Добропілля: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fessor (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.133.129.1 (обговорення) до зробленого MaryankoBot Мітка: Відкіт |
Немає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 44:
'''Добропі́лля''' — місто обласного значення в [[Донецька область|Донецькій області]]. Адміністративний центр [[Добропільський район|Добропільського району]]. Місто розташоване за 95 км на захід від [[Донецьк]]а.
Це невелике місто на Донеччині, яке називають
== Загальні відомості ==
Добропілля отримало статус міста з [[1953]] року.
У 1968—2010 роках працював [[Добропільський тролейбус]] (2 маршрути). У місті діє одна [[лікарня]], 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, Центр культури та дозвілля, 7 бібліотек, 2 парки відпочинку.
[[Добропільська міськрада|Добропільській міській раді]] підпорядковані два міста районного значення ([[Білицьке]] і [[Білозерське]]), два [[селище міського типу|селища міського типу]] ([[Водянське]] і [[Новодонецьке (смт)|Новодонецьке]]) та одне [[селище]] ([[Бокове (Добропільська міська рада)|Бокове]]). Північніше від міста протікає річка [[Водяна (Бик)|Водяна]].
== Клімат ==
Клімат району континентальний. Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5—6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу, містять в собі дуже
== Населення ==
Населення становить 35 977 мешканців ([[2006]]). З територіями, підлеглими міськраді, — 72 817 мешканців. Кількість населення на початок 2004 року — 34,5 тис. осіб.
Народжуваність — 8,0 на 1000 осіб, смертність — 17,4, природна смертність — 9,4, сальдо міграції негативне (-4,2 на 1000 осіб).
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] населення міста становило
Національний склад населення за переписом 2001 року<ref>{{Cite web |url=http://donetskstat.gov.ua/census/census.php?ncp=11 |title=Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. |accessdate=27 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070213092341/http://donetskstat.gov.ua/census/census.php?ncp=11 |archivedate=13 лютий 2007 |deadurl=yes }}</ref>:
{| class="standard"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
Рядок 87:
=== Самарська паланка ===
[[Файл:Добропілля 1916.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група інженерів і службовців Ерастівського рудника 1916 року]]
До появи осілого населення на землях нинішнього Добропілля і околицях кочували ногайці [[Мала Ногайська Орда|Малої Ногайської Орди]]
У XVII
=== Російська імперія ===
Місто засновано як [[хутір]] Парасковіївка і
=== Добропілля в роки Української революції 1917—1921 рр.<ref name=":0">{{Cite book|title=МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1920 РР.)|last=|first=|year=2017|publisher=Центральна міська бібліотека м. Добропілля|location=|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref> ===
[[Файл:Булавін Наум Уарович.jpg|250пкс|міні|праворуч|Булавін Наум Уварович]]
31 грудня 1917 року була створена Рада робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень. До ради увійшли Є. І. Агеєнко, А. П. Іванов (голова), І. Я. Лактіонов, І. Т. Орлов, С. А. Стебні та інші шахтарі.<ref>Вековая молодость шахты «Алмазная». стр. 17</ref>
В зв'язку із загрозою наступу на Донбас загонів Каледіна, на заклик [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу]] були сформовані загони Червоної гвардії на Добропільських рудниках.
Рядок 103:
Місто і рудничні селища були визволені у квітні [[1918]] року військами [[Скоропадський Павло Петрович|Гетьмана Скоропадського]]. Місцева адміністрація була розігнана, а її голова був розстріляний. [[18 листопада]] [[1918]] року радянські партизани знову захопили владу у навколишніх селищах і в волосному центрі Святогорівка. Місцеву адміністрацію представляли Н. У. Булавіна, С. Л. Опроков, І. Я. Серіков, П. Т. Шатохін. Радянська влада тут була встановлена ще до приходу Червоної армії.
