;— як можна розуміти, «найстрашніша зброя [[Тенгрі]]» це блискавка.
 
Тюрколог А. Железний висловив гіпотезу (в 2006 році), що Тризуб генетично пов'язаний з літерою «ма» «[[Лінійне письмо Б|Крито-мікенського лінійного письма Б]]», а ця літера означала ім'я Великої богині «[[Ма (міфологія)|Ма]]» (в Малій Азії), яка у тюрків називалася «[[Тюркська міфологія|Умай]]»<ref name="Zeleznyi">[http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/ekspertiza_aspekty/proiskhozhdenie-znaka-trezubtsa-s-tochki-----zrenija-tjurkologa_arhiv_art.htm Железный А. Происхождение знака трезубца с точки зрения тюрколога// 2000-Аспекты.- 2006.- N18-19 (317).- 12-18 мая.- С. 4-5.]</ref><ref name=Belov-Trizub/>.
 
[[Файл:KREST VIKINGOV jpg.jpg|thumb|125px|«Хрест вікінгів»&nbsp;— богиня-птиця (цятки на грудях означають кілька грудей, як у [[Артеміда|Артеміди Ефеської]]), VIII—IX&nbsp;ст.,<ref>Кельты и викинги: Пер. с итал. А.&nbsp;А.&nbsp;Перепадя/ Под ред. Дж. Казелли; тексты Ф. Реками, Б. Сфераццо.&nbsp;— Харьков: «Ранок», 2004 .&nbsp;— 88 с.&nbsp;— С. 58.</ref><ref>[http://royallib.com/book/burlak_vadim/stokgolm_istoriya_legendi_predaniya.html ''Бурлак Вадим.'' Стокгольм. История. Легенды. Предания.&nbsp;— М.: Вече. 2008.&nbsp;— 372 с.]</ref> зі столиці Швеції міста [[Бірка]]]]
[[Файл:HolyBusinessman.jpg|right|thumb|240px|Чоловік із традиційною тілакою вайшнавітів]]
# В [[індуїзм]]і та [[буддизм]] (які зберігають риси давніх вірувань [[індоєвропейці]]в): [[тризубець]]&nbsp;— це знак блискавки, а [[свастика]]&nbsp;— знак сонця. В [[Веди|Ведах]] «подвійний тризубець» ([[ваджра]])&nbsp;— це блискавка бога [[Індра|Індри]]. Тризубець-блискавку тримають боги грому: хаттський [[Тешуб|Тару]], хеттский [[Тешуб|Тархун]], субарійський [[Тешуб]], вавилонський [[Адад]]<ref name=Leonov/>. Подвійний тризубець (ваджру) тримають грецький [[Зевс]], скандинавський [[Одін]], [[Шива]], вавилонський [[Мардук]]<ref name="Leonov">[http://megamatrix.ru/simbol/trid/trident.htm ''Андрей Леонов''. Трезубец: от Посейдона до Чингисхана. 2010—2012.]</ref>.
# В останні десятиріччя важливим відкриттям в галузі давньої міфології стало визнання того факту, що «[[Бог грому|боги грому]]» в ряді дуже віддалених релігій мали подібні імена, що вказує на їх генетичний зв'язок: [[Хеттська міфологія|хаттський Тару]], скандинавський [[Тор (бог)|Тор]], тюркський [[Тенгрі]], шумерське «[[дінгір]]»= «бог», монгольське «тенгер»= «божество»; малоазійський [[Тангароа]], боги десятку [[Фінно-угорські народи|фінно-угорських народів]] (які розповсюджені від Скандинавії до [[Східний Сибір|Східного Сибіру]]) з іменами близькими до естонського {{нп|Таара (бог)|Таара||Tharapita}}<ref name=Leonov/>. Визнання генетичних зв'язків між вказаними «богами грому» є однією з підстав для гіпотези про такі ж зв'язки між «богинями блискавки», які в багатьох релігіях були дружинами або сестрами «бога грому».
# Дуже важливим є той факт, що ці «божества блискавки» часто мали співзвучні імена. А «співзвучність імен» вказує, що в давнину ці культи вийшли з одного кореня, отож і між їх «схематичними зображеннями» існує генетичний зв'язок (блискавку зображували у вигляді тризубця, але «богині блискавки» мали вигляд жінок-птиць): шумерська богиня грози-блискавки «[[Анзуд (Анзу)|Зу]]»; єгипетський бог повітря та блискавки, творець землі та неба «[[Шу (міфологія)|Шу]]»; ведійська [[Матарішван|МатаріШва (МатаріШван)]] (тобто «Матір „Шва“»); [[Субарійці|субарійська]] войовнича «Шавушка»-[[Іштар]], іранська [[Сімург|«Саена»]]; китайська войовнича праматір «Сюань»-птиця. Подібні імена мали також ті Великі богині, які вже втратили рису «богині блискавки», але мали рису «богині світла», «{{нп|Біла богиня|Білої богині|ru|Белая богиня}}»: тюркська «Сафет Деу»= «Біла богиня»; західно-слов'янський ''латин.'' [[Святовид|«ZuanTewith»-Святовид]] ([[Білобог]]); [[Гунни|гунно]]-[[Булгари|булгарська]] «Шан-діва», китайський «[[Шан-ді]]», юдейський Бог «[[Біблійні імена Бога|Шаддай]]» (знаком якого була літера-тризубець «[[Шин (літера гебрайської абетки)|шин]]»).
# На теренах України богиня «птиця блискавки та світла» проявилася в таких образах:
#* головне свято року&nbsp;— [[Новий рік]]&nbsp;— в українській народній традиції називають «[[Маланка]]» (або «Щедрий вечір»), ''по-білоруськи'' «маланка»= «блискавка», ''старо-українське'' «молоння»= «блискавка»; ''рос.'' «молнія»; ''скандинавське'' «[[Мйольнір]]»= «блискавка-молот бога Тора»;
#* головний день тижня&nbsp;— неділя&nbsp;— в дохристиянські часи в Київській Русі була присвячена [[Неділя (міфологія)|Богині «Неділі»]]. Існує 11 фрагментів та творів (XI—XV&nbsp;ст.), в яких християнські літописці пишуть, що дуже популярним божеством язичників Київської Русі та [[Московія|Московії]] була богиня «Неділя», яка була божеством світла, творцем усього живого на світі (<ref name=Karnauh/>, с. 55-60); ця «Неділя» описується дуже подібно до головного божества Влес-Книги «[[Матір Слава|Матері Слави]]»;
#* на думку автора гіпотези, сліди Великої богині простежуються в казках про [[Жар-птиця|жар-птицю]], [[фенікс]]а, автор наводить цитату з [[Гай Валерій Флакк (поет)|Валерія Флакка]] (I&nbsp;ст.), що ще [[скіфи]] на теренах України мали своїм гербом (на щитах) «вогненний тризубець», який вважали атрибутом бога грому(<ref name=Karnauh/>, с. 9).
 
