Вікіпедія

Добропілля: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 46.133.129.1 (обговорення) до зробленого MaryankoBot
Мітка: Відкіт
Urfin Jus (обговорення | внесок)
1 редагування
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 44:
'''Добропі́лля''' — місто обласного значення в [[Донецька область|Донецькій області]]. Адміністративний центр [[Добропільський район|Добропільського району]]. Місто розташоване за 95 км на захід від [[Донецьк]]а.
 
Це невелике місто на Донеччині, яке називають "«перлиною Донбасу"» завдяки розвитку вугільної промисловості. Сьогодні Добропілля –— центр великого вугільного регіону, де знаходяться найбільші на Донбасі поклади кам'яного вугілля.<ref>{{Cite web|title=Гайда до Добропілля! Тут можна погуляти навчальною шахтою та побачити марсіанські краєвиди|url=https://dobronews.city/read/city/60461/gajda-do-dobropillya-tut-mozhna-pogulyati-navchalnoyu-shahtoyu-ta-pobachiti-marsianski-kraevidi|website=ДоброNews.City|accessdate=2020-01-22|language=ru}}</ref>
 
== Загальні відомості ==
Добропілля отримало статус міста з [[1953]] року.
 
ВидобутокОсновна галузь промисловості — видобуток [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] («Добропіллявугілля»&nbsp;— одне з найбільших підприємств галузі).
 
У 1968—2010 роках працював [[Добропільський тролейбус]] (2 маршрути). У місті діє одна [[лікарня]], 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, Центр культури та дозвілля, 7 бібліотек, 2 парки відпочинку.
 
[[Добропільська міськрада|Добропільській міській раді]] підпорядковані два міста районного значення ([[Білицьке]] і [[Білозерське]]), два [[селище міського типу|селища міського типу]] ([[Водянське]] і [[Новодонецьке (смт)|Новодонецьке]]) та одне [[селище]] ([[Бокове (Добропільська міська рада)|Бокове]]). Північніше від міста протікає річка [[Водяна (Бик)|Водяна]].
 
== Клімат ==
Клімат району континентальний. Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5—6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу, містять в собі дуже низькумало вологістьвологи, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії&nbsp;— це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимові відлиги, які переходять в ожеледиці.
 
== Населення ==
Населення становить 35&nbsp;977 мешканців ([[2006]]). З територіями, підлеглими міськраді, — 72&nbsp;817 мешканців. Кількість населення на початок 2004 року&nbsp;— 34,5 тис. осіб.
Народжуваність&nbsp;— 8,0 на 1000 осіб, смертність&nbsp;— 17,4, природна смертність&nbsp;— 9,4, сальдо міграції негативне (-4,2 на 1000 осіб).
 
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення міста становило 3597735&nbsp;977 осіб, із них 38,50 % зазначили рідною мову [[українська мова|українську]], 60,97 %&nbsp;— [[російська мова|російську]], 0,14 %&nbsp;— [[білоруська мова|білоруську]], 0,02 %&nbsp;— [[вірменська мова|вірменську]] та [[молдовська мова|молдовську]], 0,01 %&nbsp;— [[болгарська мова|болгарську]], [[німецька мова|німецьку]], [[польська мова|польську]], [[румунська мова|румунську]] та [[грецька мова|грецьку]] мови<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua]</ref>.
 
Національний склад населення за переписом 2001 року<ref>{{Cite web |url=http://donetskstat.gov.ua/census/census.php?ncp=11 |title=Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. |accessdate=27 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070213092341/http://donetskstat.gov.ua/census/census.php?ncp=11 |archivedate=13 лютий 2007 |deadurl=yes }}</ref>:
{| class="standard"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
Рядок 87:
=== Самарська паланка ===
[[Файл:Добропілля 1916.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група інженерів і службовців Ерастівського рудника 1916 року]]
До появи осілого населення на землях нинішнього Добропілля і околицях кочували ногайці [[Мала Ногайська Орда|Малої Ногайської Орди]],. проПро ці часи нагадує назва річки Бик, яка походить від ногайської назви Біюк-Самар, (Велика- Самара).<ref>http://lib-krm.org/wp-content/uploads/2014/08/Географические-названия-рассказывают.pdf</ref>
 
У XVII&nbsp;вст. на місці нинішнього селища [[Святогорівка]], яке межує з містом, поряд з перетином Муравського і Залозного шляхів з'явилася сторожка, а потім і зимівник запорізьких козаків, а землі нинішнього міста увійшли до складу [[Самарська паланка|Самарської паланки]] [[Військо Запорозьке|Війська запорізького]].
 