[[23 травня]] [[1919]] року селища рудників захопили [[Біла армія|денікінці]]. [[26 травня]] [[1919]] року їхній загін на чолі з місцевим поміщиком
[[30 грудня]] [[1919]] року радянські частини т.зв. [[Червоне козацтво|Червоного козацтва]] під командуванням [[Примаков Віталій Маркович|Віталія Примакова]] остаточно захопили місто і навколишні селища рудників.
Рядок 109:
До [[1920]] року в Парасковіївці було 47 господарств і 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогорівського рудника.
Восени [[1920]] р. [[Махно Нестор Іванович|Н. І. Махно]] з невеликим, але добре озброєним загоном бійців проходив з півночі [[Луганська область|Луганщини]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщину]] через територію нинішнього міста Добропілля по дорозі, яка проходила навпростець від Ганнівського містка до ст. Добропілля. Григоренко зі своєю бандою влаштував засідку в густих терниках вздовж дороги і за насипом залізниці. Як тільки колона махновців ступила на територію між нинішньою вулицею Івана Франка і водонапірною баштою, банди відкрили по них кулеметний вогонь з-за залізничного насипу, а з тилу, з балки, де нині ставок і міський парк, напали більше півдесятка сотень вояків Григоренка на конях. Н. І. Махно, талановитий командир, зі своїми трьома сотнями досвідчених бійців
[[Файл:Будинок культури Добропілля 1925.jpg|міні|праворуч|Будинок культури Добропілля, ([[1925]])]]
[[26 березня]] [[1921]] року в околицях міста знаходився загін махновця [[Кожин Фома|
10 квітня 1921 року під виглядом червоногвардійської частини через Добропілля пройшов загін махновця Кожи, у селищі вони розкидали звернення про скликання «Всеукраїнського з'їзду рад».
Рядок 118:
1922 р. Ерастівський і Святогорівський рудники були об'єднані в один, який став носити назву «Червоноармійський». Проте його функціонування мало бути припинене через недостатність коштів і відновилося лише у другому півріччі 1925 року. Після введення в експлуатацію шурфів № 17 і № 18 рудник почав називатися «Шахта № 17 — 18 імені РСЧА».
1926 р. — створено перший робітничий клуб, який був названий іменем активіста робітничого руху, бухгалтера Святогорівської копальні
1931 — розпочато спорудження шахти «Гігант» імені Максима Горького (після війни — № 1-2 Добропіллявугілля) (нині — шахта «Добропільська»). Біля нової шахти, звісно ж, виросли і нові робітничі селища. Відкрито підприємство було за 3 роки — 1 квітня 1941-го.
Рядок 124:
У [[1935]] році відбулося об'єднання всіх селищ у [[село]] Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля» — 291,5 тисяч тонн ([[1939]]), післявоєнна — 401 тис. тонн ([[1950]]).
17 січня 1935 р. утворено Добропільський район із центром
=== Друга світова війна ===
Рядок 131:
[[19 жовтня]] [[1941]] року радянські війська відступили з міста. В ході Лозово-Барвінківської наступальної операції взимку 1942 року частини 5-го кавалерійського корпусу під командуванням генерал-майора А. А. Гречка 27 січня захопили селище. Але 20 лютого війська відійшли.
[[10 лютого]] [[1943]] року частини 4-го гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу захопили шахтарські селища. У вересні 1943 року
=== Післявоєнний час ===
[[Файл:Молитовний будинок ЄХБ Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|Молитовний будинок ЄХБ Добропілля]]
З [[1950]] року працює Добропільська ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика
З [[1963]] року Добропілля — місто обласного підпорядкування (населення 25 000 ос.). У [[1968]] році в місті було відкрито [[Добропільський тролейбус|тролейбусну мережу]]. У [[1969]] році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦЗФ. 1970 року трест «Добропіллявугілля» ліквідовано, шахти передано комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз — [[Мирноград]]). 1976-го знову створено трест «Добропіллявугілля», що має у своєму складі 9 шахт
== Незалежна Україна ==
[[Файл:Памятник Шахтарській праці.JPG|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник Шахтарській праці]]
[[Файл:Свято Покровський храм.JPG||міні|праворуч|250пкс|Свято-Покровський храм]]
Після проголошення [[День Незалежності України|незалежності України]] в місті почався спад виробництва. Було припинено будівництво нової шахти «Добропільська-Капітальна» (з проектною потужністю 4
У [[1994]] році у місті почав працювати телецентр ефірного телебачення, який в своїх програмах висвітлював головні події в
У [[2000]] році виповнилось 100 років з початку видобутку вугілля на підземних вугільних полях шахти «Алмазна». У мікрорайоні Молодіжному
[[Файл:Центральна площа Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Площа імені Арутюнова С. Г.]]]]
