Мануїл III (імператор Трапезунда): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
стиль, правопис
Рядок 7:
У 1390 році після смерті батька зайняв трон імператора Трапезунда. У 1391 році підтвердив попередні привілеї венеціанців, сподіваючись зіграти на протиріччях з генуезькими купцями, які фактично монополізували зовнішню торгівлю імперії. 1395 року дружина Мануїла III померла, невдовзі пошлюбив доньку фессалійського кесаря ​​Мануїла Ангела Філантропена. У 1396 році знову підтвердив привілеї венеціанців, підписавши «Золоту буллу», якою дозволив торгувати скрізь в своїх володіннях, також надав право на спорудження костелу, створення банку і власного суду. Мануїл III відправив дзвін і годинник до Венеції, щоб їх там відремонтували.
 
1398 року османський султан [[Баязид I]] провів своє військо уздовж узбережжя Чорного моря до кордону Трапезундської імперії. Втім Трапезунд було врятовановрятувало втручання чагатайського аміра [[Тамерлан]]а, який у серпні 1400 ркоуроку вдерся до Малої Азії, захопивши важливе місто Сівас. Мануїлу III вдалося ухилитися від вимоги Тамерлана надати тому своє військо. Протя 1402 року після перемоги останнього над османами в [[Ангорська битва|Ангорській битві]] імператор надав Тамерлану, що переслідував синів Баязида I, 20 галер. У 1403 році Тамерлан залишив Малу Азію, призначивши онука Мірзу Халіла доглядати за справами на Кавказі, зокрема й над Трапезундською імперією. 1405 року після смерті Тамерлана той відправився до Самарканду боротися за трон, завдяки чому імператор досяг незалежності.
 
після цього виникла загроза з боку держави Кара-Коюнлу, яка тривалий час боролася з Ак-Коюнлу. Для запобігання військовій загрозі з цього боку імператор влаштував шлюби своїх сестер з володарями цих держав. Також готував шлюб сестри Марії з візантійським імператором [[Іоанн VIII Палеолог|Іоанном VIII]].