=== Тризуб як знак якоря ===
 
==== Фундаментальна книга «Український Тризуб» О.&nbsp;Ф.&nbsp;Бєлова та Г.&nbsp;І.&nbsp;Шаповалова ====
Книга «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, яку написали [[генерал-лейтенант]] [[Служба безпеки України|СБУ]], [[Доктор соціологічних наук|доктор соціологічних наук]] [[Бєлов Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Бєлов]] та [[Доктор історичних наук|д. і. н.]] [[Шаповалов Георгій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Шаповалов]], найбільш докладно викладає трактовку Тризуба як «[[Хрест-якір|знаку якоря]]». Ця книга була затверджена до друку Вченою радою [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]] [[Національна академія наук України|НАН України]], рецензентами виступили два [[Доктор історичних наук|доктора історичних наук]], а передмову написав академік (голова [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] в 2008 році коли була надрукована ця книга) [[Литвин Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин]], але ця трактовка, як і інші трактовки Тризуба, не є загальновизнаною.
 
Книга Бєлова та Шаповалова цінна тим, що дає перелік усіх сучасних (на 2008 рік) гіпотез про значення та походження Тризуба&nbsp;— викладення цих гіпотез займає більшу частину книги.
 
==== Гіпотеза О.&nbsp;Ф.&nbsp;Бєлова та Г.&nbsp;І.&nbsp;Шаповалова ====
Гіпотеза Бєлова та Шаповалова полягає в тому, що Тризуб прийшов на Русь з християнської Візантії:
* «Як бачимо, і цей, і всі інші символи, які ми розглядаємо, є абсолютно ідентичними хрестам-якорям-тризубам, які перейняли свого часу князі Київської Русі із Візантії» («Український Тризуб», с. 225).
 
Автори зібрали чималий матеріал про історію виникнення та розвитку «знаку якоря» від якого, мовляв, походить «Тризуб Володимира»:
* знак якоря проявляв себе в стародавньому світі, передовсім в [[Стародавня Греція|Греції]], починаючи з VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.; поодинокі прояви шанування якоря були в [[Стародавній Єгипет|Староданьому Єгипті]] в III—II тис. до н.&nbsp;е.; також в [[Стародавній Рим|Римській імперії]];
* з появою християнства «знак якоря» увійшов в [[християнство]] як символ «[[Спасіння|надії на спасіння]]» (в [[юдаїзм]]і такого знаку не було), водночас «знак якоря» поєднався з хрестом і виник християнський знак якір-хрест;
* саме з культу якоря, мовляв, виник знак «тризуб Володимира Великого»;
* в останніх главах книга «Український Тризуб» дає опис того, як «київо-руський Тризуб» в XIII—XVII століттях (на теренах Київської Русі та України) трансформувався в християнський знак якір-хрест. Знак якір-хрест нібито активно використовувався в українській геральдиці в козацькі часи.
 
===== Слабкі місця гіпотези про Тризуб як якір =====
Досить ймовірно, що «знак якір-хрест в традиції українських козаків»&nbsp;— це той символ перемоги християнства над ісламом, який почали вживати в Європі після перемоги християн в [[Битва при Лепанто#Наслідки|Битві при Лепанто]] (1571 рік); цей символ мав вигляд «християнського хреста, під яким розташовано переможений півмісяць»<ref>[https://www.e-reading.club/chapter.php/87001/43/Delyumo_-_Uzhasy_na_Zapade.html [[Жан Делюмо|Делюмо Ж.]] Ужасы на Западе (Подручные сатаны I. Мусульманская угроза) // Jean Delumeau. La Peur en Occident (1978) М. 1994 408 с. {{ref-ru}}]</ref>.
 
Трактовка Тризуба як «знаку з Греції» суперечить факту:
* «Двозуб Святослава» та «Тризуб Володимира» були прийняті Святославом та Володимиром в умовах війни з греками-візантійцями (Святослав вів з греками велику війну, а Володимир завойовував грецький [[Херсонес]]), а отже навряд чи ці князі-язичники узяли б собі «грецький знак якір-хрест».
 
Трактовка Тризуба як «знаку якоря» суперечить таким фактам:
* «Тризуб Володимира» та «знак якоря» суттєво відрізняються графічно&nbsp;— у Тризуба бокові «зуби» мають той же зріст, що й центральний «зуб». У якоря&nbsp;— бокові «зуби» завжди в кілька разів нижчі за центральний «зуб».
* Знак якоря мав деяке шанування у греків, які були народом мореплавців (зокрема, у греків в колоніях на [[Чорне море|Чорному морі]]), але в цілому у [[індоєвропейці]]в (та у стародавніх народів, яких можна пов'язати з територією слов'ян України чи з етногенезом українців) цей «знак якоря» або взагалі невідомий, або займав далеко не центральне місце в релігії та культурі. Бєлов та Шаповалов не знайшли:
: &nbsp;— писемних свідчень про домінування «знаку якоря» у слов'ян, у праслов'ян, у скіфів чи сарматів, у київо-русів, навіть у скандинавів;
: &nbsp;— обрядів чи свят слов'ян на честь якорів; жодної слов'янської, київо-руської легенди, казки про якорі чи «священні якорі»;
: &nbsp;— жодного слов'янського святилища на честь якорів, жодного слов'янського «бога якорів; духа якорів».
Трактовка Тризуба як «християнського знаку» суперечить таким фактам:
* «Тризуб [[Володимир Великий|Володимира]]» походив від «двозуба Святослава Великого», який безумовно був дохристиянським знаком.
* «Тризуб самого Володимира» був взятий ним за герб в часи язичництва, адже Володимир був великим князем Київським в 978—1015 роках, хрестив Русь в 988 році; тобто перші 10 років правління він був язичником. Отже ті «монети Володимира» на яких нема «християнських символів», були, певно, вироблені в дохристиянський період&nbsp;— на них домінує знак Тризуба, який після прийняття християнства був замінений на зображення Ісуса Христа, або доповнений хрестом.
* Якби християни Київської Русі сприймали Тризуб як якір-хрест, то «християнські літописці Русі» неодмінно б написали б про цей «знак спасіння»&nbsp;— аналогічно тому, як схожий на Тризуб знак «[[геральдична лілія]] Франції» має свою християнську легенду (мовляв, це знак лілеї, яку [[Діва Марія]] подарувала першому охрещеному королю Франції [[Хлодвіг|Хлодвігу I]] в 498 році).
 
===== Історія Тризуба до та після прийняття християнства =====
Треба розрізняти два періоди існування Тризуба в Київській Русі:<br/>
1) Період до прийняття християнства&nbsp;— в цей період значення та походження Тризуба можна виводити лише з дохристиянської культури та релігії.<br/>
2) Період після прийняття християнства князем Володимиром&nbsp;— в цей період «дохристиянський Тризуб» почав трансформуватися в напрямі християнського знаку якір-хрест; і саме цей період досліджують Бєлов та Шаповалов.
 
Можна погодитися з Авторами в тому, що «Тризуб Володимира» в XIII—XVII століттях в Україні трансформувався в «християнський якір-хрест», який, зокрема, присутній в гербах [[Хмельницький Богдан Зіновій Михайлович|Хмельницького]] та [[Мазепа Іван|Мазепи]].
 
Подекуди в пресі з'являються твердження (які видають за науковий факт), що посли князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря Старого]] в [[Константинополь|Константинополі]] підписували договір з греками та поставили на цьому договорі печатки з Тризубом, зокрема про це писав Володимир Трембіцький:
* «Були тризуби також на печатках Київської княжої держави, зокрема на печаті при акті договору із [[Візантія|греками]] 944 року за правління на київському троні князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] (912−945)»<ref name=Trembickiy/>.
Але, як пояснюють [[Бєлов Олександр Федорович|О. Бєлов]] та [[Шаповалов Георгій Іванович|Г. Шаповалов]], це лише гіпотеза, яку висловив дослідник {{нп|Аркадій Анатолійович Молчанов|А. А. Молчанов|ru|Молчанов, Аркадий Анатольевич}}, насправді ж не існує ніяких відомостей про такі «печатки Ігоря з Двозубом чи Тризубом» (див. «Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 127).
 
В пресі подекуди зустрічається твердження, що Тризуб походить з [[Атлантида|Атлантиди]]. Хоча у [[Платон]]а в діалогах «[[Тімей]]» та «[[Критій]]» нема взагалі слова «[[тризубець]]», нема згадок про синьо-жовті герби або прапори.
 
Немає ніяких підстав гіпотеза про зв'язок Тризуба з гербом [[Барбадос]]а&nbsp;— чорний тризубець на синьо-жовтому прапорі.
 
В середньовічних джерелах Київської Русі та Європи взагалі нема відомостей про те, що Тризуб (чи двозубці, тризубці) були знаком Перуна. Зв'язок між Перуном та Тризубом можна виводити по аналогії з іншими «богами грому» (Тару, Тешуб, Адад), але прямих середньовічних відомостей про такий зв'язок нема.
 