У [[2002]] році на базі школи № 5 відкрито гірничій ліцей за участі Дніпропетровської гірничої академії<ref>Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 101</ref>
Рядок 163:
[[9 вересня]] [[2014]] року місцеві активісти із співробітниками міліції створили загони самооборони для патрулювання Добропілля і району, аби завадити проникненню сюди терористичних диверсійних груп; поставлено 4 блокпости, ведеться цілодобове патрулювання спільно з міліцією<ref>[http://espreso.tv/news/2014/09/09/u_dobropilli_miscevi_meshkanci_razom_z_miliciyeyu_stvoryuyut_zahony_samooborony_dlya_protydiyi_terorystam У Добропіллі місцеві мешканці разом з міліцією створюють загони самооборони для протидії терористам]</ref>.
Перший випадок використання РСЗВ [[БМ-21 «Град»]] у війні на сході України стався [[13 червня]] [[2014]] року о 08:20 в Добропіллі. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в'їзді до міста. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт — і накрила овочебазу, що перебувала на вiдстанi 500 метрів за блокпостом. Одна цивільна особа загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту [[Мерцалове]]<ref>{{cite web
| url = http://army.unian.ua/928457-pislya-obstrilu-dobropillya-gradom-teroristiv-bilya-ovochebazi-lishilosya-13-voronok-i-tri-snaryadi.html
| title = Після обстрілу Добропілля "Градом" терористів біля овочебази лишилося 13 воронок і три снаряди
Рядок 173:
| date = 2014-06-13 }}</ref>.
Терористи спробували втекти, однак машину довелось залишити. Військовослужбовці ЗСУ виявили в ній таблиці для стрільби з РСЗВ, на
| url = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/do_obstrilu_gradom_dobropillya_mogut_buti_prichetni_rosiyski_boyoviki_1946861
| title = Добропілля з "Граду" обстрілювали російські бойовики. Фото. Відео
Рядок 185:
== Економіка ==
[[Вугільна промисловість України|Видобуток кам'яного вугілля]] ([[Добропіллявугілля|ДХК «Добропіллявугілля»]] — одне з найбільших підприємств галузі)
Обсяг промислового виробництва — 490 млн гривень (на 1 жителя — 7063 грн.). [[Індекс промислового виробництва|Індекс промислової продукції]] — 81,8 % у 2003 році по вiдношенню до 1990 року. [[Викиди]] шкідливих речовин в 2003 році в [[Повітря|атмосферне повітря]] від джерел [[забруднення довкілля|забруднення]] міста — 11,9 тис. тонн.
== Культура ==
Рядок 220:
{{see also|Пам'ятки Добропілля}}
У місті Добропілля Донецької області на обліку перебуває 12 пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення.
Визначнi природні об'єкти:
* [[Никанорівський ліс|Заповідне урочище Никанорівський ліс]]
* [[Гектова балка|Ботанічний заказник Гектова балка]]
Рядок 227 ⟶ 229:
{{Main|Добропільський тролейбус}}
З [[23 серпня]] [[1968]] р. по [[15 березня]] [[2011]]
Містом з інтервалом у 30 хвилин курсують автобуси (маршрути: 1А, 1Б, 2).
