Гаїтянська революція: відмінності між версіями

Взявши владу, [[Наполеон Бонапарт]] хоче "навести порядок" у колоніях. Зокрема, він хоче відновити рабство.

Проект відновлення рабства ретельно приховується від "не-білого" населення колоній. Навпаки, представники уряду поширюють заяви, що усі звільнені раби залишаться вільними. Водночас, Франція відправляє війська на [[Гваделупа|Гваделупу]] і Гаїті. На Гваделупі армія не зустрічає опору. Вона швидко роззброює місцеві збройні сили, складені здебільшого з мулатів і колишніх чорних рабів. Придушивши невеличке повстання, представники Наполеона поновлюють рабство. Мулати позбавлені громадянських прав. До того, вони вимушені документально підтвердити, що були вільними до 1789 року. Колишні чорні солдати, що захищали колонію від англійців, депортовані до іспанських колоній. Частину з них продано до рабства.

Але повстання триває. Його очолює [[Жан-Жак Десселін]], Додинодин з генералів Туссена. Дізнавшись про поновлення рабства на Гваделупі, генерали-мулати, що раніш билися на боці Франції, переходять на бік Десселіна. Повстанці тримаються на високому рівні організації. Фактично, йдеться про війну поміж двома регулярними арміями.

Французький генерал Рошамбо ({{lang-fr|Rochambeau}}) застосовує жорстокі методи як до військовополонених, так і до мирного населення. Так у 1803 році він наказує закопати живцем 500 військовополонених. У відповідь, Десселін вішає 500 полонених французів.

1 січня 1804 Гаїті проголошено незалежною республікою. Назва обрана, щоб підкреслити водночас аутентичність країни і її незалежність від Європи, адже за часів Колумба індіанці називали свій острів '''"Аїті"'''.