Вулиця Метрологічна (Львів): відмінності між версіями

У забудові вулиці Метрологічній переважають архітектурні стилі&nbsp;— [[сецесія]], [[функціоналізм]], [[неокласицизм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=301—302}}. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м.&nbsp;Львова<ref name="пам'ятки"/>:.

'''№&nbsp;2:'''&nbsp;— вілла споруджена у 1904—1905 роках за проєктом бюро будівельної фірми Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича. За документами львівського магістрату земельна ділянка на момент будівництва належала Олександрові Вєжбіцькому. Згодом у маєтку мешкала родина керівника залізничної адміністрації Людвіка Вєжбіцького. По смерті власника у 1912 році тут мешкала його родина. У радянські часи тут був звичайний житловий будинок. Практично до 2005 року маєток не зазнав значних змін. Того року вілла була перебудована, нажаль з втратою багатьох елементів дерев'яного декору та унікального настінного сонячного годинника. У 2008—2015 роках власником будівлі є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Граве&nbsp;— Україна», член австрійського фінансового концерну «Граве»<ref name="Метр.2"/>. Нині в будинку міститься Західна регіональна дирекція АТ «Укрбудінвестбанк» у м. Львові<ref name="банк"/> та працює компанія «А Дент», спеціалізується на торгівлі стоматологічними матеріалами та обладнанням<ref name="стом"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1343-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;3:'''&nbsp;— будинок споруджений у 1911—1912 роках за проєктом бюро [[Левинський Іван Іванович|Івана Левинського]] в стилі [[неокласицизм]]у. Чотириповерхова кам'яниця формує групу з сусіднім будинком на [[Вулиця Котляревського (Львів)#Забудова|вул. Котляревського, 67]]<ref name="Метр.3"/>. У 1920 році, в будинку було організовано українські відділи жіночої учительської семінарії імені Собінського<ref name="Вулицею Набєляка-Котляревського"/>. Директором навчального закладу був о. [[Дзерович Юліан|Юліян Дзерович]], а викладали в семінарії отець-доктор [[Лаба Василь|Василь Лаба]], професори [[Таємний український університет|таємного Українського Університету]] [[Чубатий Микола Дмитрович|Микола Чубатий]] та [[Цегельський Роман Михайлович|Роман Цегельський]]{{sfn|Львівські вулиці і кам'яниці|2008|с=119}}. По війни&nbsp;— кам'яниця перетворена на житловий багатоквартирний будинок. Частину приміщень нині займають аудиторії та гуртожиток [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|львівського мистецького коледжу імені Івана Труша]]<ref name="Вулицею Набєляка-Котляревського"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1344-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;4:'''&nbsp;— Будинокбудинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1345-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;6:'''&nbsp;— вілла споруджена у 1905—1906 роках за проєктом [[Зигмунт Пшорн|Зиґмунта Пшорна]]. Межуючи з [[Брандмауер (архітектура)|брандмауером]] сусіднього будинку №&nbsp;4, двоповерхова вілла є компонентом групи, оточеної садом, що складається з пари осель. Характер композиції визначає моделювання різних за висотою ризалітів; з боку саду надбудовано високий фронтон з [[Волюта|волютами]]. У 1912—1913 роках здійснена добудова веранди і кімнат на другому поверсі будинку<ref name="Метр.6"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1346-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;8:'''&nbsp;— двоповерхова вілла з цокольним поверхом споруджена у 1910—1911 роках за проєктом бюро [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]] та [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]]. Межуючи з сусіднім будинком №&nbsp;10, вілла є компонентом групи, оточеної садом, що складається з двох осель, побудованих на схилі пагорба. Будівля в плані має форму вузької смуги з одним рядом кімнат, прилеглим до брандмауера. На фасадах компонуються невеликі [[ризаліт]]и, прямокутні вікна без обрамувань, карниз з [[модульйон]]ами. З боку саду розташована лоджія та параболічний фронтон<ref name="Метр.8"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1347-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;10:'''&nbsp;— вілла споруджена у 1910—1911 роках за проєктом бюро Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича. Межуючи з сусіднім будинком №&nbsp;8, вілла є компонентом групи, оточеної садом, що складається з двох осель розміщених на схилі пагорба. Будівля двоповерхова, з цокольним поверхом, з трисхилим дахом<ref name="Метр.10"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;2682-м<ref name="пам'ятки"/>.

