Дейв Брубек: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Музична біографія: Виправлена граматика
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Рядок 34:
Неповторна індивідуальність його музики, неможливість її копіювання дозволяють говорити про «стиль Брубека» як про явище, єдине у своєму роді. Брубек один з провідних представників мейнстриму (з діапазоном інтересів від вест-коуст-стилю до [[кул-джаз]]у, необопа і «третьої течії»), що займає положення між двома крайніми стильовими полюсами — [[традиціоналізм]]ом і [[авангардизм]]ом, прагнучий до органічної єдності старого і нового, до прогресу як послідовного оновлення традицій, вдосконалення і універсалізації музичної мови джазу — за аналогією з академічною музичною класикою. Для Брубека характерна і природна тенденція до зближення з європейським музичним мисленням, до відмови від пріоритету негритянської ідіоматики, від обов'язковості прийнятих у практиці форм свінгування.
 
Стильовий спектр музики Брубека широкий. Він належить до лідерів [[вест-коуст-джаз]]у (разом з Дж. Малліганом). Є творцем і керівником перших ансамблів кул-стилю в 1948-51 (одночасно с М. Лейвісом, Дж. Ширінгом, Л. Трістано), дещо випередив MJG в дослідах з саундом фортепіано + вібрафон. Заклав основи (разом сз Л. Трістано) камерного джазового стилю (синтез елементів кол-джаза, хард-бопа і академічної камерної музики). Сприяв виникненню самостійного напряму в джазі, пов'язаного з розробкою барочної стилістики і необахіанством (барок-джаз, play Bach jazz), продовживши експерименти, початі в 30-ті роки (Еді Саут, [[Стефан Граппеллі]], [[Джанго Рейнхардт]], Бені Гудмен). ВнісЗробив важливий внесок доу становлення сучасного симфоджаза і музики «третьої течії»; ще до Гюнтера Шуллера — в 1950 — призвавзакликав музикантів до активної роботи в руслі інтеграції джазу і сучасного академічного музичного мистецтва, до оволодіння професійної композиторською техникою.
 
Особлива область в творчості Брубека — його «жанрові» експерименти, спроби введення в модерн-джаз (як би «перекладу» джазовою мовою) нетипових для нього раніше жанрів (рондо, чекони, фуги, інвенциі, хоралу, маршу, вальсу, мазурки, регтайму, бугі-вугі та інших).