Мустафа Джемілєв: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлення граматичних і пунктуаційних помилок. Видалення повтору.
QAtlantic.mn (обговорення | внесок)
м Правопис § 146. Qırım oğlu (син Криму) -- не є ім'ям. Оформлення, зовнішні посилання, уточнення.
Рядок 40:
}}
 
'''Мустафа́ Абдульджеміль-огли Джемі́лєв'''{{efn|Згідно з офіційними документами ця особа має тільки ім'я та прізвище&nbsp;— Мустафа Джемілєв<ref>{{cite web|url=https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|назва=Джемілєв Мустафа|дата=13 листопада 2016|веб-сайт=itd.rada.gov.ua|видавець=[[Верховна Рада України]]|мовою=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210124164844/https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|archivedate=24 січня 2021}}</ref>. Абдульджеміль-огли&nbsp;— звичайна транслітерація з кримськотатарської мови. Кирим-огли ({{lang-crh|MustafaQırım Cemilevoğlu}}), повнещо ім'яперекладається як ''Син Криму'Мустафа́', Абдульджемі́льоглу́не Джемі́лєвє (Киримоглу́)'''частиною його кримськотатарського імені. Це прізвисько, яким його називають кримські татари<ref>{{cite web|url=https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|назва=«Сыну Крыма» Мустафе Джемилеву исполнилось 73 года|дата=13 листопада 2016|веб-сайт=ru.krymr.com|видавець=Радіо [[Радіо Свобода|«Свобода»]]|мовою=рос.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201108190552/https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|archivedate=8 листопада 2020}}</ref>.}} ({{lang-crh|Mustafa Abdülcemil oğlu Cemilev (Qırımoğlu)}}; {{н.нар}} [[{{ДН|13 листопада]] [[|11|1943]]}}, село [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Ай-Серез]], [[Крим]])&nbsp;— [[Політик|політичний]] та [[Активізм|громадський діяч]] [[Україна|України]] [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження, один із провідників [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарського національного руху]], [[правозахисник]], учасник [[Дисидентський рух у СРСР|дисидентського руху]], [[політичний в'язень]], [[Народний депутат України]] від фракції партії [[Європейська Солідарність]], з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року [[Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу]].
 