'''№&nbsp;12:'''&nbsp;— вілла споруджена у 1923–1927 роках за проєктом бюро [[Євген Кароль Червінський|Євгена Червинського]] та Альфреда Захаревича для подружжя Карла-Ольґерда Юраша та Ольги Юраш з Захаревичів. Велика двоповерхова вілла з мансардою, облаштованою під чотирисхилим дахом, і цокольним поверхом. Вільно розташовується на похилому терені в оточенні саду. Реконструкція проведена 1927 року архітекторами Альфредом Захаревичем та Карлом-Ольґердом Юрашем<ref name="Метр.12"/>. Від радянських часів тут міститься львівська філія Київського центру технічного обслуговування ЕОТ (нині&nbsp;— філія державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Зокрема тут містяться відділи аудиту та аутсорсингу, повірки та калібрування радіотехнічних і радіоелектронних [[Засоби вимірювальної техніки|ЗВТ]], вимірювання та повірки побутових лічильників води підприємства<ref name="дп"/>. Охоронного статусу будинок немає.

'''№&nbsp;14:'''&nbsp;— двоповерхова будівля, споруджена 1967 року, як новий корпус ДНЗ №&nbsp;48 «Соняшник». Від 1947 року дитячий садок перебував у колишній віллі «Юлієтка». За радянських часів навчальний заклад був підвідомчий [[Львівський завод телеграфної апаратури|Львівському заводу телеграфної апаратури]], а з 1993 року був переведений у підпорядкування Франківського відділу освіти м.&nbsp;Львова<ref name="Метр.14"/>.

'''№&nbsp;14-А:'''&nbsp;— вілла «Юлієтка»''', належала родині Захаревичів. Споруджена у 1893 році, на не забудованому тоді ще пагорбі, за власним проєктом [[Юліан Захаревич|Юліана Захаревича]] в стилі ранньої сецесії. На той час вілла виглядала як романтичний замок. Новаторське розподіл приміщень, мальовничий вид стін з кольорового цегли та втілення цікавих неоготичних експериментів, металеві та керамічні елементи, цікаві пластичні прикраси. Всередині приміщення конструкції дерев'яних різьблених шаф, сходи, панелей, виконані за авторським проєктом професора. В інтер'єрі&nbsp;— дерев'яні перекриття. Віконні прорізи оформлені вітражами. У 1920-х роках Альфред Захаревич виконував тут обов'язки консула Данії<ref name="Метр.14-А_гот"/>. Родина Захаревичів мешкала в «Юлієтці» до вересня 1939 року, коли Червона Армія захопила Львів. У радянський час будинок перетворили на дитячий садок, що містився в колишній віллі у 1947—1967 роках. За часів незалежності певний час вілла перебувала на балансі Управління [[СБУ]] у Львівській області, а 2014 року її продали, і нові власники облаштували там хостел<ref name="Метр.14-А"/> на вісім номерів<ref name="Метр.14-А_гот"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;646-м<ref name="пам'ятки"/>.

<ref name="Метр.3">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/metrolohichna-3/|назва=Вул. Метрологічна, 03&nbsp;— житловий будинок|автор=Жук І.|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org |видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=29 грудня 2020}}</ref>

* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|частина =Котляревського Метрологічна вул.|посилання частина=https://www.pslava.info/LvivM_MetrologichnaVul,219617.html |заголовок = 1243 вулиці Львова (1939—2009)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2009|том = |сторінки = 301—302|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}

* {{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХXIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 39, 94, 103, 120|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =|ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}

* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.&nbsp;В.]]|частина = Кастелівка|посилання частина = |заголовок = Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 115—120|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-79-2|тираж = |ref = Львівські вулиці і кам'яниці}}

* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/streets/Метрологічна/|назва=Проект «Вулиці Львова»: вулиця Метрологічна|автор=|дата=|веб-сайт=lia.lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=29 грудня 2020}}