Горох: відмінності між версіями

'''Горо́х''' ({{lang-la|Pisum}}) — рід [[Квіткові|квіткових]] рослин з родини [[бобові]]. Це однорічнaоднорічна трав'яниста рослина зі слабкими стеблами, що в'ються. Листки перисті, закінчуються гіллястими (розгалуженими) вусиками, за допомогою яких горох чіпляється за інші поверхні. Родовою відзнакоюознакою є триреберний стовпчик у квітці, із жолобком унизу та волосинами нагорі.

Один із засновників [[генетика|генетики]], [[Мендель Ґреґор Йоганн|Ґреґор Мендель]], вивчаввивчаючи успадкування семи характерних рис гороху та таким чином, вивів закони, нині відомі як [[Закони Менделя]] (у цілому три генетичні закони).

'''Горох посівний''' ({{lang-la|Р. sativum}}) — найвідоміший та найрозповсюдженішийнайпоширеніший. Його насіння (горошини) кулькоподібні або трохи приплюснуті, але не вуглуваті. Квітки майже завжди білі, хоча бувають і рожеві.

Вирощують з прадавніх часів. Але єгиптянам, здаєтьсяможливо, не був відомий. СтверджуєтьсяТвердять, що насіння цього гороху знаходять при розкопках будівель бронзової і навіть кам'яної доби. УВ [[Індія|Індії]] його теж розводили з давніх-давен. Тому походження гороху вважаєтьсявважають східним, але не з повною впевненістю. Розрізняють три основні сортогрупи гороху посівного:

Інший вид, Г. польовий (''Pisum arvense'' L.), хоча й відрізняється вуглуватим насінням, та не виділяється багатьма авторами навіть ув окремий вид. Розводять його у полі, на Заході, але набагато рідше, ніж попередній вид.

Горох — надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині. А за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на [[вітаміни]] А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, інозит, холін, [[мікроелементи]] (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), [[полісахариди]], [[крохмаль]] (близько 50 %), жири (0,6-1,5 %). [[Насіння]] також містить 26-27 % легко-засвоюваноголегкозасвоюваного білка, багатого на незамінні [[амінокислоти]] ([[цистин]], [[лізин]], [[триптофан]], [[тирозин]], [[метіонін]] та ін.). У цьому й полягає цінність гороху не тільки як харчового, а й дієтичного, лікувального продукту.