Вірус імунодефіциту людини: відмінності між версіями

м
Згруповано однакові примітки
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Згруповано однакові примітки)
м (Згруповано однакові примітки)
[[Капсид]] зрілого віріона, що складається з приблизно 2000 молекул білка р24, має форму [[Зрізаний конус|зрізаного конуса]]<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref>.
 
Всередині [[капсид]]у розташований білково-нуклеїновий комплекс: дві нитки вірусної [[РНК]], міцно пов'язані з [[Білок P7|білком нуклеокапсиду '''p7''']], [[ферменти]] ([[зворотна транскриптаза]], [[протеаза]], [[інтеграза]])<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref>. З [[капсид]]ом також асоційовані [[Білок Nef|білки '''Nef''']] і '''[[Білок Vif|Vif]]''' (7-20 молекул [[Білок Vif|Vif]] на [[віріон]]). Всередині віріона (і, найімовірніше, за межами капсиду) виявлений [[Білок Vpr|білок '''Vpr''']]<ref name="Levy">{{Книга|автор=Levy J.A.|видавництво=USA: American Society for Microbiology|рік=2007|isbn=978-1-55581-393-2}}</ref>{{Rp|8-11}}. Крім того, з [[капсид]]ом ВІЛ-1 (але не ВІЛ-2) пов'язані близько 200 копій клітинного ферменту [[Пептидилпролілізомераза|пептидилпролілізомерази]] A[en] (циклофілін А), необхідного для складання віріона<ref name="Structural_biology">{{Cite pmid|9878383}}</ref>.
 
Капсид оточений оболонкою, утвореною з приблизно 2000 молекул матриксного [[Білок p17|білка '''p17''']]<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref>. Матриксна оболонка, в свою чергу, оточена двошаровою [[Ліпіди|ліпідною]] мембраною, що є [[Вірусна оболонка|зовнішньою оболонкою вірусу]]. Її утворюють молекули [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]], захоплені вірусом під час його відбрунькування від клітини, в якій він сформувався<ref>{{Cite pmid|8091422}}</ref>. В ліпідну мембрану вбудовані 72 [[Глікопротеїни|глікопротеїнові]] комплекси Env, кожен з яких утворений трьома молекулами трансмембранного [[Глікопротеїн gp41|глікопротеїну '''gp41''']] <nowiki>(TM)</nowiki>, що слугує «якорем» комплексу, і трьома молекулами поверхневого [[Глікопротеїн gp120|глікопротеїну '''gp120''']] (SU)<ref name="Structural_biology">{{Cite pmid|9878383}}</ref>. З допомогою [[Білок gp120|білка gp120]] вірус приєднується до рецептора [[CD4]] і [[корецептор]]а, що розташовані на поверхні [[T-лімфоцити|Т-лімфоцитів]] людини. [[Стехіометричне рівняння|Стехіометричне співвідношення]] p24:gp120 у віріона становить 60-100:1<ref name="Levy">{{Книга|автор=Levy J.A.|видавництво=USA: American Society for Microbiology|рік=2007|isbn=978-1-55581-393-2}}</ref>{{Rp|11}}. Під час формування зовнішньої оболонки вірусу також відбувається захоплення деякої кількості [[Мембранні білки|мембранних білків]] клітини, зокрема [[Людський лейкоцитарний антиген|людських лейкоцитарних антигенів]] (HLA) класів I і II і молекул [[Адгезія|адгезії]]<ref name="rhv1993">{{Cite pmid|8312057}}</ref>.
 
Білки віріона інтенсивно вивчають, оскільки вони є мішенями розроблюваних ліків і [[вакцини]] проти ВІЛ.
 
'''Функції важливих структурних білків ВІЛ-1'''<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref><ref name="rhv1993">{{Cite pmid|8312057}}</ref>
{| class="wikitable"
!Скорочення
 
== Геном і кодовані білки ==
[[Файл:Геном-ВИЧ.png|міні|450x450пкс|Геном ВІЛ-1<ref name="compendia">{{Книга|автор=Los Alamos National Laboratory|рік=2008}}</ref>]]
[[Генетичний матеріал]] ВІЛ представлений двома копіями позитивно-смислової (+)РНК<ref name="Structural_biology">{{Cite pmid|9878383}}</ref>. [[Геном]] ВІЛ-1 завдовжки 9000 [[Нуклеотиди|нуклеотидів]]. Кінці геному представлені [[Довгі кінцеві повтори|довгими кінцевими повторами]] ({{lang-en|long terminal repeat}}, LTR), які керують продукуванням нових вірусів і можуть активуватися і білками вірусу, і білками інфікованої клітини.
 
292 610

редагувань