Вавилон XX: відмінності між версіями

'''«Вавилон XX»''' — український радянський художній кінофільм режисера [[Миколайчук Іван Васильович|Івана Миколайчука]]. Знято на [[Кіностудія ім.імені О.Олександра Довженка|кіностудії ім. О. Довженка]] у [[1979]] році. Кінокартину було відзнято в селищі [[Витачів]] Обухівського району Київської області. Створено за мотивами роману [[Земляк Василь Сидорович|Василя Земляка]] «Лебедина зграя» про перші кроки [[колективізація|колективізації]] в українському селі.

До села Вавилон приходить колишній моряк Синиця, щоб організувати [[Комуна (соціум)|комуну]]. Він бачить, що після повалення [[Російська імперія|царизму]] село майже не змінилося, там навіть стоять гротескні скульптури царя, цариці і їхїхнього сина. Синиця підриває скульптури гранатами.

Місцевий трунар і [[філософ]] Фабіан слідом повертається до Вавилона, роздумуючи про те, що головне не пройти шлях, а багато що на ньому побачити. Брати Данько і Лук'ян задумуються оженитися, але мусять доглядати за старою матір'ю. Вони наймають сироту Даринку для допомоги по господарству. Незабаром Даринка стає свідком того, як багатий Бубела, побоюючись, що [[більшовики]] відберуть його майно, збирає зброю, аби вбити Клима Синицю. Вона розповідає про це братам.

Данько залицяється до Мальви, кажучипідбурюючи її покинути їїсвого хворого чоловіка Андріяна. Незабаром Андріян помирає, але Мальві подобається Фабіан. Проте він не хоче стосунків, побоюючись втратити розум. Мальва приходить до Синиці в колишній панський маєток, аби вступити в комуну, та Синиця не хоче її приймати, вважаючи Мальву ненадійною. Комунар відправляє її назад в супроводі поета Яворського, хоча Мальва твердо вирішує бути в комуні. Побачивши її в компанії поета, Данько ревнує та замислює помсту.

Невдовзі мати Данька і Лук'яна помирає, але виявляється, у неї був скарб, закопаний під грушею. Селяни покидають жнива, щоб поховати небіжчицю, а Фабіан копає могилу. Після похоронівпохорону брати беруться шукати скарб та викопують скриню з козацькою зброєю, але не розуміютьусвідомлюють її цінності. Мальва продовжує зустрічатися з Яворським, та його вислідковують [[Куркуль|куркулі]] на чолі з Бубелою і застрелюють. Однак Мальва вже вагітна від нього.

Як написала у висновку худрада [[Кіностудія ім. О. Довженка|кіностудії ім. О. Довженка]] <ref>http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=1146</ref> :{{Цитата|Жанр картини сягає джерел народних фольклорних сказань, до традицій романтико-поетичної народної бувальщини, яка поєднує в собі абсолютну психологічну реалістичність народних характерів і вільну умовність форм. <...> В основі композиційної організації матеріалу&nbsp;— принцип поетичної, музичної побудови, споріднений зі симфонічним твором, що поєднує ностальгійну, комедійну, лірико-драматичну частини. В основі органіки їх поєднання&nbsp;— образ Фабіяна.|50|}}

{{Цитата|Події, про які йдеться в нашому фільмі, відокремлені від нас невеличким проміжком часу&nbsp;— всього лише півстоліття. Але якщо подумати, скільки сталося всього за ці п'ятдесят років, як змінилася доля мого народу, його психологія, життя, то виявиться, що цей фільм про дуже далеке його дитинство, про те, що завжди прекрасне та незабутнє. Досить строката мозаїка яскравих замальовок побуту, сцен народного життя поєднується з образом Фабіяна, котрий є ніби єдиним стрижнем, який пов'язує всіх і дає моральну оцінку людям, їхнім вчинкам. Ця людина з народу, мудрець, філософ. Зміст його життя в тому, щоб побачити і зрозуміти, що відбувається. І це йому врешті-решт вдається.|50|Іван Миколайчук (1979)}}

* Альбом ''«[[Пожежі міста Вавілон]]»'' гурту «[[Танок на майдані Конґо|«Танок на Майдані Конґо»]]» отримав назву під впливом фільму.