Руський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Згруповано однакові примітки
Мітка: Скасовано
м джерело?
Мітка: Ручний відкіт
Рядок 5:
[[Файл:Groshik_Russie(Ukraine).jpg|міні|250px|[[Грошик Руський]] — монета, яка карбувалась у Львові впродовж 2-ї половини 14 ст. для [[Королівство Руське|Королівства Руського]]. На реверсі — герб [[Галицько-Волинське князівство|галицьких земель]] та круговий напис: ''«MONETA RUSSIAE»'' (Монета Руська)]]
 
'''Ру́ський''' (прикметник) (давньоруськ. ''руськии'', {{lang-pl|ruski}})&nbsp;— в українській мові такий, що відноситься до часів [[Русь|Русі]] або до її населення&nbsp;— [[Русь (етнонім)|русі]] (наз. відм. однини&nbsp;— [[Русини|русин]], аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва&nbsp;— москвин, Литва&nbsp;— литвин), чи їхніх нащадків&nbsp;— [[українці]]в. Ruski - в польськiй мовi: 1. прик., то, що відноситься до Русі, 2. розм., росіянин (рос. русский)<ref>{{Cite web|title=Ruski - Słownik SJP|url=https://sjp.pl/Ruski|website=sjp.pl|accessdate=2021-04-10}}</ref>. Під назвою «руські люди» (чиї&nbsp;— приналежність), як правило, розуміли підлеглих Русі іншого етнічного походження. Для позначення жителів саме [[Київська Русь|давньої Русі]], середньовічної Київської держави, та до держав спадкоємців: «Королівства Русь» (Галицько-Волинського князівства), [[ВКЛ|Великого князівства Литовського та Руського]] та [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Великого князівства Руського]] XV&nbsp;ст., та [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого князівства Руського]] що мало постати на теренах [[Гетьманщина|Українського гетьманату]], часто також вживається термін ''давньоруський / давньоукраїнський''. Не випадково саме так іменувалася адміністративна одиниця [[Руське воєводство]]. <br />Слово ''руський'' не слід вважатиплутати за синонiм доз {{lang-ru|русский}}, тобто [[росіяни]]н, бо росiяни тiльки частина руського народу.
 
Народ Руський ({{lang-la|Genus Ruthenicum}}) &nbsp;— одна з державотворчих націй у таких середньовічних східноєвропейських державних утвореннях, як Велике князівство Литовське і Річ Посполита Обох Народів.
Рядок 20:
Про походження етноніма ''«Руський»'', тобто належний до [[Київська Русь|Русі]] говорить і авторитетний у [[Російська імперія|Російській імперії]] історик [[Микола Костомаров]]. Зокрема появу назви ''«Русь»'' він пояснює, як ту яка спочатку розповсюдилась тільки на [[Волинь]] та [[Галичина|Галичину]]:
 
