Васильківська водогінна насосна станція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
EleNte (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
EleNte (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 47:
1901 на території садиби станції було пробурено під'юрську свердловину № 10, яку надалі не використовували; 1908 почали діяти свердловини № 11 і 17. Свердловину № 11 пробурено фірмою «Артензія», бурінням свердловин № 17 і 18 керував професор Б. фон Вангель.
Із свердловин № 11, 17 та 18 вода поступала в сітчасте відділення машинної зали, де її насичували повітрям. Потім вода стікала в резервуар, звідки за допомогою насоса перекачувалася у водогінну мережу. Конструкції сітчастого відділення й резервуара були ідентичні устаткуванню Бульварної водогінної насосної станції (див. ст. 510). Ємність резервуара — 4800 куб. м.
Особливістю цієї водогінної станції є наявність вікон на торцевій стіні головного машинного приміщення. ▼
== Історія споруди та сучасний стан ==
Початково до складу станції входили такі будівлі:
* будинок станції;
* будки станції (тобто споруди над свердловинами № 11 і 17);
* дерев'яний житловий будинок;
* сарай.
▲Особливістю
Попри збережений цегляний будинок, під час останнього ремонту, що був проведений 1998 - 1999 році був повністю знищений фасад, а приміщення основної машинної зали були переобладлнані під офіси. ▼
▲Попри збережений цегляний будинок, під час останнього ремонту, що був проведений 1998 - 1999 році був повністю знищений фасад, а приміщення основної машинної зали були
== Джерела ==
| |||