Галичина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Національний склад: правопис |
м Галичина була складовою частиною Австро-Угорщини у 1867-1918 роках, а не у 1772-1918 роках - тому я вніс відповідну зміну у текст. |
||
Рядок 52:
У межах Галичини виділяють культурно-етнографічні регіони: [[Поділля|Західне Поділля]], [[Опілля]], [[Наддністрянщина]], [[Підгір'я (регіон)|Підгір'я]], [[Покуття]], [[Надсяння]], північні частини [[Бойківщина|Бойківщини]], [[Гуцульщина|Гуцульщини]] та [[Лемківщина|Лемківщини]]. За діалектними, етнографічними особливостями Галичина — регіон неоднорідний. Зокрема, на теренах краю побутують [[Наддністрянський говір|наддністрянський]], [[Бойківський говір|бойківський]], [[Покутсько-буковинський говір|покутсько-буковинський]], [[Надсянський говір|надсянський]] та [[Лемківський говір|лемківський говори]].
Галичина мала як свою державність — [[Галицьке князівство]] (1084—1199), так і перебувала у складі різних держав, серед яких [[Галицько-Волинське князівство]] (1199—1349), [[Угорське королівство]] (1349—1387)<ref>формально — і пізніше, з 1387 року після походу поляків</ref>, [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівство Польське]] (1387—1569), [[Річ Посполита]] (1569—1772), [[Вільне місто Краків]] (1815—1846), [[Королівство Галичини та Володимирії]] — [[Коронна земля|коронний край]], складова частина [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]] (1772—1804), [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] (1804—1867) і [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] у [[1772|1867]]–[[1918]] роках, [[Західноукраїнська Народна Республіка]] (1918—1919), [[Українська Народна Республіка]] (1919), [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]] (1919—1939). Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Галичина розділена кордоном: західна частина — у складі [[Польща|Польщі]], а східна — у складі [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] (до 1991 року) і [[Україна|України]] (з 1991 року).
Через часткову лібералізацію національної політики в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] після «[[Революції 1848—1849 років|Весни народів]]» 1848 року Східна Галичина стала осередком розвитку української культури, літератури та науки, в той час як у підросійській Україні (у складі [[Російська імперія|Російської імперії]]) проводилася політика жорсткого [[Русифікація|зросійщення]] і дискримінація української культури. Через це Східна Галичина отримала назву «[[Український П'ємонт]]».
| |||