=== Російська імперія ===
Місто засновано як [[хутір]] Парасковіївка і МарївкаМар'ївка у Іпершiй половині [[XIX ст.]] (у [[1859]] році було 44 мешканці) поміщика Албанського, ву 1912 році&nbsp;—був заснований Ерастівський рудник, а на правому березі річки [[Бик (ріка)|Бик]]&nbsp;— Святогорівський рудник. З 1914 року працює залізнична гілка.
 
=== Добропілля в роки Української революції 1917—1921&nbsp;рр.<ref name=":0">{{Cite book|title=МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1920 РР.)|last=|first=|year=2017|publisher=Центральна міська бібліотека м. Добропілля|location=|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref> ===
[[Файл:Булавін Наум Уарович.jpg|250пкс|міні|праворуч|Булавін Наум Уварович]]
31 грудня 1917 року була створена Рада робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень. До ради увійшли Є. І.&nbsp;Агеєнко, А. П.&nbsp;Іванов (голова), І. Я.&nbsp;Лактіонов, І. Т.&nbsp;Орлов, С. А.&nbsp;Стебні та інші шахтарі.<ref>Вековая молодость шахты «Алмазная». стр. 17</ref>
 
В зв'язку із загрозою наступу на Донбас загонів Каледіна, на заклик [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу]] були сформовані загони Червоної гвардії на Добропільських рудниках.
Рядок 103:
Місто і рудничні селища були визволені у квітні [[1918]] року військами [[Скоропадський Павло Петрович|Гетьмана Скоропадського]]. Місцева адміністрація була розігнана, а її голова був розстріляний. [[18 листопада]] [[1918]] року радянські партизани знову захопили владу у навколишніх селищах і в волосному центрі Святогорівка. Місцеву адміністрацію представляли Н. У.&nbsp;Булавіна, С. Л.&nbsp;Опроков, І. Я.&nbsp;Серіков, П. Т.&nbsp;Шатохін. Радянська влада тут була встановлена ​​ще до приходу Червоної армії.
 
[[23 травня]] [[1919]] року селища рудників захопили [[Біла армія|денікінці]]. [[26 травня]] [[1919]] року їхній загін на чолі з місцевим поміщиком РоговськийРоговським вчинив розправу над радянськими активістами: І.&nbsp;Т.&nbsp;Орлова та Н.&nbsp;І.&nbsp;Костіна розстріляли; машиніста підйому, члена Ради І. Я.&nbsp;Лактіонова та інших побили шомполами; заарештували робочих І.&nbsp;Ф.&nbsp;Духа, А. К.&nbsp;Литвинова, П. А.&nbsp;Севастьянова, М. Л.&nbsp;Тимощука.
 
[[30 грудня]] [[1919]] року радянські частини т.зв. [[Червоне козацтво|Червоного козацтва]] під командуванням [[Примаков Віталій Маркович|Віталія Примакова]] остаточно захопили місто і навколишні селища рудників.
Рядок 109:
До [[1920]] року в Парасковіївці було 47 господарств і 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогорівського рудника.
 