За свої політичні погляди Джемілєв був виключений з ВНЗ та сім разів був судимий. Всього він провів п'ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув'язненим у 1966—1967, 1969—1972, 1974—1975, 1975—1976, 1983—1986 роках та у 1979—1982 роках був у засланні в [[Республіка Саха|Якутії]]. Всесвітньо відомий [[правозахисник]], один з засновників та член [[Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР|Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР]]. Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]] Джемілєв став активним діячем політичного життя країни. З 1998 року [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України III скликання|III]], [[Верховна Рада України IV скликання|IV]], [[Верховна Рада України V скликання|V]], [[Верховна Рада України VI скликання|VI]], [[Верховна Рада України VII скликання|VII]] та [[Верховна Рада України VIII скликання|VIII скликань]], автор кількох десятків законопроєктів, колишній голова [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу кримськотатарського народу]] (1991—2013), член комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 1998 року), голова підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій (2 вересня 2003&nbsp;— 15 червня 2007), голова підкомітету з питань етнополітики, прав корінних народів та національних меншин України, жертв політичних репресій (з грудня 2012 року). Під час [[Анексія Криму (2014)|Кримської кризи]] Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав [[Референдум про статус Криму 2014|референдум]].
Рядок 315:
* '''Гульзар Абдураманова'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.
* '''Диляра Сеітвелієва'''&nbsp;— донька Махфуре та Абдульджеміля Мустафаєвих, сестра Мустафи.<ref name="library.khpg.org"/>
* '''Сафінар Мустафаївна Джемілєва'''&nbsp;— друга дружина Мустафи Джемілєва. Випускниця {{не перекладено|Узбецький державний університет світових мов|Ташкентського державного педагогічного інституту іноземних мов|ru|Узбекский государственный университет мировых языков}}. Її перший чоловік помер після тяжкої хвороби, після чого Сафінар присвятила себе руху за повернення свого народу на Батьківщину.<ref name="12-02-2010"/> Вона працює головою Ліги кримськотатарських жінок.<ref>{{cite web|url=http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/10628/visibletype/1/ForceParentID/10628/TemplateName/news_print/ParentIndexName/news_id/index.html|назва=В Сімферополі презентували глянцевий дитячий журнал на кримськотатарській мові|веб-сайт=islam.in.ua|accessdate=8 квітень 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409002456/http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/10628/visibletype/1/ForceParentID/10628/TemplateName/news_print/ParentIndexName/news_id/index.html|archivedate=9 квітень 2014|deadurl=yes}}</ref> Вона стала головою Ліги ще на початку 1990-х років. Нині Ліга кримськотатарських жінок налічує близько 15-ти регіональних відділень по всьому Криму.<ref>{{стаття|автор=Семена Н.|назва=Миссия: сохранение ценностей|посилання=http://www.day.kiev.ua/ru/article/obshchestvo/missiya-sohranenie-cennostey|журнал=[[День (газета)|День]]|номер=№ 24|рік=1996}} {{ref-ru}}</ref> У 2010 році «за великий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави з нагоди [[День Соборності України|Дня Соборності України»]] [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] нагородив її [[Орден княгині Ольги|орденом княгині Ольги]] 3-го ступеня.<ref name="12-02-2010"/>
* '''Ельдар Сіммарович Ебубекіров''' ({{н}} [[31 травня]] [[1974]])&nbsp;— прийомний син Мустафи Джемілєва.
* '''Хайсер Джемілєв''' ({{н}} [[14 серпня]] [[1981]])&nbsp;— молодший син Мустафи та Сафінар Джемілєвих.<ref name="library.khpg.org"/> 27 травня 2013 року молодший син Мустафи Джемілєва&nbsp;— Хайсер Джемілєв застрелив Февзі Емедова, друга сім'ї, що працював у будинку Джемілєвих у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/27/6990820/|назва=Син голови Меджлісу застрелив людину|дата=27-05-2013|веб-сайт=[[Українська правда]]}}</ref><ref name="28-05-2013">{{cite web|url=http://news.liga.net/ua/articles/society/858733-traged_ya_v_budinku_dzhem_l_va_vers_vbivstva_mozhliviy_f_nal.htm|назва=Трагедія в будинку Джемілєва: версії вбивства і можливий фінал|дата=28-05-2013|веб-сайт=news.liga.net}}</ref>. [[Київський район (Сімферополь)|Київським районним]] судом міста [[Сімферополь|Сімферополя]] Хайсерові було обрано запобіжний захід у вигляді двомісячного утримання під вартою у Кримській республіканській психіатричній лікарні №&nbsp;1 Сімферополя і визначено проведення низки експертиз<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/28/6990911/|назва=Хайсера Джемільова відправили до психіатричної лікарні|дата=28-04-2013|веб-сайт=[[Українська правда]]}}</ref>. Мустафа Джемілєв висловив співчуття родині загиблого<ref>{{cite web|url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1564731-mustafa-dzhemilev-visloviv-spivchuttya-rodini-vbitogo-fevzi-edemova|назва=Мустафа Джемілєв висловив співчуття родині вбитого Февзі Едемова|дата=29-05-2013|веб-сайт=Сайт журналу «[[Корреспондент]]»}}</ref> та підтвердив інформацію, що його син лікувався у 2008 році у психіатричній клініці [[Стамбул]]а та, перебуваючи в [[Таїланд]]і, вживав [[марихуана|марихуану]] і хотів покінчити з собою<ref>{{cite web|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/mustafa_dgemile_v_nazvav_moglivi_prichini_rozladu_psihiki_sina_1831891|назва=Мустафа Джемілєв назвав можливі причини розладу психіки сина|дата=30-05-2013|веб-сайт=[[Укрінформ]]|accessdate=30-05-2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409140319/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/mustafa_dgemile_v_nazvav_moglivi_prichini_rozladu_psihiki_sina_1831891|archivedate=09-04-2014|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/05/30/6991068/|назва=Арешт сина глави Меджлісу за вбивство оскаржать|дата=30-05-2013|веб-сайт=[[Українська правда]]}}</ref>. 25 листопада 2016 року Хайсер вийшов з-під варти в Росії<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/462175-syna-dzhemilyeva-zvilnyly-z-pid-varty-v-rf|title=Сина Джемілєва звільнили з-під варти в РФ|last=|first=|date=2016-11-25|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>, а 26 листопада&nbsp;— повернувся до України<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/462345-syn-dzhemilyeva-uzhe-pryikhav-v-ukrainu|title=Син Джемілєва уже приїхав в Україну|last=|first=|date=2016-11-26|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>.
Рядок 322:
 
== Примітки ==
{{notelist}}
{{примітки|2}}