=== Гіпотези, які є найбільш популярними ===
1) Найбільш популярною в народі наразі є гіпотеза про «атакуючого сокола»&nbsp;— цей образ зрозумілий широким масам, почесний та має певні пояснення. Але в середовищі науковців ця трактовка не має популярності.<br/>2) Книжка [[Бєлов Олександр Федорович|О. Бєлова]] та [[Шаповалов Георгій Іванович|Г. Шаповалова]]<ref name=Belov-Trizub/>, в якій автори розвинули гіпотезу, що Тризуб&nbsp;— це якір-хрест, затверджена до друку [[Вчена рада|Вченою радою]] [[Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України]]. Тобто гіпотеза має певне наукове визнання, хоча й не є загальновизнаною в наукових колах.<br/>
3) Гіпотеза про Тризуб як знак «Великої богині перемоги, птиці-блискавки»<ref name=Karnauh/> вивчає Тризуб найбільш широко, як частину світової міфології. Ця гіпотеза з'явилася нещодавно, і вже має певне наукове визнання<ref>[http://www.ukrinform.ru/rubric-pressconference/1740207-c76d219eb14cfc42b3c781201d50d619.html Укринформ. Состоялась пресс-конференция: Презентация книги Андрея Карнауха «Тризуб как знак Великой богини Киевской Руси».]</ref>, але її обговорення в наукових колах лише починається.<br/>
4) Близькою до гіпотези про Тризуб як «знак-блискавку богині перемоги» є гіпотеза про Тризуб як «знак блискавки Перуна»<ref name=Perun-Zinchenko>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/578/ Олександр Зінченко. Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб? 18.10.2010]</ref>.
 
=== Критика вказаних гіпотез ===
 
==== Гіпотези локальні та системні ====
«Локальні гіпотези» висуваються на дуже обмеженому матеріалі, без системного вивчення питання, і тому не можуть бути визнані науковими в повній мірі. В методології «локальних гіпотез» не передбачено порівняння їх з аналогами:
* наприклад, гіпотеза про «Тризуб як зображення сокола» не повідомляє про аналоги в інших культурах, а це й неможливо зробити, бо в «європейській середньовічній геральдиці» сокола зображують у вигляді сокола, а не у вигляді тризубця;
* наприклад, гіпотеза про Тризуб як напис «Басілевс» не бере до уваги факт, що спочатку «знак Рюриковичів» мав форму «двозубця [[Святослав Ігорович|Святослава Великого]]», також «знак Рюриковичів» у кожного князя був трохи інший, тож неможливо було зберегти літери слова «Басілевс».
 
Тобто «локальні гіпотези» є методологічно хибними, бо вони не розглядають об'єкт системно.
 
Гіпотези про сокола та якір-хрест є локальними&nbsp;— вони шукають пояснення Тризуба виключно в Скандинавії та в грецькому світі, причому й там не знаходять хоча б приблизних аналогів Тризуба. Ці гіпотези трактують «Тризуб та двозубці», як «придумані Рюриковичами, причому без зв'язків з будь-якою традицією до Рюриковичів».
 
==== Гіпотези дохристиянські, християнські, геральдичні ====
Тризуб не є «геральдичний знаком середньовічної Європи», бо його форма не зустрічається в канонах середньовічної європейської геральдики.
 
Тризуб не є «християнським символом», бо його забули саме в часи коли в Київській Русі християнство перемогло язичництво. Двозубець [[Святослав Ігорович|Святослава]] та тризубець [[Володимир Святославич|Володимира]] були прийняті в часи язичництва, тож і значення цього знаку могло бути лише язичницьким.
 
«Знак Рюриковичів» повинен був мати якесь пояснення-легенду для населення Русі; цей знак (як і усі інші герби країн) повинен був мати ясне значення для усього народу. Навіть якщо «знак Рюриковичів» був взятий князями Рюриковичами довільно, цей знак все рівно повинен був мати підґрунтя в «дохристиянських міфах Русі» та в стародавніх традиціях.
[[Файл:Odin riding Sleipnir.jpg|thumb|205px| Бог [[Одін]] з тризубцем на короні та з подвійним тризубцем ([[Ваджра|ваджрою]]) в руці. З ісландського рукопису 18 століття.]]
 
=== Якір-хрест ===
Гіпотеза<ref name=Belov-Trizub/> [[Доктор соціологічних наук|доктора соціологічних наук]] [[Бєлов Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Бєлова]] та [[Доктор історичних наук|доктора історичних наук]] [[Шаповалов Георгій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Шаповалова]] про якір-хрест (який, зокрема, був знаком [[Папа Римський|папи римського]] [[Святий Климент|Святого Климента]]) не узгоджується з деякими важливими фактами, які вказують на «знак Рюриковичів» як на первісно дохристиянський символ:
* «християнські літописці» жодного слова не написали про «знак Рюриковичів»;
* Рюриковичі відкинули свій знак в часи утвердження християнства, хоча інші атрибути (наприклад, [[Шапка Мономаха|шапку Мономаха]]) зберігали з великою повагою;
* якби «знак Рюриковичів» був «християнським знаком якір-хрест», то «підвіски з києво-руським тризубом», певно, не клали б в могили язичників [[Ліви|лівів]].
 
Скоріше [[Святий Климент]] узяв собі знак якір-хрест, бо бачив шанування подібного знаку (тризубця) в [[Скіфія|Скіфії]] (в Криму), куди його заслали. Хоча можна погодитися, що в часи християнства «язичницький Тризуб» трансформувався у «християнський якір-хрест», зокрема якір-хрест є центральною фігурою в гербах [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]].
 
Слабким місцем теорії О. Бєлова та Г. Шаповалова є те, що вони не звертають увагу на існування тризубців у інших народів (зокрема, у індоєвропейців); тобто не досліджуються можливі генетичні зв'язки «знаків Рюриковичів». Сильною стороною дослідження Бєлова та Шаповалова є те, що в своїй книзі вони навели перелік «гіпотез щодо Тризуба, які були висунуті з 1991 року, у період незалежності України».
 