Восени [[1920]]&nbsp;р. [[Махно Нестор Іванович|Н.&nbsp;І.&nbsp;Махно]] з невеликим, але добре озброєним загоном бійців проходив з півночі [[Луганська область|Луганщини]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщину]] через територію нинішнього міста Добропілля по дорозі, яка проходила навпростець від Ганнівського містка до ст. Добропілля. Григоренко зі своєю бандою влаштував засідку в густих терниках вздовж дороги і за насипом залізниці. Як тільки колона махновців ступила на територію між нинішньою вулицею Івана Франка і водонапірною баштою, банди відкрили по них кулеметний вогонь з-за залізничного насипу, а з тилу, з балки, де нині ставок і міський парк, напали більше півдесятка сотень вояків Григоренка на конях. Н.&nbsp;І.&nbsp;Махно, талановитий командир, зі своїми трьома сотнями досвідчених бійців, зумів розгромити банду, що мала до тисячі грабіжників, яка після цього припинила своє існування.<ref>Подолян В.&nbsp;В.&nbsp;Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 34</ref>
[[Файл:Будинок культури Добропілля 1925.jpg|міні|праворуч|Будинок культури Добропілля, ([[1925]])]]
[[26 березня]] [[1921]] року в околицях міста знаходився загін махновця [[Кожин Фома|Кожина Фоми Кожина]], на початку квітня Донецька дивізія ВЧК витіснила загони Кожина з цього району, проте незабаром він повернувся сюди.
 
10 квітня 1921 року під виглядом червоногвардійської частини через Добропілля пройшов загін махновця Кожи, у селищі вони розкидали звернення про скликання «Всеукраїнського з'їзду рад».
Рядок 118:
1922&nbsp;р. Ерастівський і Святогорівський рудники були об'єднані в один, який став носити назву «Червоноармійський». Проте його функціонування мало бути припинене через недостатність коштів і відновилося лише у другому півріччі 1925 року. Після введення в експлуатацію шурфів №&nbsp;17 і №&nbsp;18 рудник почав називатися «Шахта №&nbsp;17&nbsp;— 18 імені РСЧА».
 
1926&nbsp;р.&nbsp;— створено перший робітничий клуб, який був названий іменем активіста робітничого руху, бухгалтера Святогорівської копальні Печериці О. В. Печериці (?&nbsp;— 1921).
 
1931&nbsp;— розпочато спорудження шахти «Гігант» імені Максима Горького (після війни&nbsp;— №&nbsp;1-2 Добропіллявугілля) (нині&nbsp;— шахта «Добропільська»). Біля нової шахти, звісно ж, виросли і нові робітничі селища. Відкрито підприємство було за 3 роки&nbsp;— 1 квітня 1941-го.
Рядок 124:
У [[1935]] році відбулося об'єднання всіх селищ у [[село]] Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля»&nbsp;— 291,5 тисяч тонн ([[1939]]), післявоєнна&nbsp;— 401 тис. тонн ([[1950]]).
 
17 січня 1935&nbsp;р. утворено Добропільський район із центром&nbsp;— у с. Добропілля.
 
=== Друга світова війна ===
Рядок 131:
[[19 жовтня]] [[1941]] року радянські війська відступили з міста. В ході Лозово-Барвінківської наступальної операції взимку 1942 року частини 5-го кавалерійського корпусу під командуванням генерал-майора А.&nbsp;А.&nbsp;Гречка 27 січня захопили селище. Але 20 лютого війська відійшли.
 
[[10 лютого]] [[1943]] року частини 4-го гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу захопили шахтарські селища. У вересні 1943 року&nbsp;— частини 279-ї; стрілецької дивізії Південно-Західного фронту зайняли селище.
 
=== Післявоєнний час ===
[[Файл:Молитовний будинок ЄХБ Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|Молитовний будинок ЄХБ Добропілля]]
З [[1950]] року працює Добропільська ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика)&nbsp;—, переробляєяка переробляла близько 1,2&nbsp;млн тонн вугілля на рiк), навколо якої виросло селище Жданова. У [[1953]] році Добропілля отримало статус міста районного підпорядкування. Населення міста зросло до 18 000 осіб за рахунок переселенців з [[Вінницька область|Вінницької]] й [[Житомирська область|Житомирської]] областей.
 
