Процес над салемськими відьмами: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 38:
Головним доказом служили свідчення потерпілих про те, що вони бачили дух обвинуваченої, який прибув до них. Теологічна суперечка навколо використання цих свідчень полягала в тому, чи повинні були підозрювані давати згоду дияволу на використання свого образу. Опоненти вважали, що диявол може використовувати образ людини без її згоди, тоді як суд стверджував, що згода людини потрібна обов'язково.
2 червня суд визнав винною літню жінку Бріджет Бішоп, і 10 червня вона була повішена. За словами деяких дівчаток, дух Бішоп прибув до них. Інші свідки засвідчили, що її відвідував диявол. 19 липня 1692 року були повішені Ребекка Нерс, Сара Гуд і ще кілька жінок. Примітно, що перед стратою, вже з петлею на шиї, Сара Гуд звернулася до
{{Цитата | «Ти — брехун. Я не більша відьма, ніж ти — чаклун. Відбери у мене життя — і Господь напоїть тебе кров'ю».}}
| |||