Матиця словацька: відмінності між версіями

|Веб-сайт=www.matica.sk}}

[[Файл:Matica slovenska memorial tablet.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Меморіальна дошка на будинку, де спершу знаходилась «Матиця словацька» (м. Мартин)'']]

'''Матиця словацька''' (Скорочення. '''МС''') найстаріша словацька національна культурно-наукова організація. Матиця словацька розташована в місті [[Мартін (місто)|Мартін]], як центр національної культури словаків, де була заснована в 1863 році та відроджена в 1919 році. Матиця словацька є юридичною особою. Свої організаційні підрозділи існують не лише на території [[Словаччина|Словацької Республіки]], а також за її межами. Положення та діяльність регулюється Законом № 68/1997 «Про Матицю словацьку» зі змінами та Статутом Матиці словацької.

 

 

== Цілі Матиці словацької ==

Основні завдання, які були доручені Матиці державою та визначені в Законі Про Матицю словацьку, включають, зокрема: зміцнення словацького патріотизму; поглибити знання громадян щодо словацької державності; проводити словацькі дослідження; брати участь у розвитку місцевої та регіональної культури; працювати з молоддю у дусі національних, моральних та демократичних цінностей; підвищити національну обізнаність словаків на мовно змішаних територіях Словацької Республіки; зміцнити стосунки культур громадян, які заявляють про свої національні меншини та етнічні групи на території Словацької Республіки зі словацькою національною культурою; об’єднати творців та прихильників словацької культури та науки у світі; підтримувати просування Словацької Республіки також через власні інформаційні та культурні центри, створені за кордоном; розвивати контакти з європейськими та світовими організаціями з питань культури, національної ідентичності, духовного життя та захисту людських цінностей; створювати фонди та фонди в країні та за кордоном для підтримки національного та культурного життя словаків та винагородження найважливіших творців із визначених сфер творчої діяльності; співпрацювати з державними органами та з органами територіального самоврядування у розвитку культури та соціального життя; публікувати оригінальні словацькі художні твори, наукові праці, просвітницькі та науково-популярні праці, публіцистику та періодичні видання; пропагувати словацьку історію, культуру та особистості за допомогою оригінальних аудіовізуальних документальних фільмів, а також виробляти культурні новини про свою діяльність за допомогою електронних засобів масової інформації та інтернет-баз даних; співпрацювати у створенні підручників та підручників певних предметів соціальних наук для початкових та середніх шкіл на підставі дозволу Міністерства освіти Словацької Республіки.

 

* Інформаційний центр Матиці словацької

* Краянський музей Матиці словацької

* Костюми Матиці словацької

* Редакція Словацької національної газети

 

=== Перша будова Матиці словацької ===

Перша історична будова Матиці, яка називалася Народна світлиця, почали будувати в 1864 році за проєктом будівельника Кароля Гаррера, з доповненнями будівельника Яна Непомука Бобулі, якому також було довірено будівництво. Фундамент у центрі Мартіна був закладений 6 квітня 1864 р., а його відкриття здійснив Кароль Кузмані, виконувавши тоді обов'язки першого президента Матиці. Частково завершена будівля була урочисто відкрита 8 серпня 1865 року, як будинок Матиці словацької та її другий етап будівництва був завершений в 1869 році. У 1875 році, коли Міністерство внутрішніх справ Угорщини скасувало Матицю словацьку, все її майно, включаючи будову, було конфісковано на користь угорської держави.

Між 1899 і 1900 роками будівлю було добудовано, але разом з тим використовували виключно для адміністративних потреб угорських державних органів. Після відродження Матиці словацької 1 січня 1919 р. Чехословацький уряд через міністерство відновив діяльність організації. Цього разу в ньому діяла держава Чехословаччини, і план розвитку потенціалу організації потребував змін. У серпні 1919 року виникла ідея побудувати нову, більшу та сучаснішу будівлю, яка здійснилася в 1926 році, коли перша історична будівля перестала бути резиденцією МС. В 1963 році вона була оголошена пам’яткою культури та залишається нею до сьогодні. В будівлі розміщена постійна експозиція історії словацької літератури, виставкові площі, та літературний музей словацької національної бібліотеки.

 

=== Друга будівля Матиці словацької ===

Наразі другий будинок Матиці є центральним місцем перебування організації, розташована вона на вулиці Павла Мудрого в центрі Мартіна. Його архітектором був Ян Палкович, а будівельні роботи виконував Станіслав Захар. Фундамент споруди був закладений 13 серпня 1924 року під час серпневих свят. Будівництво відбувалося з осені 1924 по лютий 1926 р. Урочисте відкриття будівлі відбулося 29 серпня 1926 р. У дворі перед будівлею було відкрито пам'ятник відомому словацькому націоналісту та письменнику Світозару Хурбану Ваянському. У 1965 році пам’ятник був замінений на нову статую від скульптора Яна Куліча, тоді як пам'ятник Світозару Хурбану Ваянському був перенесений до першої будівлі МС. В архітектурному відношенні друга будівля Матиці належить до видатних будівель міста Мартін. Характерні елементи будівлі, такі як: високі колони, портик, тимпани та сувора симетрія, роблять її твором неокласичної архітектури. Через суспільне значення в 1963 році він був оголошений пам’яткою культури, а з 2002 року - національною пам’яткою культури. Окрім адміністративної частини, це стосується також огородження, садового парку та меморіальної дошки 48 замученим учасникам Словацького національного повстання 1944 року. У садовій зоні, в парку св. Кирила та Мефодія, представлені бюсти важливих національних діячів. Перший бюст був відкритий 2 жовтня 2012 року з нагоди 250-ї річниці від дня народження кодифікатора словацької мови Антона Бернолака. До кінця 2020 року було створено чотирнадцять бюстів національних діячів, які були встановлені в такому порядку:

2 жовтня 2012 р. - [[Антон Бернолак]], кодифікатор словацької мови

2 серпня 2013 р. - Перший голова МС Штефан Мойс, перший заступник голови МС Кароль Кузмані та почесний голова МС Ян Франциші

:6 та 7 червня на словацькому народному зборі в Мартіні прохання про створення словацького культурного об’єднання було сформульовано в політичній програмі, відомій як Меморандум словацької нації.

* [[1863]]

* [[1864]]

:Рішенням на другому зібранні МС було прийнято стандарт словацької мови (відповідно до реформи [[Мартін Гаттала|Мартіна Гаттала]]) та латинське письмо для друку всіх публікацій та документів.

:Перша будівля Матиці в Мартіні була урочисто відкрита 8 серпня на третьому зібранні. Будівництво фінансувалось із всенародної допомоги.

* [[1866]]

* [[1869]]

* [[1873]]

:Віцепрезидент Вільям Поліні-Той і його секретар Франтішек Вітязослав відреагували на напади угорських шовіністично налаштованих політиків і преси на адресу МС у виданні Pro memoria Матиці словацької, надрукованому Асоціацією учасників книгодрукування та адресованому прем'єр-міністру Угорщини Йозефу Славіму.

* [[1875]]

* [[1893]]

:[[Штефан Фурдек]], місцевий активіст і римо-католицький священник, заснував Матицю словацьку в Америці в [[Чикаго]] (Іллінойс, США). Йому приписують розвиток словацьких місцевих культурно-церковних шкіл у США. Фурдек був також першим президентом Словенської ліги в Америці (1907), головою організації місцевих полків американських словаків.

:Після створення [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької республіки]] міністр влади [[Вавро Шробар]], 1 січня видав указ про відновлення діяльності Матиці. Загальні збори відбулися 5 серпня в Мартіні. Павол Оршаг Гвіездослав, Франтішек Ріхард Освальд, Матуш Дуло (голова Словацької національної ради 1918 - 1919) та Вавро Шробар були обрані її головами, Йозеф Шкультети та Ярослав Влчек стали головними адміністраторами та продовжувала свою попередню наукову, освітню та видавничу діяльність. База членства почала організовуватися в місцевих відділеннях Матиці. Історично перше місцеве відділення Матиці було створено 2 листопада в Мартіні. До кінця року в Словаччині було створено дев'ять місцевих відділень МС.

* [[1920]]

* [[1922]]

* [[1926]]

:29 серпня урочисто було відкрито нову, другу будівлю Матиці у Мартіні. У святкуванні взяли участь від 15 до 20 тисяч людей. В архітектурному плані сьогоднішня будова МС є однією з репрезентативних архітектурних споруд Мартіна. Будівля є національною пам'яткою культури та теперішнім місцем засідання МС.

* [[1932]]

* [[1940]]

* [[1941]]

:З ініціативи Матиці, 1 травня у Мартіні була створена [[Словацька національна бібліотека]]. Його головним завданням було придбання та збереження літератури, що стосується словаків та Словаччини.

* [[1943]]

* [[1944]]

:29 серпня 1944 р. [[Словацьке національне повстання]] спалахнуло як одне з найважливіших збройних спротивів в окупованій нацистською Німеччиною Європі. Тисячі членів та посадовців Матиці брали участь у повстанських заходах, серед них: Ян Марак, Юліус Барч-Іван, Олександр Хірнер, Франтішек Октавец, Вавро Шробер, Лако Новомеський, а з молодших - Володимир Мінач, Роман Каліський та Єва Крістінова.

* [[1945]]

* [[1948]]

* [[1954]]

:У квітні Словацька національна рада прийняла Закон «Про Матицю словацьку», який, всупереч своїй місії та історичному статусу, націоналізував її та об’єднав зі Словацькою національною бібліотекою. Матиця словацька під своїм ім’ям почала виконувати лише завдання національної бібліотеки та бібліотечного інституту.

* [[1958]]

* [[1959]]

* [[1963]]

* [[1968]]

* [[1973]]

:20 грудня Словацька народна рада прийняла Закон «Про Словацьку матицю», який частково повернув їй статус, як двадцять років тому. База членства була значно обмежена, вижила лише меншість місцевих спілок, і діяльність. Матиця знову була зосереджена в першу чергу на бібліотечній справі, бібліографії, біографії, літературному музеєзнавстві та архіві. З 1974 по 1990 рік, в епоху соціалістичної культури, головою був публіцист та політичний діяч Володимир Мінач, який у цей період має заслуги в розвитку наукової діяльності в МС.

:30 серпня було відкрито третю будівлю Матиці в Мартіні на Гостіхорі. Робота архітекторів Душана Кузьми та Антона Кіммермана.

* [[1990]]

* [[1991]]

:26 липня Словацька національна рада прийняла новий Закон про «Матицю словацьку», який створив простір для поступового повернення з державної установи в незалежну установу. Матиця значно розвивається та набирає авторитет, а мережа інституційних робочих місць трансформується для її підтримки.