У наступні роки Гроссо грав на різних позиціях, в тому числі навіть у якості [[Воротар (футбол)|голкіпера]] в «Трофео Рамон де Карранса» проти «<nowiki/>[[Бока Хуніорс]]<nowiki/>». За роль лідера команди отримав прізвисько ''Obrero'' (трудяга)<ref name="BIO"/>. Покинув «Реал» в червні [[1976 у футболі|1976]] року в віці 32 років, незабаром завершивши кар'єру гравця.
Наступні десятиліття Гроссо працював в «Реалі» як тренер: спочатку керував молодіжним підрозділом, провів два сезони [[Сегунда Дивізіон|другого дивізіону]] вяк якостіголовний головного тренератренер «<nowiki/>[[Реал Мадрид Кастілья]]<nowiki/>» (24 гри в 1986/87 і одна в 1996/97, після чого клуб вилетів в [[Сегунда Дивізіон Б|третій дивізіон]]), і нарешті отримав посаду помічника тренера в основній команді<ref>[http://www.realmadrid.com/cs/Satellite/es/1202758075174/noticia/Noticia/undefined Todos coinciden: «Era un tipazo» (All agree: «He was one hell of a guy»)]{{Недоступная ссылка|date=Июнь 2018|bot=InternetArchiveBot}}; Real Madrid CF, 20 December 2008 (in Spanish)</ref>. [[24 березня]] [[1991 у футболі|1991]] року, після відставки [[Альфредо Ді Стефано]] і до призначення головним тренером [[Радомир Антич|Радомира Антича]], Гроссо, як тимчасово виконуючий обов'язки головного тренера, привів команду до нічиєї 1:1 в домашній зустрічі проти «<nowiki/>[[Реал Ов'єдо]]<nowiki/>»<ref>{{Цитата:Новини|title=Ya nadie respeta al Real Madrid|url=http://hemeroteca.mundodeportivo.com/preview/1991/03/25/pagina-18/1233278/pdf.html|publisher=[[Mundo Deportivo]]|date=25 March 1991|accessdate=21 June 2016|language=Spanish|trans_title=Nobody respects Real Madrid anymore}}</ref>.