З [[1963]] року Добропілля&nbsp;— місто обласного підпорядкування (населення 25 000 ос.). У [[1968]] році в місті було відкрито [[Добропільський тролейбус|тролейбусну мережу]]. У [[1969]] році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦЗФ. 1970 року трест «Добропіллявугілля» ліквідовано, шахти передано комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз&nbsp;— [[Мирноград]]). 1976-го знову створено трест «Добропіллявугілля», що має у своєму складі 9 шахт, і 2 шахтобудівні організації.
 
== Незалежна Україна ==
[[Файл:Памятник Шахтарській праці.JPG|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник Шахтарській праці]]
[[Файл:Свято Покровський храм.JPG||міні|праворуч|250пкс|Свято-Покровський храм]]
Після проголошення [[День Незалежності України|незалежності України]] в місті почався спад виробництва. Було припинено будівництво нової шахти «Добропільська-Капітальна» (з проектною потужністю 4 мільйонівмільйони тонтонн вугілля в рікщороку) на етапі, коли вже було збудовано надшахтні об'єкти і підійшли до проходження двох її стволів. Це вугільне підприємство будувалось на дільниці з найбільшими покладівпокладами вугілля в [[Донецький вугільний басейн|Донбасі]] з потужністю вугільних пластів 1,5-2,5 метрівм. ОдночасноВодночас зіз спорудженням цієї шахти в місті передбачалось будівництво нового житлового мікрорайону на західній околиці, де нині знаходиться поле між вулицею Першотравневою і міським кладовищем.<ref>Подолян В.&nbsp;В.&nbsp;Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 100</ref> Повністю було припинено будівництво заводу КПД, каналу [[Канал Дніпро — Донбас|«Дніпро-Донбас»]] і зруйновано завод ЗБНТ&nbsp;— єдиний такого роду в колишньому СРСР. У місті було припинено будівництво в Будинку зв'язку, Будинку дитячої і юнацької творчості, хірургічного корпусу райлікарні. Були закриті всі кінотеатри, зруйновано будинок культури iм. [[Печериця Олексій Васильович|«ім. Печериці»]].
 
У [[1994]] році у місті почав працювати телецентр ефірного телебачення, який в своїх програмах висвітлював головні події в житіжитті і праці добропільців.
 
У [[2000]] році виповнилось 100 років з початку видобутку вугілля на підземних вугільних полях шахти «Алмазна». У мікрорайоні Молодіжному у сквері(сквер Перемоги) відкрито пам'ятний знак слави шахтарськійшахтарської праці добропільських гірників. В цей же рік в місті на базі школи №&nbsp;2 відкрито першу в нашому місті гімназію. Того ж року на проспекті перемоги біля магазину «Бамовський» спорудженно храм-каплицю в пам'ять гірників, які загинули в шахті.
[[Файл:Центральна площа Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Площа імені Арутюнова С. Г.]]]]
У [[2002]] році на базі школи №&nbsp;5 відкрито гірничій ліцей за участі Дніпропетровської гірничої академії<ref>Подолян В.&nbsp;В.&nbsp;Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 101</ref>
Рядок 163:
[[9 вересня]] [[2014]] року місцеві активісти із співробітниками міліції створили загони самооборони для патрулювання Добропілля і району, аби завадити проникненню сюди терористичних диверсійних груп; поставлено 4 блокпости, ведеться цілодобове патрулювання спільно з міліцією<ref>[http://espreso.tv/news/2014/09/09/u_dobropilli_miscevi_meshkanci_razom_z_miliciyeyu_stvoryuyut_zahony_samooborony_dlya_protydiyi_terorystam У Добропіллі місцеві мешканці разом з міліцією створюють загони самооборони для протидії терористам]</ref>.
 
Перший випадок використання РСЗВ [[БМ-21 «Град»]] у війні на сході України стався [[13 червня]] [[2014]] року о 08:20 в Добропіллі. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в'їзді до міста. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт&nbsp;— і накрила овочебазу, що перебувала на вiдстанi 500 метрів за блокпостом. Одна цивільна особа загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту [[Мерцалове]]<ref>{{cite web
| url = http://army.unian.ua/928457-pislya-obstrilu-dobropillya-gradom-teroristiv-bilya-ovochebazi-lishilosya-13-voronok-i-tri-snaryadi.html
| title = Після обстрілу Добропілля "Градом" терористів біля овочебази лишилося 13 воронок і три снаряди
Рядок 173:
| date = 2014-06-13 }}</ref>.
 