Рядок 236 ⟶ 238:
Санаторій-профілакторій «Дружба»
[[Добропільська центральна районна лікарня|Добропільська санітарно-епідеміологічна станція]]
Приватний лікувально-діагностичний центр
== Освіта ==
Рядок 244 ⟶ 246:
Перша двокласна земська школа на території Добропілля була відкрита в 1914 році на території 11 колони, школа розмістилася в одному з бараків, вона була розрахована на 28 учнів.
Після Української революції 1917-1921 років в 1923 році школа переїхала в більш просторе приміщення, яке належало колишньому шахтовласнику. У 1928 році у Ерастівському селищі побудували двоповерхову школу, на другому поверсі викладали українською, на першому російською і татарською. У 1936 році в селищі була побудована двоповерхова окрема школа № 2 з російською мовою викладання. У 1938 році в селищі шахти
У період німецької окупації 1941-1943 років перша і друга школа
Після звільнення селища від німців усі три школи почали свою роботу вже у вересні 1943 року.<ref>Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр 185-187</ref>
Рядок 252 ⟶ 254:
Міський відділ освіти був утворений в 1953 році, після надання Добропіллю статуса міста. У 1961 році в місті була відкрита Дитяча музична школа.
У 1988 році в 35-у річницю віднесення Добропілля до категорії міст у Великому Добропіллі було
У 2018 році на базі четвертої школи в місті з'явилася одна з 18 запланованих опорних шкіл.<ref>https://www.06277.com.ua/news/2144748/v-dobropilli-zapracuvala-kapitalno-vidremontovana-oporna-skola</ref>
Рядок 269 ⟶ 271:
* [[Добропільська дитяча музична школа № 1]]
Крім цих навчальних закладів в місті є:
* Навчально-курсовий комбінат ТОВ
== Засоби масової інформації ==
# [http://dobronews.city/ ДоброNews.Сity] — міське інтернет-видання, запущене у липні 2019 року колективом ДоброNews.City та [[Агенція розвитку локальних медіа "Або"|Агенцією розвитку локальних медіа
# [[Новий шлях (районна газета)|Районна газета «Новий шлях»]]
== Спорт ==
# Спорткомплекс
# Футбольний клуб «Лан-Інвест».
== Релігія ==
Всього релігійних організацій у великому Добропіллі 20, у тому числі: парафій [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ (УПЦ МП)]] — 7 Горлівської єпархії Російської православної церкви (Української православної церкви Московського патріархату),<ref>[http://gorlovka-eparhia.com.ua/churches-and-monasteries/dobropolskiy-okrug/ Горлівська єпархія. Добропільський округ]</ref> 2 парафії Донецької єпархії [[Православна церква України|Православної церкви України]], 1 парафія
У місті Добропіллі дiють 4 храми [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ (УПЦ МП)]]<ref>Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди, стр. 217</ref>
* Покровський храм
* Амвросіївський храм
Рядок 291 ⟶ 293:
Православної церкви України
* Святомиколаївська парафія<ref>{{Cite web |url=http://www.06277.com.ua/catalog/full/163 |title=Архівована копія |accessdate=25 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160602183902/http://www.06277.com.ua/catalog/full/163 |archivedate=2 червня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
Є також громади [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських
== Відомі люди ==
Рядок 300 ⟶ 302:
=== Голови міста ===
[[Файл:Прапор міста Добропілля.JPG|міні|праворуч|250пкс|Прапор міста Добропілля]]
* А. П. Іванов ([[31 грудня]] [[1917]] — [[квітень]] [[1918]]) — голова Ради робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень.
* [[Булавін Наум Уварович|Н. У. Булавін]] (листопад 1918 — травень 1919) —
* Н. Т. Тремба (з 2 [[січня]] [[1920]]) — голова Святогорівського волосного ревкому.