=== Тризуб як Велика богиня перемоги та «зброя богів»&nbsp;— птиця-блискавка ===
Трактовка Тризуба від А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнауха висловлена в січні 1992 року є повністю [[Псевдонаука|псевдонауковою]], оскільки спирається на [[Фальсифікат історичного джерела|фальсифіковане]] джерело «[[Велесова книга|Влес-книгу]]». У наступних працях А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнаух порівнює не тризубці, а «богів, які були пов'язані з тризубцями»,&nbsp;беручи до уваги співзвуччя слів, [[Етимологія#Псевдоетимологія|не пов'язаних етимологічно]].
 
== Методологія дослідження ==
 
Будь-яке твердження про зв'язок Тризуба з іншим тризубцем (або з «не тризубим» знаком чи божеством) потребує, щоб було доведено їх походження зі спільної традиції (генетичні зв'язки), та щоб був продемонстрований безперервний зв'язок між Тризубом та його «предками» (вимога безперервності традиції). <br/>
Тризуб не можна зв'язувати з «тризубцем [[Шива|Шиви]]» та з будь-якими іншими тризубцями за межами роду [[Рюриковичі]]в.
 
== Галерея ==
Рядок 301 ⟶ 67:
=== Родові герби та символи ===
<center><gallery>
ФайлЗображення:Alex K Kievan Rus..svg|Знак [[Володимир Святий|Володимира Святого]]
ФайлЗображення:Alex K Yaroslav.svg|Знак [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]
ФайлЗображення:Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg|Герб «[[КолюмниГедимінові (герб)|«Стовпи Гедиміна»стовпи]]»
Файл:Coat of arms of the Seimas of Lithuania.svg|[[Колюмни (герб)|«Стовпи Гедиміна»]] на гербі [[Сейм Литовської Республіки|Сейму]] [[Литва|Литовської Республіки]]
Файл:Kostiuszko Coat of Arms.svg|Родовий герб [[Володимирський повіт (1566-1795)|володимирських]] [[Зем'яни|зем'ян]] [[Костюшковичі-Хоболтовські|Костюшковичі-Хоболтовських]]
</gallery></center>
 
Рядок 316 ⟶ 80:
Зображення:Ukrainian-state-seal-1941.png|Гербова печатка [[Українське державне правління|Українського державного правління]] [[Українська держава (1941)|Української держави]] (1941)
Зображення:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|[[Герб України|Герб]] [[Україна|України]] (з 1992 року)
Зображення:Coat of arms of the Seimas of Lithuania.png|Неофіційний герб [[Сейм Литовської Республіки|Сейму]] [[Литва|Литовської Республіки]] (з 2000 року)
</gallery></center>
 
=== Сучасні регіональні та муніципальні герби в Україні ===
<center><gallery>
Зображення:Large_Coat_of_Arms_of_Dnipropetrovsk_Oblast.svg|<center> [[Герб Дніпропетровської області|Герб]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]
Зображення:Coat of Arms of Zhytomyr Oblast.svgpng|<center> [[Герб Житомирської області|Герб]] [[Житомирська область|Житомирської області]]
Зображення:Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg|<center> [[Герб Кіровоградської області|Герб]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]
Зображення:Coat of Arms of Lviv Oblast.png|<center> [[Герб Львівської області|Герб]] [[Львівська область|Львівської області]]
Рядок 327 ⟶ 92:
Зображення:Tern1h.jpg|<center> [[Герб Тернопільської області|Герб]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]
Зображення:Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg|<center>Герб [[Чернігівська область|Чернігівської області]]
Зображення:Coat of Arms of Vysokopilskiy Raion in Kherson OblastVysokopol1.gif|<center>Герб [[Високопільський район|Високопільського району]]
Зображення:Coat of Arms of VolodymyrГерб_Володимир-Volynskyi raionВолинського_району.svgpng|<center>Герб [[Володимир-Волинський район|Володимир-Волинського району]]
Зображення:Coat of arms of Sniatyn Raion.png|<center>Герб [[Снятинський район|Снятинського району]]
Зображення:Strkon_rs.png|<center>Герб [[Старокостянтинівський район|Старокостянтинівського району]]
Рядок 335 ⟶ 100:
Зображення:Coat of Arms of Ostroh raion.png|<center>[[Герб Острозького району|Герб]] [[Острозький район|Острозького району]]
Зображення:Coat of arms of Desna Raion.svg|<center>Герб [[Деснянський район (Київ)|Десенянського району]] м. [[Київ|Києва]]
Зображення:Coat of Arms of Brahin, Belarus.png|<center>Герб [[Брагінський район|Брагінського району]] та [[Брагін (смт)|Брагін]]а
Зображення:COA of Halych.svg|<center>Герб [[Галич|Галича]]
Зображення:Coats of arms of HvardiyskeCoats_of_arms_of_Gvardiyske.png|<center>Герб [[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійського]]
Зображення:Coat_of_Arms_of_Zasłaŭje,_Belarus.svg|<center>Герб [[Заславль|Заславля]]
Зображення:Великий герб Львова.png|<center>[[Герб Львова|Герб]] [[Львів|Львова]]
Зображення:Coat of Arms ofarms Novodnistrovsk.svgPNG|<center>Герб [[Новодністровськ|Новодністровська]]
Зображення:Gerb Petropavlivky.png|<center>Герб [[Петропавлівка (Петропавлівський районсмт)|Петропавлівки]]
Зображення:Solotvino.gif|<center>Герб [[Солотвино]]
Зображення:Coat of arms of Ternopil.svg|<center>[[Герб Тернополя|Герб]] [[Тернопіль|Тернополя]]
Зображення:Cernivtsi gerb.png|<center>[[Герб Чернівців|Герб]] [[Чернівці|Чернівців]]
Зображення:CoatShatsk of Arms of Shatsks.gif|<center>[[Герб Шацька|Герб]] [[Шацьк]]а
Зображення:MetalurgiyniyГЕРБ district Krivoy RogДзержинський.pngjpg|<center>Герб [[МеталургійнийДзержинський район (Кривий Ріг)|МеталургійногоДзержинського району]] [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]
</gallery></center>
 
