Вікіпедія

Ліциній: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 31:
 
== Раннє життя ==
Ліциній походив з [[Мезія|Мезії]] з родини [[Дакія|дакськихдакійських]] селян і був здавна знайомий з [[Галерій|Галерієм]], що 305 року став імператором. Відомо, що Ліциній брав участь у [[Перський похід Галерія|переможній кампанії Галерія]] проти [[Держава Сасанідів|сасанідського]] царя [[Нарсе]]. У [[307]] році Галерій зробив Ліцинія своїм співправителем з титулом [[Цезар (титул)|цезаря]] і залишив його для оборони [[Іллірія|Іллірії]] та [[Фракія|Фракії]]. Сам Галерій рушив до Італії проти [[Максенцій|Максенція]], що проголосив себе імператором.
 
Після повернення на схід, 11 листопада 308 року, Галерій проголосив Ліцинія [[Август (титул)|августом]], надавши йому управління [[Реція|Рецією]] та [[Паннонія|Паннонією]]. Під його безпосереднім командуванням були балканські, придунайські та причорноморські провінції Іллірія, Фракія та Паннонія.
Рядок 43:
Відтоді Ліциній став не тільки офіційним Августом Заходу, але також правив частиною східних провінцій. Оскільки [[Босфор]] і [[Дарданелли]] були умовною межею між їхніми територіями, Ліциній правив європейськими провінціями, а Максимін взяв азійські території імперії.
 
У 313 році Ліциній одружився у [[Медіолан|Медіолані]]і (теперішній [[Мілан]]) з [[Флавія Юлія Констанція|Констанцією]], зведеною сестрою імператора [[Костянтин Великий|Костянтина I]]. В цей час Максимін вирішив почати війну і переправився з великим військом до Європи. Ліциній поспішив назад, але через раптовий напад зумів зібрати лише невелику армію. Неподалік від [[Дарданели|ГеллеспонтуГеллеспонт]]у відбулася битва, де Максиміан був повністю розбитий і змушений втікати до Азії. Після того, як він помер у [[Тарс]]і, всі східні провінції визнали владу Ліцинія.
 
Ліциній був за своєю вдачею дуже жадібний. За своєю натурою він перевершив усіх, був дуже властолюбний, дуже суворий і дратівливий, вороже ставився до наук. У всьому він дотримувався військової дисципліни<ref>Віктор Авреліан, «Про життя і звичаї римських імператорів»; 41</ref>.
Рядок 53:
У 324 році на чолі флота Костянтина стає його старший син та співправитель [[Крисп]]. Обидва флоти зустрілися на Босфорі. У [[Битва при Геллеспонті|битві при Геллеспонті]] 200 суднам під командуванням Криспа вдалося здобути перемогу над ворожим флотом, який налічував приблизно 400 кораблів. Крисп воював з Ліцинієм і на суші, здобуваючи перемоги.
 
Після цього Костянтин та Крисп попрямували до Малої Азії, використовуючи для переправи легкі транспортні кораблі, замовлені раніше для перешкоджання висадки в Європі армії співправителя Ліцинія [[Марциніан|Марциніана]]а, який охороняв узбережжі Лампсака. Після втрати свого флоту Ліциній евакуював гарнізон Візантії, який увійшов до складу його армії в Халкідоні на азійському узбережжі Босфору. Звідти він закликав до себе Мартиніана і загони вестґотів, щоб заповнити втрати, понесені в [[Битва при Адріанополі|битві при Адріанополі]].
 
У [[Битва при Хризополі|битві при Хризополі]] 18 вересня 324 року втрати Ліцинія оцінювалися в 25—30 тис. загиблих, а також тисячі поранених. Сам він зміг втекти, зібравши біля міста [[Нікомедія]] 30 тис. уцілілих солдат. В останній морській і сухопутній [[Битва при Нікомедії|битві при Нікомедії]] Ліциній зазнав поразки й здався Костянтину.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліциній