Словниковий запас: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 37:
Лексикон або словниковий запас — це словник мови, її набір назв речей, подій та понять. Деякі лінґвісти вірять, що лексикон впливає на людське усвідомлення речей → [[:en:Sapir–Whorf hypothesis|Гіпотеза Сепіра-Ворфа]]. Наприклад, [[судан]]ські нуери випрацювали словниковий запас, щоб описувати [[ВРХ|худобу]]. [[:en:Nuer|Нуери]] мають тузні назв для худоби через особливі історію, структуру та оточення худоби. Такий вид порівняння виявляє певну лінгвістичну розбіжність, як і кількість «[[:en:Eskimo words for snow|ескімоських слів для снігу]]». Україномовні також можуть випрацювати свої словники для снігу чи худоби, коли постане потреба.<ref>Miller (1989)</ref><ref>Lenkeit</ref>
== Зростання словникового запасу ==
Спочатку, за немовлячого віку, зростання словникового запасу не вимагає зусиль. Немовлята чують слова та наслідують їх, з часом засоційовують їх з об'єктами та вчинками. Це [[Словниковий запас#Словниковий запас слухання|словниковий запас слухання]]. [[Словниковий запас#Усний словниковий запас|Усний словниковий запас]] йде слідом, оскільки дитячі думки стають більш впевненими в спроможності виражати себе без жестів і простих звуків. Як тільки досягаються [[Словниковий запас#Словниковий запас читання|словниковий запас читання]] та [[Словниковий запас#Письмовий словниковий запас|письмовий словниковий запас]] – через запитання та освіту – відкриваються аномалії та нерегулярності мови.
Після закінчення школи, зростання словникового запасу зположується. Люди можуть потім розширювати свій словниковий запас читаючи, граючи у словесні ігри, беручи участь у словникових програмах, тощо.
== Passive vs. active vocabulary ==
|