Рядок 353 ⟶ 118:
Зображення:Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg|Емблема [[Українська військова організація|Української військової організації]] (УВО) та [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] (ОУН або, пізніше, ОУН(м)), а також створеного у [[2005 рік|2005 році]] [[Об'єднання українських націоналістів (державників)]] (ОУН(д))
Зображення:OUN-B-01.svg|Емблема [[Організація українських націоналістів революційна|Організації українських націоналістів революційної]] (ОУН(р) або ОУН(б))
Зображення:РУХNRU logo.pngjpg|Емблема [[Народний Рух України|Народного Руху України]] (Рух)
Зображення:X 1d666aef.jpg|Шеврон [[Спадщина (організація)|ОУМ «Спадщина»]]
Зображення:UNSO-flag.svg|Емблема та прапор [[УНА-УНСО]]
Рядок 363 ⟶ 128:
Зображення:LogoSPAS.gif|Емблема [[Соціал-патріотична асамблея слов'ян|Соціал-патріотичної асамблеї слов'ян]] (СПАС)
Зображення:Plast National Scout Organization.svg|Емблема «[[Пласт (організація)|Пласту]]»
Зображення:FlagPravyj of "Right Sector"Sektor2.pngjpg|Прапор української націоналістичної організації "[[Правий сектор]]" '''
 
</gallery></center><center><gallery>
Рядок 369 ⟶ 134:
Зображення:Spilka Ukraïns'koï Molodi.svg|Емблема [[Спілка української молоді|Спілки української молоді]] (СУМ)
Зображення:The Ukrainian Registered Cossacks.gif|Шеврон [[Українське реєстрове козацтво|Українського реєстрового козацтва]] (УРК)
Зображення:Tuo.png|Емблема [[Товариство українських офіцерів|Товариства українських офіцерів]]
Зображення:Gerb color.gif|Емблема [[Національний університет біоресурсів і природокористування України|Національного університету біоресурсів і природокористування України]] (НУБіП України)
Зображення:NaUKMA sym.png|Емблема [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] (НаУКМА)
Зображення:UniversitasGerb LeopoliensisLvivskogo Coat of ArmsUniversiteta.png|ГербЕмблема [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]]
Зображення:Badge BBH front.jpg|Нагрудний знак [[Військові Відділи Націоналістів|Військових Відділів Націоналістів]] (1939—1941)
Зображення:Українське Визвольне Військо.png|Шеврон [[Українське Визвольне Військо|Українського Визвольного Війська]] (УВВ) (1943—1945)
Рядок 384 ⟶ 149:
 
<center><gallery perrow="7">
File:CoA_mil_ITA_btg_fanteria_037.png|<center>37-й піхотний полк</center>
File:CoA mil ITA btg fanteria 053.png|<center>53-й піхотний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt fanteria 080.png|<center>80-й піхотний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt fanteria 082.png|<center>82-й піхотний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt fanteria 089.png|<center>89-й піхотний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt bersaglieri 03.png|<center>3-й БерсальєрськийБерсаґлієрський полк</center>
File:CoA mil ITA rgt bersaglieri 06.png|<center>6-й БерсальєрськийБерсаґлієрський полк</center>
File:CoA mil ITA rgt bersaglieri 18.png|<center>18-й БерсальєрськийБерсаґлієрський полк</center>
File:CoA mil ITA btgrgt alpini Mondovì001.png|<center>1-й Альпійський полк</center>
File:CoA mil ITA rgt alpini 002.png|<center>2-й Альпійський полк</center>
File:CoA mil ITA rgt alpini 004.png|<center>4-й Альпійський полк</center>
Рядок 418 ⟶ 182:
File:CoA mil ITA rgt genio 02.png|<center>2-й Інженерний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt genio 04.png|<center>4-й Інженерний полк</center>
File:CoA_mil_ITA_rgt_genio_32.png|<center>32-й Інженерний полк</center>
File:CoA mil ITA rgt genio ferrovieri.png|<center>Залізничний Інженерний полк</center>
File:CoA_mil_ITA_rgt_genio_pontieri.png|<center>2-й Інженерно-мостовий полк</center>
File:CoA mil ITA corpo veterinario.png|<center>Армійський Ветеринарний корпус</center>
</gallery></center>
Рядок 426 ⟶ 188:
=== Тризуб у Росії ===
В добу Київської Русі так званий «чернігівський» різновид тризубу був дуже поширений на значній території [[Чернігівське князівство|Чернігівського князівства]], в тому числі й на тих землях, що перебувають зараз у складі [[Росія|Росії]]. Після вбивства у 1246-му році в [[Золота Орда|Золотій Орді]] чернігівського князя [[Михайло Всеволодович|Михайла Святого]], центр політичного життя Чернігівського князівства перемістився на деякий період на північ, до [[Брянськ]]а, подалі від татарських набігів. Символом місцевих чернігівських князів став так званий ''«розквітлий тризуб»'', або ''«тризуб розквітлий хрест»''&nbsp;— тризуб з елементами рослинного декору. В наш час «розквітлий тризуб» можна побачити на неофіційному гербі [[Брянська область|Брянської області]], відомому з 1998-го року<ref> [http://www.heraldicum.ru/russia/subjects/bransk.htm Брянская область. // Геральдикум.]{{ref-ru}}</ref>. Також цей тризуб є офіційним символом Брянсько-Сівської єпархії Російської православної церкви<ref> [http://www.bryansk-eparhia.ru/ Официальный сайт Брянской и Севской епархии РПЦ.]{{ref-ru}}</ref>.
 
