Фавстос Бузанд: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Згруповано однакові примітки |
м Згруповано однакові примітки |
||
Рядок 8:
Перше слово в оригінальній назві книги — ''Бузандаран патмутюнк'' (пізніше зміненому на ''Патмутюнк Хайоц'' — «Історія Вірменії») — традиційно інтерпретували як відсилання до імені автора і вважали похідним від ''Бюзанд'' — «Візантія». Ім'я Фавстос (або Павстос) може бути пояснено присутністю в оточенні [[Святий Нерсес|Нерсеса Великого]] єпископа «римського походження» на ім'я Павстос, якого вважали очевидцем подій IV століття і автором твору. У такому вигляді — Павстос Бузанд — ім'я зустрічається вже у Лазаря Парпеці наприкінці V століття<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордський словник Візантії]], стор. 1610</ref><ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk»''] — Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>.
Згідно з висновками [[Малхасянц Степан|Малхасянца]] і Періханяна, ''бузандаран'' є похідним від парфянського слова ''бозанд'', має іранське походження і означає «співак, сказитель, [[ашуг]]<nowiki/>», а вірменське ''патмутюнк'' має значення «повісті, оповідання», тобто певна збірка історичних оповідань. Таким чином, сучасна версія значення назви книги «оповідання ашуга», а ім'я автора вважається невідомим<ref name="ODB"/><ref name="review"
В сучасних джерелах іноді зустрічається форма ''Фауст Візантійський''<ref>{{Стаття|author=Кусикьян И. К.|title=О русском переводе «Истории Армении» Фауста Византийского|видання=Византийский временник|date=1956|том=10|pages=203–207}}</ref>.
Рядок 20:
Особливе місце Фавстос Бузанд у своїй «Історії» приділяє [[Спарапет|спарапетам]] (''головнокомандувачам'') з роду Маміконянів — Ваче, Васаку, Мушегу і Манвелу, які грали важливу роль у війнах Вірменії з Іраном.
«Історія» має швидше епічний, ніж строго історичний характер<ref name="ODB"/>. [[Абегян Манук Хачатурович|Манук Абегян]] вважає, що «не можна беззастережно користуватися цією працею як достовірним історичним джерелом», «тому що творчий момент в ньому займає значне місце». Цінність «Історії» полягає в тому, що вона повідомляє невідомі за іншими джерелами відомості про іранізовану соціальну структуру середньовічної Вірменії, про вірменську церкву, а також про практично загублену усну народну творчість, яке здійснила сильний вплив на текст<ref name="review"
Вперше «Історія Вірменії» Фавстоса Бузанда була опублікована в 1730 році в [[Стамбул]]і. Потім вона видавалася у Венеції (1832, 1889 і 1933 рр.), [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] (1883 р.) і [[Тбілісі|Тифлісі]] (1912 р.). Цей твір було перекладено французькою, німецькою, російською та англійською мовами.
|