{{цитата|Звертаючись до руської історії, можна прослідити, що недомовлена літописцем частина (про походження), в його етнографічному нарисі про Південну Русь, в ланцюзі обставин, які створили історичну долю південно-руського народу, з часом проявила себе сама. Якщо первісний етнограф, говорячи про [[Поляни (східні)|Полян]], [[Деревляни|Деревлян]], [[Уличі|Уличів]], [[Волиняни|Волинян]], [[Білі хорвати|Хорватів]] не дав їм всім, окремої від інших Слов'ян назви, - то її дала сама історія. Досі наукою остаточно не з'ясоване походження, так близької всім нам, назви Русь. Чи потрапила вона разом з переселенцями від Балтійського узбережжя, які оселились серед одного з південно-руського племені, чи можливо, як вважають деякі вчені, посилаючись в основному на східні відомості існувала й раніше, як туземна назва Руської Землі. Але уже в ХІ столітті назва ця поширилась на [[Волинь]] та нинішню [[Галичина|Галичину]], але скоріш за все, ще не розповсюдилась на північний схід, ні на [[Кривичі]]в, ні на Новгородців. Зокрема засліплений [[Василько Ростиславич|Василько]], розповідаючи про наміри свої, присланому до нього Василію, говорить про плани помсти [[Ляхи|Ляхам]] за землю '''«Руську»''', і він мав на увазі не [[Київ]], а країну яка згодом отримала назву [[Червона Русь|Червоної Русі]]. В ХІІ сторіччі, на землі Ростово-Суздальській, під Руссю розуміли тільки південний захід нинішньої [[Російська імперія|Росії]].<ref name=":0">[http://razym.ru/naukaobraz/obrazov/138424-kostomarov-ni-sobranie-sochineniy-nikostomarova-v-7-knigah-19-tomov.html Зібрання творів М. І. Костомарова. В 7 книгах (19 томів). Книга 1, стор. 36. 1903 р.]</ref>
{{oq|ru|Обращаясь къ русской исторіи, можно прослѢдить, какъ недосказанное лѢтописцемъ въ его этнографическомъ очеркѢ о Южной Руси само собой высказало себя въ цѢпи обстоятельствъ, образовавшихъ историческую судьбу южно-русскаго народа. Если первоначальный этнографъ, исчисляя своихъ Полянъ, Древлянъ, Улучей, Волынянъ, Хорватовъ, не далъ имъ всѢмь одного названія, отдѢльнаго отъ другихъ Славянъ русскаго материка, то имъ его дала вскорѢ исторія. До сихъ поръ не рѢшила окончательно наука — это названіе Русь, такъ намъ всѢмь присущее, занесено ли съ Балтійскаго побережья частью иноземцевъ, поселившихся среди одной вѢтви южнорусскаго племени, или, какъ полагаютъ нѢкоторьіе ученые, опираясь преимущественно на восточныхъ извѢстіяхъ, было и прежде туземнымъ прозваниемъ на Русской ЗемлѢ. Но уже въ XI вѢкѢ названіе это распространилось на Волынь и на нинѢшнюю Галицію, тогда какъ, повидимому, не переходило еще ни на сѢверо-востокъ, ни къ Кривичамъ, ни къ Новгородцамъ. Уже ослѢпленный Василько, исповѢдуясь въ своихъ намѢреніяхь присланному къ нему Василию, говоритъ о планѢ мстить Ляхамъ за землю '''Русскую''' и разумѢетъ не Кіевъ, но ту страну, которая впослѢдствіи усвоила себѢ названіе, Червоной Руси. Въ XII вѢкѢ въ землѢ Ростовско-Суздальской подъ Русью разумѢли вообще юго-западъ ньнѢшней Россіи.}}
|3=|4=}}
Рядок 26:
Далі імперський історик констатує той факт, що іноземці під назвою «Русь» розуміли тільки південно-західну частину Російської імперії, тобто сьогоднішню [[Україна|Україну]]:
 
{{цитата|Назва Русь, яка закріпилась за нинішнім південноруським народом, згодом перейшла і до іноземців. Всі стали називати Руссю не всю сукупність слов'янських племен нинішньої Росії, а власне тільки південний захід Росії, заселений тільки тією частиною слов'янського племені, за яким сьогодні закріплюється назва південноруського, або [[Мала Русь|малоросійського]].<ref name=">[http:0"//razym.ru/naukaobraz/obrazov/138424-kostomarov-ni-sobranie-sochineniy-nikostomarova-v-7-knigah-19-tomov.html Зібрання творів М. І. Костомарова. В 7 книгах (19 томів). Книга 1, стор. 36. 1903 р.]</ref>
{{oq|ru|Названіе Руси за нынѢшнимъ южнорусскимъ народомъ перешло и къ иностранцамъ, и всѢ стали называть Русью не всю совокупность славянскихъ племенъ материка нынешней Россіи, а собственно юго-западъ Россіи, населенный тѢмь отдѢломь славянскаго племени, за которымъ теперь усвоивается названіе южнорусскаго или малороссійскаго.
}}