Головецько (Самбірський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fessor (обговорення | внесок) Скасування редагування № 31404595 користувача 91.231.42.29 (обговорення) Мітка: Скасування |
Нові відомості, вікіфікація |
||
Рядок 22:
| висота = 492
| ref-висота =
| водойма = р. [[Дністер]], р. [[Мшанець (притока Дністра)|Мшанець]], струмок [[Золотновець]]
| адреса = 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки
| облікова картка =
Рядок 36:
'''Голове́цько''' — село [[Самбірський район|Самбірського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Розташоване в [[Українські Карпати|Карпатах]], на березі [[Дністер|Дністра]].
Населення — 1170 осіб (2001); станом на 2020
== Назва ==
За роки радянської влади село в документах називали «Головецьке». 1989 р. селу [[Алфавітний покажчик населених пунктів України, які були перейменовані|повернули історичну]] назву.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=08.04.2017&vf7551=602 Картка постанови]</ref>
Селом тече струмок [[Золотновець]].
== Історія ==
Рядок 49 ⟶ 51:
Між селами Головецьке і [[Дністрик]] над Дністром колись існувала [[каменярня]]. Тут до [[Перша світова війна|I Світової війни]] вівся промисловий видобуток так званого тесаного каменя. На літо сюди приїжджали з [[Австрія|Австрії]] фахівці з обробки каменю. Скелю підривали динамітом, і з кам'яних брил на місці витісували блоки, сходи, художні прикраси для домів різних міст. Звідси підводами везли готову продукцію на залізничну станцію до села [[Стрілки (Старосамбірський район)|Стрілок]], звідки поїздами відправляли замовникам.
У ХІХ столітті селище мало власну символіку
Станом на 1904
При виході з села стоїть стара криниця за назвою «Студня Кузьміна». На її кам'яному цямринні вибитий лев на щиті, над яким стоїть надпис: «Герб Руси». За австрійських часів був у селі війт Кузьмін, який добре дбав про село, і навіть побудував своїм коштом криницю, на якій помістив тогочасний герб Русі (України). Восени [[1914]] року австрійська військова влада заарештувала Кузьміна і разом з іншими галичанами вивезла в Австрію до концентраційного табору [[Талергоф]]. Там Кузьмін помер.
Рядок 72 ⟶ 74:
* У 1925 р. в Головецьку вчителювала Людмила Володиславівна Крушельницька — рідна сестра письменника, педагога, міністра освіти УНР [[Крушельницький Антін Володиславович|Антона Крушельницького]]. У серпні 1925 р. в неї гостювали її племінники — [[Крушельницька Володимира Антонівна|Володимира]] і [[Крушельницький Богдан Антонович|Богдан Крушельницькі]].
* Беч Дмитро Іванович
== Примітки ==
| |||