Релятивістський колайдер важких іонів: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
HalurTest1 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Чистити}}
'''Релятивістський колайдер важких іонів''' ({{lang-en|The Relativistic Heavy Ion Collider, RHIC}})&nbsp;— [[Колайдер|прискорювач]] важких [[Іон|іонів]]. Колайдер розташований в [[Брукгейвенська національна лабораторія|Брукхейвенській національній лабораторії]], [[штат Нью-Йорк]]. На установці вивчається структура [[Нуклон|нуклонів]] і [[кварк-глюонна плазма]], що виникає в місці зіткнення частинок, і існувала у Всесвіті в минулому, невдовзі після [[Великий вибух|Великого Вибуху]]. Прискорювач здатен досягати енергій у 200 – 500 ГеВ на одиницю заряду ядра, що робить його другим за потужністю прискрювачемприскорювачем важких іонів у світі. Окрім пучків важких іонів ([[Мідь|Cu]], [[Золото|Au]], [[Уран (хімічний елемент)|U]], [[Цирконій|Zr]], [[Рутеній|Ru]]), використовуються пучки [[Протон|протонів]] та [[Дейтрон|дейтронів]]. На прискорювачі працює детектор STAR.<ref>{{Cite web|title=STAR: The STAR Collaboration|url=https://www.star.bnl.gov/|website=www.star.bnl.gov|accessdate=2021-01-23}}</ref> До 2016 року існував другий детектор – PHENIX<ref>{{Cite web|title=PHENIX Experiment|url=https://www.phenix.bnl.gov/|website=www.phenix.bnl.gov|accessdate=2021-01-23}}</ref>, на місці якого наразі споруджується новий детектор sPHENIX.<ref>{{Cite news|title=The sPHENIX experiment at RHIC|url=https://pos.sissa.it/345/013|publisher=Sissa Medialab|work=Proceedings of International Conference on Hard and Electromagnetic Probes of High-Energy Nuclear Collisions — PoS(HardProbes2018)|date=2019-01-28|accessdate=2021-01-23|doi=10.22323/1.345.0013|pages=013|language=en|first=Gunther|last=Roland|last2=sPHENIX Collaboration}}</ref>
 
До 2010 року RHIC мав статус найпотужнішого колайдера важких іонів у світі. З початку листопада і до кінця 2010 року [[Великий адронний колайдер]] працював у режимі зіткнень важких іонів (Pb) і зіштовхував частинки при енергії 3,5 ТеВ на одиницю заряду. 2017 року ВАК досліджував зіткнення іонів [[Ксенон|ксенону]], а 2015 та 2018 року – [[Свинець|свинцю]] при енергії 6,37 ТеВ на одиницю заряду. Однак, ВАК далеко не за всіма параметрами перевершує можливості RHIC. RHIC, працюючи з різноманітними іонами ([[Золото|Au]], [[Мідь|Cu]], [[Уран (хімічний елемент)|U]]), має не меншу, ніж у LHC, світність ~1×10<sup>27</sup> см<sup>−2</sup>с<sup>−1</sup>. Крім того, RHIC унікальний у своїй здатності зіштовхувати спін-поляризовані протони. Також слід врахувати, що прискорювач ВАК працює в режимі іонних зіткнень не більше одного місяця на рік.
 
== Примітки ==