Терористи спробували втекти, однак машину довелось залишити. Військовослужбовці ЗСУ виявили в ній таблиці для стрільби з РСЗВ, на якійяких був вказаний номер військової частини. Це вчв/ч №&nbsp;27777&nbsp;— [[18-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|18-а гвардійська мотострілецька бригада Російської Федерації]]. МісцеМісця дислокації&nbsp;— [[станиця Калинівська]] і аеропортуаеропорт [[Ханкала]] [[Чечня|Чеченської республіки]]. Командир батареї&nbsp;— гвардії капітан Дмитро Афанасьєв<ref>{{cite web
| url = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/do_obstrilu_gradom_dobropillya_mogut_buti_prichetni_rosiyski_boyoviki_1946861
| title = Добропілля з "Граду" обстрілювали російські бойовики. Фото. Відео
Рядок 185:
 
== Економіка ==
[[Вугільна промисловість України|Видобуток кам'яного вугілля]] ([[Добропіллявугілля|ДХК «Добропіллявугілля»]]&nbsp;— одне з найбільших підприємств галузі)&nbsp;— видобуток вугілля в 2003 році&nbsp;—становив 5 270 тис. тонн. Одне з найкращих вугледобувних підприємств&nbsp;— [[шахта «Добропільська»]]. В останні роки за виробничі досягнення, та технічні нововведення її колектив відзначений міжнародними призами: «За найкращу торгову марку» (1998 рік&nbsp;— Женева, 2000 рік&nbsp;— Мадрид), призом Європейського торгового дослідного центру «Євроринок» (1999 рік&nbsp;— Брюссель).
 
ПідприємстваПрацюють підприємства будматеріалів (приватні фірми), харчовахарчової промисловістьпромисловості («Золотий колодязь», комбінат хлібопродуктів), комбікормовий завод. Більше 60 % зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості. Місто до сьогодні не газифіковано, є серйозні проблеми з водопостачанням.
 
Обсяг промислового виробництва&nbsp;— 490&nbsp;млн гривень (на 1 жителя&nbsp;— 7063 грн.). [[Індекс промислового виробництва|Індекс промислової продукції]]&nbsp;— 81,8 % у 2003 році по вiдношенню до 1990 року. [[Викиди]] шкідливих речовин в 2003 році в [[Повітря|атмосферне повітря]] від джерел [[забруднення довкілля|забруднення]] міста&nbsp;— 11,9 тис. тонн.
 
== Культура ==
Рядок 220:
{{see also|Пам'ятки Добропілля}}
У місті Добропілля Донецької області на обліку перебуває 12 пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення.
 
Визначнi природні об'єкти:
* [[Никанорівський ліс|Заповідне урочище Никанорівський ліс]]
* [[Гектова балка|Ботанічний заказник Гектова балка]]
Рядок 227 ⟶ 229:
{{Main|Добропільський тролейбус}}
 
З [[23 серпня]] [[1968]] р. по [[15 березня]] [[2011]]&nbsp;ррр. в місті Добропілля діяла [[тролейбус]]на система. Контактна мережа остаточно демонтована у січні [[2012]] року<ref>[http://transphoto.ru/city/155/ Добропільський тролейбус на сайті «Міський електротранспорт»]</ref>.
 
Містом з інтервалом у 30 хвилин курсують автобуси (маршрути: 1А, 1Б, 2).
Рядок 236 ⟶ 238:
Санаторій-профілакторій «Дружба»
 
[[Добропільська центральна районна лікарня|Добропільська санітарно-епідеміологічна станція]].
 
