Лаурі Терні: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 118:
[[9 червня]] [[1944]] року Лаурі Терні став кавалером [[Хрест Маннергейма|Хреста Маннергейма]] під номером 144;<ref>Karhunen 1972: 252.</ref> у представленні до нагороди від [[23 березня]] 1944 року командир 1-ї дивізії Уно Фагернес відзначає, що «лейтенант Терні має природжені здібності командувача, є холоднокровним та кмітливим.<ref>Hurmerinta, Viitanen 2004: 416.</ref> У ході Зимової та поточної війни він неодноразово демонстрував виняткову хоробрість, здібності та кмітливість».<ref>Karhunen 1972: 253.</ref>
Втім, представлення Фагернеса не принесло очікуваного результату. [[8 липня]] 1944 року командир 2-го армійського корпусу, генерал-майор Ейнар Мякінен повторно представив Терні до нагороди. У поясненні він посилається на попереднє представлення Фагернеса, частково доповнюючи його, та додає: «будемо сподіватися, що лейтенант Терні отримає Хрест Маннергейма, адже його надзвичайна вдача не може тривати вічно».<ref name="HV/419" /> Лише після цього звернення головнокомандувач збройних сил Фінляндії призначив Терні кавалером ордена вже наступного дня. У своєму рішенні про нагороду він зазначив: «лейтенант Терні відзначився протягом цієї війни у якості командира єгерського взводу та роти у численних боях та диверсійних рейдах, а також протягом двох останніх років демонстрував, що має найкращі якості бійця та кмітливого командира партизанів.»<ref name="Salomaa" /><ref name="HV/419">Hurmerinta, Viitanen 2004: 419.</ref>
[[28 серпня]] 1944 року Лаурі Терні отримав звання капітана. 4–5 вересня набуло чинності перемир'я між Фінляндією та Радянським Союзом.
| |||