З 1930-х років тризуб у формі, наближеній до українського тризубу, з невеликими відмінностями) є символом [[Народно-трудовий союз російських солідаристів|Народно-трудового союзу російських солідаристів]]. Така форма тризубу є претензією на «[[русский мир]]».
 
<center>
Рядок 434 ⟶ 194:
Файл:Неофіційний герб Брянщини.jpg|<center>Неофіційний герб Брянщини. </center>
Файл:Розквітлий тризуб.jpg|<center>Символ Брянсько-Сівської єпархії РПЦ.</center>
Файл:Емблема НТС.jpg|<center>Емблема [[НТС]]</center>
</gallery>
</center>
Рядок 446 ⟶ 205:
== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Знаки Рюриковичів]]
* [[Герб України]]
* [[Остринський тризуб]]
* [[Тризубець]]
* [[Андський канделябр]]
* [[Двозуб (двозубець)]]
* [[Остринський тризуб]]
* [[Тарак тамга]]
* [[Ґедимінові стовпи]]
* [[Колюмни (герб)|Колюмни]]
* [[ТришулаТрішула]]
* [[Укри]] (див. там розділ «Мова», «Суспільство», «Геральдика»)
* [[Рогатий шолом]]
{{Div col end}}
 
{{Div col end}}
== Мультимедійні матеріали ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=koTa9G4-JTc «Значення Тризуба». Передача «Краєзнавча подорож», Дніпропетровська Обласна державна телерадіо компанія. 1-5.10.2014.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Xpffutrm1_o Книжкова виставка «Український тризуб у духовній символіці» в бібліотеці ім. Горького (Запоріжжя). За участю Г.&nbsp;І.&nbsp;Шаповалова. 18.2.2015.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Q93ZUzdspeM «Загадка Трезубця». Телеканал СТБ (Україна). Передача «В пошуку істини». 25.10.2013.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=tNC14ocAqnk&t=95s Значение Тризуба по книге А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнауха. 4.9.2015, телеканал «Регион Днепр», Днепропетровск.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=cX6XL5ZdBro Тризуб, що видно з космосу. Велетенський Символ України виклав на горі власноруч виклав 90-літній Анастасій Козак, колишній воїн Української Повстанської Армії. Місто Острин (Івано-Франківська область). 15.1.2013.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=984TrqhfbdI Національний символ Кримського ханства&nbsp;— тарах тамга. Гульнара Абдулаєва. 17.5.2013.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=AxnN7XfuO94 Тризуб. Передача «Сторінками історії». Житомирська Обласна державна телерадіо компанія. 6.11.2013.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=tT6XAifeOyQ «Чергова тайна українського герба розгадана». Телеканал ICTV, передача «Ранок у великому місті». 26.6.2015.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=fZgMZSgZLUk Тризуб. Коротка історія герба України. 27.9.2015]
* [https://dumskaya.net/news/odesskij-afrobanderovec-isportil-rossijskomu-gur-038295/ Украинский тризуб в Париже. Сюжет «Первого телеканала» (Россия). 14.08.2014.]
 
== Примітки ==
Рядок 473 ⟶ 219:
 