Приватний лікувально-діагностичний центр "«МЕДСЕРВІС"»<ref>{{Cite web|title=ООО «МЕДСЕРВИС», ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ ЦЕНТР в Доброполье на 06277.com.ua|url=https://www.06277.com.ua/catalog/index/102260|website=06277.com.ua - Сайт города Доброполья|accessdate=2019-09-23|language=ru-UA}}</ref>
 
== Освіта ==
Рядок 244 ⟶ 246:
Перша двокласна земська школа на території Добропілля була відкрита в 1914 році на території 11 колони, школа розмістилася в одному з бараків, вона була розрахована на 28 учнів.
 
Після Української революції 1917-1921 років в 1923 році школа переїхала в більш просторе приміщення, яке належало колишньому шахтовласнику. У 1928 році у Ерастівському селищі побудували двоповерхову школу, на другому поверсі викладали українською, на першому російською і татарською. У 1936 році в селищі була побудована двоповерхова окрема школа № 2 з російською мовою викладання. У 1938 році в селищі шахти "«Гігант"» в бараку була відкрита теперішня школа № 4.
 
У період німецької окупації 1941-1943 років перша і друга школа булабули зруйнованазруйновані, а школа № 4 була порожня.
 
Після звільнення селища від німців усі три школи почали свою роботу вже у вересні 1943 року.<ref>Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр 185-187</ref>
Рядок 252 ⟶ 254:
Міський відділ освіти був утворений в 1953 році, після надання Добропіллю статуса міста. У 1961 році в місті була відкрита Дитяча музична школа.
 
У 1988 році в 35-у річницю віднесення Добропілля до категорії міст у Великому Добропіллі було: 19 загальноосвітніх шкіл, 4 вечірні, 3 дитячі музичні школи, 2 профтехучилища, у яких навчалосьнавчались 11 тисячьтисяч учнів і працювалопрацювали 624 учителіввчителі іта 135 інженерно-технічних працівників.<ref>Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр. 203</ref>
 
У 2018 році на базі четвертої школи в місті з'явилася одна з 18 запланованих опорних шкіл.<ref>https://www.06277.com.ua/news/2144748/v-dobropilli-zapracuvala-kapitalno-vidremontovana-oporna-skola</ref>
Рядок 269 ⟶ 271:
* [[Добропільська дитяча музична школа № 1]]
Крім цих навчальних закладів в місті є:
* Навчально-курсовий комбінат ТОВ "«ДТЕК" Добропіллявугілля "»
 
== Засоби масової інформації ==
 
# [http://dobronews.city/ ДоброNews.Сity] — міське інтернет-видання, запущене у липні 2019 року колективом ДоброNews.City та [[Агенція розвитку локальних медіа "Або"|Агенцією розвитку локальних медіа "«Або"»]].<ref>{{Cite web|title=ДоброNews.Сity: Хто ми такі та для чого з’явився наш сайт?|url=https://dobronews.city/read/blog/38128/dobrones-sity-hto-mi-taki-ta-dlya-chogo-zyavivsya-nash-sajt-?shareimg=https%3a%2f%2fimg2.abo.media%2fupload%2farticle%2fo_1dh3uta25lulo5ukrf172l18i419r.jpg|website=ДоброNews.City|accessdate=2019-12-12|language=ru}}</ref>
# [[Новий шлях (районна газета)|Районна газета «Новий шлях»]]
 
== Спорт ==
 
# Спорткомплекс Іменіiмені Арутюнова.
# Футбольний клуб «Лан-Інвест».
 
== Релігія ==
Всього релігійних організацій у великому Добропіллі 20, у тому числі: парафій [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ (УПЦ МП)]]&nbsp;— 7 Горлівської єпархії Російської православної церкви (Української православної церкви Московського патріархату),<ref>[http://gorlovka-eparhia.com.ua/churches-and-monasteries/dobropolskiy-okrug/ Горлівська єпархія. Добропільський округ]</ref> 2 парафії Донецької єпархії [[Православна церква України|Православної церкви України]], 1 парафія Українського[[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].
 
