Аль-Фарабі: відмінності між версіями

Існує небагато відомостей про життя Фарабі. Частина з них — легендарні. Достеменно відомі лише роки його смерті та переїзду в [[Дамаск]], решта дати — приблизні. Причина цього у тому, що доступні джерела, які містять біографічні свідчення про Фарабі, були створені досить пізно — в ХІІ-ХІІІ ст. Серед біографів Фарабі можна вказати Бейхакі, Кіфті, [[Абі Усейбі]], Ібн Хелікана. Пізніші автори у своїх працях опираються на біографічні відомості, вказані саме цими авторами. Існують згадки про більш ранню біографію Фарабі, яка була подана у довідковій праці про великих мудреців минулого, укладеної Абу Саїдом ібн Ахмадом (автор ХІ ст.), але ця праця не збереглася до наших днів і відома лише за цитатами й посиланнями з інших джерел.

 

 

Припускають, що початкову освіту Фарабі отримав на батьківщині. Існують свідчення про те, що до свого від'їзду з [[Середня Азія|Середньої Азії]] Фарабі побував у Шаші ([[Ташкент]]), [[Самарканд]]і й [[Бухара|Бухарі]], де якийсь час учився і працював. Продовжувати здобувати освіту філософ подався до [[Багдад]]у, столицю й культурний центр [[Арабський халіфат|Арабського халіфату]]. По дорозі туди він побував у багатьох містах [[Іран]]у: [[Ісфахан]]і, [[Хамадан]]і, Реї ([[Тегеран]]і). У [[Багдад]]і Фарабі осів у час правління [[халіф]]а аль-Муктадіра (908—932) і займався там вивченням різних мов і наук. Немає згоди щодо імен його вчителів. Проте відомо, що він вивчав медицину, [[логіка|логіку]] і [[грецька мова|грецьку мову]]. [[Багдад]] був [[Мекка|Меккою]] для інтелектуалів того часу. Саме там працювала відома школа перекладачів, значну роль в якій відігравали [[Несторіанство|несторіанці]]. Вони перекладали і коментували твори [[Платон]]а, [[Арістотель|Арістотеля]], [[Гален]]а, [[Евклід]]а. Паралельно відбувався процес засвоєння культурних досягнень [[Індія|Індії]]. Така робота стимулювала й самостійну творчу активність.