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* [https://archive.org/stream/eu0t0/EU_T_9_T_Kh#page/n55/mode/2up Тризуб] // {{ЕУ}}
* Грушевський М. Український герб. Народна Воля. Київ 1917;
* Гломозда К. Ю. [https://archive.org/stream/10_2013#page/n149/mode/2up Тризуб] // {{ЕІУ|10|150—151}}
* Модзалевський В., Нарбут Г. До питання про державний герб України, ж. Наше минуле, ч. 1. К. 1918;
* Грушевський М. [http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/item/0000412 Український герб]. Народна Воля. Київ, 1917.
* [http://eduknigi.com/istor_view.php?id=93 Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого]. Ужгород 1934;
* [https://web.archive.org/web/20160923234203/http://www.ex.ua/12534361 Пастернак О. Пояснення Тризуба, герба Великого Київського князя Володимира Святого. Переднє слово проф. С. Шелухіна [''передрук з видання 1934 року, видано в Ужгороді накладом «Учительської громади»''<nowiki>]</nowiki>. К.: Веселка, 1991.&nbsp;— 44 с.].&nbsp;— [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/15488/file.pdf Пояснення тризуба&nbsp;— герба Великого Київського князя Володимира Великого.&nbsp;— Видання 2-ге, Прага, 1941.&nbsp;— 64 с.]
* Скотинський Г. Український герб і прапор. Львів 1935;
* Ciчинський В. [http://shron1.chtyvo.org.ua/Sichynskyi_Volodymyr/Tryzub_i_prapor_Ukrainy.pdf Тризуб і прапор України]. Львів: «Міссіонер» (передрук видання Вінніпеґ, 1953).- 1995.— 61 с.
* Рыбаков Б. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси X–XII&nbsp;вв., ж. Советская Архєология, ч. 6. М.&nbsp;— П. 1940; {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160308121150/http://www.naso.org.ua/main/1117-mif-pro-to-chto-gerb-ukrainy-eto-hazarskaya-tamga-ch1.html Белецкий С.&nbsp;Д.&nbsp;Древнейшая геральдика Руси // «Повесть временных лет». СПб., Вита Нова, 2012. стр. 431—463.]
* Андрусяк М. Тризуб. Мюнхен 1947:
* Рыбаков Б. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси X—XII&nbsp;вв., ж. Советская Археология, ч. 6. М.&nbsp;— П. 1940; {{ref-ru}}
* Міллер М. Матеріали до питання про тризуб, ж. Рід та знамено, ч. 1&nbsp;— IV. Франкфурт 1947;
* [http://www.perunica.ru/istoria/1690-omrapov-znaki-ryurikovichej-i-simvol-sokola.html Рапов О.&nbsp;М.&nbsp;Знаки Рюриковичей и символ сокола // Советская археология.&nbsp;— 1968.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 62—69.]
* Січинський В. Український тризуб і прапор. Вінніпеґ 1953.
* Бєлов О., Шаповалов Г. [http://shron1.chtyvo.org.ua/Bielov_Oleksandr/Ukrainskyi_tryzub_istoriia_doslidzhennia_ta_istorychnyi_rekonstrukt.pdf Український Тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт].&nbsp;— Запоріжжя: Дике поле, 2008.&nbsp;— 264 с.
* [http://www.kodges.ru/nauka/history/253160-trizub-kak-znak-velikoy-bogini-kievskoy-rusi.html Карнаух А.&nbsp;Л.&nbsp;Тризуб как знак Великой богини Киевской Руси. Издание второе, исправленное и дополненное.&nbsp;— Днепропетровск: Академия истории, 2015.&nbsp;— 80 с.]
* [http://megamatrix.ru/simbol/trid/trident.htm Андрей Леонов. Трезубец: от Посейдона до Чингисхана. 2014.]
* [http://bovdo.livejournal.com/2130.html Владимир Орлов. Разорвавший небо. Часть VI—VII. 2.03.2015.]
* Модзалевський В., Нарбут Г. [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11399 До питання про державний герб України], ж. Наше минуле, ч. 1. К. 1918.
* Скотинський Г. [http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0000708.pdf Український герб і прапор]. Львів, 1935.
* Андрусяк М. [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/15477/file.pdf Тризуб]. Мюнхен, 1947.
* Міллер М. Матеріали до питання про тризуб // [http://diasporiana.org.ua/?s=Рід+та+знамено ж. Рід та знамено, ч. 1&nbsp;— IV]. Франкфурт 1947.
* [http://proba.plast.te.ua/responsibilities/ukrajinskyj-natsionalnyj-ta-derzhavnyj-herb/ ''Трембіцький Володимир.'' Український Національний та Державний Герб//Календар-альманах Українського Народного Союзу на 1967 рік.&nbsp;— Джерзі Ситі- Нь Йорк.&nbsp;— C. 168—174.]
* Тарапон О. [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n805/mode/2up Тризуб] // Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В.&nbsp;П.&nbsp;Коцура, О.&nbsp;І.&nbsp;Потапенка, В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди. ─ Корсунь-Шевченківський: Вид. В.&nbsp;М.&nbsp;Гавришенко, 2015.&nbsp;— 911 c.&nbsp;— С. 806—808.
* Велесова книга / Переклад Б. Яценко. К., 1995.&nbsp;— 391 с.
* [[Роздобудько Ігор|Ігор Роздобудько]]. [http://www.haidamaka.org.ua/page_kultstarixxiii.html Культура Стародубщини 9-13 ст.ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.]
 
== Посилання ==
{{commonscommonscat|Tridents|Тризуб}}
* Гломозда К. Ю. [http://www.history.org.ua/?termin=Tryzub Тризуб, основний елемент державного герба України] // {{ЕІУ|10|150-151}}
* [http://leksika.com.ua/12800418/legal/trizub Тризуб] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* {{УМЕ15|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_15_Ст-Уц#page/n85/mode/2up Тризуб]|сторінки=1929-1930}}
* Грушевський. М. С. [http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0000412.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Український герб] // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін..&nbsp;— Львів: Видавництво «Світ».&nbsp;— 2007. Т. 4. Кн. 1.&nbsp;— C. 92-95.
* Сокульський А. Л. [https://web.archive.org/web/20191125025235/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/127557/20-Sokulsky.pdf?sequence=1 Тризуб&nbsp;— княжий клич Рюриковичів і герб Київської Русі: виникнення, еволюція, значення] // Сіверщина в історії України.&nbsp;— 2015.&nbsp;— Вип. 8.&nbsp;— С. 99-101.
* [https://www.radiosvoboda.org/a/30349322.html Тризуб об’єднує українців – історик Олександр Алфьоров] // [[Радіо Свобода|Радіо «Свобода»]]. — 29 грудня 2019.
* [http://uht.org.ua Українське геральдичне товариство]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/578/ Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?] <small>Українська Правда, Історична Правда 18.10.2010 Олександр Зінченко</small>
* [http://eduknigi.com/istor_view.php?id=93 Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого]
* [http://blog.i.ua/user/2659661/471866/ Тризуб&nbsp;— герб України]
* [http://istorja.ru/forums/topic/862-znaki-ryurikovichey/ Огляд основних трактовок Тризуба на сайті «istorja.ru».]
 
{{Геральдика}}
Рядок 512 ⟶ 241:
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Герби України]]
[[Категорія:Політичні символи]]
[[Категорія:Птахи в культурі]]
[[Категорія:Гербові фігури]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тризуб