У місті Добропіллі дiють 4 храми [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ (УПЦ МП)]]<ref>Подолян В.&nbsp;В.&nbsp;Слово про Добропілля: роки, події, люди, стр. 217</ref>
* Покровський храм
* Амвросіївський храм
Рядок 291 ⟶ 293:
Православної церкви України
* Святомиколаївська парафія<ref>{{Cite web |url=http://www.06277.com.ua/catalog/full/163 |title=Архівована копія |accessdate=25 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160602183902/http://www.06277.com.ua/catalog/full/163 |archivedate=2 червня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
Є також громади [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських Християн Баптистівхристиян-баптистів]], [[Свідки Єгови|Свідків Єгови]], [[Адвентизм|Адвентистів сьомого дня]], [[Слово життя]].
 
== Відомі люди ==
Рядок 300 ⟶ 302:
=== Голови міста ===
[[Файл:Прапор міста Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|Прапор міста Добропілля]]
* А. П.&nbsp;Іванов ([[31 грудня]] [[1917]]&nbsp;— [[квітень]] [[1918]]) — голова Ради робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень.
* [[Булавін Наум Уварович|Н.&nbsp;У.&nbsp;Булавін]] (листопад 1918 — травень 1919) — Комісаркомісар Добропільських рудників.
* Н.&nbsp;Т.&nbsp;Тремба (з 2 [[січня]] [[1920]])&nbsp;— голова Святогорівського волосного ревкому.
* М.&nbsp;С.&nbsp;Михайличенко (з [[22 січня]] [[1935]])&nbsp;— перший голова Червоноармійської селишноїселищної ради.
* І.&nbsp;В.&nbsp;Винокуров
* М.&nbsp;Ф.&nbsp;Вірний
Рядок 309 ⟶ 311:
* З.&nbsp;К.&nbsp;Шевцов ([[1952]]—[[1956]])&nbsp;— перший голова Добропільської міської ради.
* О.&nbsp;Н.&nbsp;Карпухін (з [[Жовтень|жовтня]] до [[Червень|червня]] [[1959]])
* Д.&nbsp;С.&nbsp;СєргеєвСергєєв ([[1960]]—[[1961]])
* [[Користувач:Дон. Анатолий/Талдикін Сергій Ананійович|С.&nbsp;А.&nbsp;Талдикін]] ([[1961]]—[[1963]])
* І.&nbsp;П.&nbsp;Терещенко ([[1963]]—[[1966]])
Рядок 317 ⟶ 319:
* В.&nbsp;Г.&nbsp;Самофалов ([[1989]]—[[1990]], [[1990]]—[[1992]])
* М.&nbsp;Г.&nbsp;Чмиренко ([[1994]])
* В.&nbsp;М.&nbsp;СергеєвСергєєв ([[1990]]—[[1992]], [[1998]]—[[1999]])
* [[Дерипаска Віктор Трохимович|В.&nbsp;Т.&nbsp;Дерипаска]] ([[2000]]—[[2015]])
* [[Аксьонов Андрій Анатолійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Аксьонов]] (з [[2015]])<ref>{{cite web
Рядок 331 ⟶ 333:
 
== Мікрорайони та частини міста ==
* 1784 — ПрасковеевкаПрасковіївка
*Мікрорайон «Молодіжний»
* Мікрорайон «Сонячний»
Рядок 344 ⟶ 346:
 
=== Піщаний ===
'''Піщаний''' ''(інші історичні назви: Мар'ївка, Святогорівський рудник, 11 колона, Новомарьєнське)''&nbsp;— частина міста '''Добропілля''', розташована на правому березі річки Бик.
 
==== Історія ====
На початку ХІХ століття на території Піщаного знаходився хутір Мар'ївка, котрий надалі перетворився вна село Мар'ївка.
 
У [[1910]]—[[1912]] роках поблизу с. Святогорівці були виявлені величезні запаси вугілля. У [[1912]] році російсько-бельгійські акціонери інженер Гребенів і штейгер Подільський (службовець Єніна) заснували на правому березі річки Бик&nbsp;— Святогорівський рудник (від [[1914]] року їхселище також називали 11-та колона, добропільськими).
 
Наприкінці [[1916]] року застрайкували робітники Святогорівського рудника. Їх вимоги були: поліпшення умов праці, побуту, підвищення заробітної плати. Страйк було придушено.
 
