Арваніти: відмінності між версіями

'''Арнау́ти''' ({{lang-el|Αρβανίτες}}; {{lang-tr|Arnavutlar}}) — субетнічна група [[албанці]]в, що виділилася з власноговласне албанського етносу між [[1300]]—[[1600]] роками впід ходічас так званих балканських міграцій, викликанихякі були викликаниі нашестям [[хрестоносці]]в, ослабленням [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] і вторгненням [[турки|турків]]. ЗВід кінця вищеназваноговищезгаданого періоду і аж до по [[XIX століття]] арнаути складали значну частину населення деяких регіонів [[Греція|Греції]]. На відміну від основного албанського ареалу, арнаути, що переселилися в межі історичної Греції ([[Аттіка]], [[Беотія]], [[Пелопоннес]] і деякі грецькі острови) ще в роки Візантійської імперії, піддалися асиміляції іта частковоїчастковій елінізації, ай тому вони залишилися вірні [[православ'я|православ'ю]] і після нашестя турок. Арнаути також добре володіли [[грецька мова|грецькою мовою]], хоча вона не була для більшості з них рідною аж до середини ХХ століття. В данийнаш час корінні арнаути, особливо в районі грецької столиці міста [[Афіни]] — повністю елінізіовані і стали частиною грецького народу, чомубо цьому сприяла асиміляційна політика грецької держави. Разом з тим в даний час, особливо після [[2000]] року, набирає оборотиоберти легальна і нелегальна імміграція сучасних албанців всіх віросповідань до Греції, де за данимиостанніми поточноїстатистичними статистикиданими ([[2007]] рік) албанці складають 57 % громадян, що натуралізуються.

Основний потік албанської імміграції до Греції припав на період між [[XII]] і [[XV]] століттями. ПричинамиСпонукою для переселення албанців з території історичної [[Албанія|Албанії]] (в основному з південного сходу країни) могла бутистати також відносна перенаселеність країни. СамаСаму АлбаніяАлбанію не торкнулася війнами після [[1204]] рокувійнами не зачепило, на відміну яквід східнасхідної частиначастини [[Балкани|Балкан]]. Більш тогоНавпаки, країна увійшла до складу середньовічної грецької держави Епірський деспотат і, таким чином, вона стала частиною греко-православного опору хрестоносцям. ВСаме в цей час греки Епіра іта албанці, що прийняли православ'я, стають особливо близькіблизькими в культурному плані. ТаІ все ж, більшість албанських переселенців шукали, в першу чергу, шукали можливість поліпшити своє матеріальне положеннястановище, і, отримавши великі земельні наділи в розореній війнами Греції, а тому вони частковоподеколи виконували роль найманців іта військових поселенців в арміях різних держав: власне грецьких державних утворень, таких як [[Епірський деспотат]], [[Морейський деспотат]], відновлена [[Візантія]]; і інших — [[Латинська імперія]] [[хрестоносці]]в, [[Венеціанська республіка]], [[Велика Влахія]], [[Османська імперія]] і ін.)

Частково імміграціяімміграцію албанців, як, пізніше, і пізніше турок, булабуло спровокованаспровоковано самими грецькими і/або «латинськими» намісниками, прагнучимищо впрагнули короткіза терміникороткий час відновити економіку розорених війною іта епідеміями регіонів саме за допомогою албанської імміграції.

За оцінкоюВважається, що між [[1350]] і [[1418]] близько 81 200 албанських найманців іта їхїхніх сімей переселилися на територію сучасної Греції. Албанських переселенців рекрутували також [[Арагон|арагонські]] загарбники, що захопили [[Афінське герцогство]], венеціанці ([[Герцогство Архіпелагу]]), а потім і турки ([[Османська імперія]]), основною турботою яких стало заселення спорожнілих островів [[Евбея]], [[Андрос]] іта інших. В ціломуЗагалом до Греції переселилося понад 200 000 осіб. ЗначнаЦя цифракількість врежає, враховуючитим більше, що населення самого [[Константинополь|Константинополю]] ву [[1450]] році складало не більше 80 тисяч.

Доля арнаутів складалася по-різному. У більш заВ орієнталізованійзаорієнталізованій Греції, вже після становлення незалежної грецької держави, арнаути поступово асимілювалиасимілювалися і стали [[християни|християнами]]. У більш європейській [[Сербія|Сербії]], проте, назрівав конфлікт між сербським населенням і культурно відмінними арнаутами, щоякі сприйняли турецько-ісламські цінності і що зуміли не тільки ісламізоватиісламізуватися, але і албанізоватиалбанізували деяку частину скореного слов'янського і близького зза етногенезуетногенезом іта культурікультурою романського населення цієї частини Балкан ([[Косово]], Західна [[Македонія]]). В данийнаші часчаси арнаути практично втратили самовизначення як етнічна спільність, оскільки або злилися назадвозєдналися з албанським етносом, або були сильно елінізовані. ЧислоКількість людей, що вважають себе арнаутами, в Греції складає, за різними оцінками, від 30 000 до 140 000 осіб, хоча, так чи інакше, з ними зв'язано генетично допов'язана майже третинитретина населення материкової і деякоїпевної частини острівної Греції (наприклад, острова Евбея).

ТрадиційноЩе ву середнісередині століття20-го сторіччя рідною мовою арнаутів був особливий діалект [[албанська мова|албанської]] — [[арнаутська мова]]. В данийЗараз часвона практично втрачена.