* М. С. Михайличенко (з [[22 січня]] [[1935]]) — перший голова Червоноармійської
* І. В. Винокуров
* М. Ф. Вірний
Рядок 309 ⟶ 311:
* З. К. Шевцов ([[1952]]—[[1956]]) — перший голова Добропільської міської ради.
* О. Н. Карпухін (з [[Жовтень|жовтня]] до [[Червень|червня]] [[1959]])
* Д. С.
* [[Користувач:Дон. Анатолий/Талдикін Сергій Ананійович|С. А. Талдикін]] ([[1961]]—[[1963]])
* І. П. Терещенко ([[1963]]—[[1966]])
Рядок 317 ⟶ 319:
* В. Г. Самофалов ([[1989]]—[[1990]], [[1990]]—[[1992]])
* М. Г. Чмиренко ([[1994]])
* В. М.
* [[Дерипаска Віктор Трохимович|В. Т. Дерипаска]] ([[2000]]—[[2015]])
* [[Аксьонов Андрій Анатолійович|А. А. Аксьонов]] (з [[2015]])<ref>{{cite web
Рядок 331 ⟶ 333:
== Мікрорайони та частини міста ==
* 1784 —
*Мікрорайон «Молодіжний»
* Мікрорайон «Сонячний»
Рядок 344 ⟶ 346:
=== Піщаний ===
'''Піщаний''' ''(інші історичні назви: Мар'ївка, Святогорівський рудник, 11 колона, Новомарьєнське)'' — частина міста '''Добропілля''', розташована на правому березі річки Бик.
==== Історія ====
На початку ХІХ століття на території Піщаного знаходився хутір Мар'ївка, котрий надалі перетворився
У [[1910]]—[[1912]] роках поблизу с. Святогорівці були виявлені величезні запаси вугілля. У [[1912]] році російсько-бельгійські акціонери інженер Гребенів і штейгер Подільський (службовець Єніна) заснували на правому березі річки Бик
Наприкінці [[1916]] року застрайкували робітники Святогорівського рудника. Їх вимоги були: поліпшення умов праці, побуту, підвищення заробітної плати. Страйк було придушено.
У [[1917]] році населення селища 11-та колона
У [[1917]] році на руднику був створений загін самооборони на чолі з [[Татарин Василь Фомич|
У [[1923]] році рудник увійшов до складу Аннівської сільради, виник новій селище Новомар'їнське. 1924-го рудник був зупинений. У період НЕП процвітав кустарний видобуток вугілля дрібними підприємцями, серед них був Соломон Давидович.
До Другої світової війни в селищі був ринок, магазин, контора шахти 17-18
У [[1943]] році, коли частини 4-го Гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу йшли через Ганнівці, танкіст лейтенант
У [[1963]] році була збудована 3 школа.
== Цікаві факти ==
* Першим головою селищної ради Добропілля був [[Махновський рух|махновець]]
* Місто Добропілля Донецької області
* На шахті [[Шахта «Алмазна»|«Алмазна»]] ДТЕК Шахтоуправління «Добропільське» з 2005 року працює [[Ншимірімана Жан Ед|Жан Од Ншімірімана]], єдиний в Україні чорношкірий шахтар, родом з [[Бурунді]], держави на берегах озера [[Танганьїка (озеро)|Танганьїка]] в [[Східна Африка|Східній Африці]].<ref>http://girnyk.dn.ua/news/edinstvennyj_v_ukraine_chernokozhij_shakhter_rabotaet_v_dobropole_foto/2014-01-16-3704</ref><ref>http://bornindonbass.tumblr.com/post/109304692474/жан-ед-ншимиримана-родом-из-бурунди-государства</ref>
== Примітки ==
Рядок 386 ⟶ 388:
* ''Подолян В. В.'' Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
* Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»
* Д. А. Першак. Название: '''Хроника''' '''великих''' '''дней'''
* Вековая молодость шахты «Алмазная». ВАТ «Алчевська друкарня» м Алчевськ вул. Донецька, тираж 4 2000 екз.
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
|