У [[1917]] році населення селища 11-та колона з населенням (150 жит.осiб) об'єдналисьєдналося із навколишніми селищами у селище Добропільське.
 
У [[1917]] році на руднику був створений загін самооборони на чолі з [[Татарин Василь Фомич|Татарин В. Ф. Татарином]], надалі він став комісаром загону, а Тремба І. Т. Тремба — командиром. У [[1918]]—[[1919]] роках на території Святогорівського рудника знаходилися два каральних загонузагони — Котенко та Роговського.
 
У [[1923]] році рудник увійшов до складу Аннівської сільради, виник новій селище Новомар'їнське. 1924-го рудник був зупинений. У період НЕП процвітав кустарний видобуток вугілля дрібними підприємцями, серед них був Соломон Давидович.
 
До Другої світової війни в селищі був ринок, магазин, контора шахти 17-18 РККАРСЧА. По вулиці Артема була двоповерхова цегляна школа, під час війни її зруйнували.
 
У [[1943]] році, коли частини 4-го Гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу йшли через Ганнівці, танкіст лейтенант Гордієнко Павло Олексійович Гордієнко попросив дозволу йти в бій для того, щоб звільнити Святогорівку. На ринковій площі 11-ї колони закипів бій, і лейтенант був убитий. Це сталося 16 лютого 1943 року. На місці, де він загинув, була збудована 3 школа. Після війни в селищі бувбули створеностворенi поселення ув'язнених і ФЗО.
 
У [[1963]] році була збудована 3 школа.
 
== Цікаві факти ==
* Першим головою селищної ради Добропілля був [[Махновський рух|махновець]], М.&nbsp;С.&nbsp;Михайличенко, кавалерист 6-го Задніпровського полку.
* Місто Добропілля Донецької області занесенийзанесене в Книгу рекордів Гіннеса як найменший населений пункт в світі (34,5 тисячі жителів за переписом 2004 року), де були [[Добропільський тролейбус|тролейбуси]]. Тут знаходиться найменше тролейбусне депо і найкоротша контактна мережа, загальна протяжність якої становить 12&nbsp;км. Також тільки тут тролейбусні дроти підвішені над ґрунтовою дорогою<ref>http://media.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=3&nid=2214&aid=25777</ref><ref>{{Cite web |url=http://politiko.ua/blogpost2991 |title=Архівована копія |accessdate=25 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160611162059/http://politiko.ua/blogpost2991 |archivedate=11 червня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ukraina_derzhava/samyj-malenkij_arhiv_art.htm Самый маленький], 2000.ua, 26 Февраля 2010</ref>.
* На шахті [[Шахта «Алмазна»|«Алмазна»]] ДТЕК Шахтоуправління «Добропільське» з 2005 року працює [[Ншимірімана Жан Ед|Жан Од Ншімірімана]], єдиний в Україні чорношкірий шахтар, родом з [[Бурунді]], держави на берегах озера [[Танганьїка (озеро)|Танганьїка]] в [[Східна Африка|Східній Африці]].<ref>http://girnyk.dn.ua/news/edinstvennyj_v_ukraine_chernokozhij_shakhter_rabotaet_v_dobropole_foto/2014-01-16-3704</ref><ref>http://bornindonbass.tumblr.com/post/109304692474/жан-ед-ншимиримана-родом-из-бурунди-государства</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 386 ⟶ 388:
* ''Подолян В. В.'' Слово про Добропілля: роки, події, люди / В.&nbsp;В.&nbsp;Подолян.&nbsp;— Донецьк: Престиж-party, 2009.&nbsp;— 367
* Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»
* Д.&nbsp;А.&nbsp;Першак. Название: '''Хроника''' '''великих''' '''дней''' . Издательство: Донецк: Изд-во «Донбас». Год: 1977
* Вековая молодость шахты «Алмазная». ВАТ «Алчевська друкарня» м Алчевськ вул. Донецька, тираж 4 2000 екз.
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp;ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Добропілля