1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення |
м →Західний фронт: Арденни: уточнення |
||
Рядок 328:
У першій декаді грудня 1944 року командування вермахту розробило та підготувало новий наступ на Західному фронту — операцію, що отримала [[Арденнська операція|назву «Вахт ам Райн»]]. Для операції було відібрано чотири армії. [[Адольф Гітлер]] особисто відібрав для контрнаступу на північному фланзі ударного угруповання найкращі наявні війська та офіцерів, яким довіряв. Провідна роль в атаці відводилася [[6-та танкова армія (Третій Рейх)|6-ій танковій армії]] СС-оберстгрупенфюрера Зеппа Дітріха. До її складу входив [[1-й танковий корпус СС|I танковий корпус СС]] [[Герман Прісс|Германа Прісса]] з 1-ю і [[12-та танкова дивізія СС «Гітлерюгенд»|12-ю танковими дивізіями СС]], [[3-тя парашутна дивізія (Третій Рейх)|3-ю парашутною]], [[12-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)|12-ою]], [[277-ма фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)|277-ою фольксгренадерськими дивізіями]] та [[150-та танкова бригада СС|150-ю танковою бригадою СС]] [[Отто Скорцені]], яка діяла за планом комплексної диверсійної [[операція «Грейф»|операції «Грейф»]]. Армія Дітріха завдавала головний удар у секторі Холлерат — Кревінкель і наступала найкоротшим шляхом до головної мети наступу — [[Антверпен]]а.
[[Файл:Battle of the Bulge 6th.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Прорив 6-ї танкової армії СС на північному фланзі. [[Арденнська операція]]]]
[[16 грудня]] 1944 року о 05:30 масовим 90-хвилинним артилерійським вогнем 1600 артилерійських систем на 130-кілометровому фронті німці розпочали контрнаступ на війська союзників. Головний удар 6-ї танкової армії припадав на позиції [[2-га піхотна дивізія (США)|2-ї]] та [[99-та піхотна дивізія (США)|99-ї американських піхотних дивізій]] [[1-ша армія (США)|1-ї армії США]]. Удар виявився раптовим для союзників, розвідка яких не зуміла розкрити зосередження потужних танкових частин противника. До того ж сильний снігопад заважав англо-американській авіації діяти в інтересах наземних військ, звивши нанівець панування в повітрі. Чотири бойові бронетанкові групи есесівців, провідну роль серед яких грала бойова група [[Йоахім Пайпер|Пайпера]], що наступала на вістрі удару, подолали розрізнений опір підрозділів 2-ї і 99-ї піхотних дивізій. До вечора наступного дня німецькі танкові колони прорвалися вглиб оборони противника на 50 кілометрів і вийшла до міста [[Ставло]], в декількох кілометрах від якого знаходився штаб американської армії і найбільше тилове сховище пального з понад 3 мільйонами галонів нафтопродуктів. Однак І. Пайпер переніс штурм міста на ранок, чим скористалися американці — евакуювавши вночі штаб і підпаливши склади з пальним<ref>А. С. Киселев. Операция «Осенний туман»/Сражение в Арденнах. — М.: БТВ-МН, 2004. — С. 28.</ref>, якого до речі конче не вистачало німцям{{sfn|Залесский|2007|p=122-124}}.
На наступний день частини бойової групи Пайпера просунулися ще на 50 кілометрів і, захопивши місто [[Стумон]], створили безпосередню загрозу [[Льєж]]у. При цьому інші бойові групи «Лейбштандарт» значно відстали від нього, розтягнувшись по вузьких дорогах на 30 кілометрів, а інші з'єднання 6-ї танкової армії СС так і не змогли прорвати оборону противника і вийти на [[оперативний простір]]. До ділянки прориву американське командування терміново перекинуло три свіжих з'єднання: 82-ю повітряно-десантну, 3-ю бронетанкову і 30-ю піхотну дивізії, які зуміли відрізати підрозділи двох бойових груп дивізії «Адольф Гітлер» і відновити лінію фронту{{sfn|Уорвал |2010|p=266-267}}. Кілька днів есесівці вели запеклі бої в оточенні і, витративши всі боєприпаси і паливо та кинувши своїх поранених і втративши всю техніку, залишки бойової групи Пайпера невеликими групами зуміли пробитися до головних сил. Останні солдати групи Пайпера (з числа залишених в ар'єргарді, що прикривав відхід основних сил з 800 солдатів) вийшли до своїх у Петі-Спа 25 грудня{{sfn|Залесский|2007|p=124}}.
| |||