1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
м уточнення
Рядок 3:
|image = [[Файл:1. SS-Panzer-Division Leibstandarte-SS Adolf Hitler.svg|200пкс|]]
|caption = Емблема дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер»
|dates = [[17 березня]] [[1933]]{{#tag:ref|Дата формування «СС-Штабвахе Берлін» ({{lang-de|SS-Stabswache Berlin}}); [[9 листопада]] [[1933]] року члени «Зондеркомандо» [[Присяга|присягнули]] Гітлеру на особисту вірність і підрозділ отримав нову назву — «Ляйбштандарт Адольф Гітлер»|group=Прим.}}[[9 листопада]] [[1933]] — [[8 травня]] [[1945]]
|country = {{GERnazi}}
|allegiance = [[Файл:Flag Schutzstaffel.svg|25px]] [[СС]]
Рядок 315:
[[25 липня]] 1944 року силам [[1-ша армія (США)|1-ї американської армії]] генерал-лейтенанта [[Омар Бредлі|Омара Бредлі]] вдалося прорвати німецьку оборону на західному фланзі зони висадки в рамках [[операція «Кобра»|операції «Кобра»]], вирватися з насиченої [[бокаж]]ами території [[Нормандія|Нормандії]] та, розвиваючи успіх, створити загрозу оточення німецьких військ, що тримали оборону у [[Бретань|Бретані]]. Гітлер заборонив будь-який відступ і наказав провести контрнаступ під [[Операція «Льєж»|кодовою назвою «Лютіх»]] силами [[47-й танковий корпус (Третій Рейх)|XLVII танкового корпусу]] генерала танкових військ [[Ганс фон Функ|Ганса фон Функа]] ([[2-га танкова дивізія (Третій Рейх)|2-га танкова дивізія]], частини ''LSSAH'', дивізії СС «Дас Райх» і [[116-та танкова дивізія (Третій Рейх)|116-ї танкової дивізії]]). Планом передбачалося завдати потужного удару силами 3,5 танкових дивізій по [[30-та піхотна дивізія (США)|30-й піхотній дивізії]] східніше [[Мортен]]а, і прорватися до узбережжя. Завдяки розшифровці німецького радіообміну [[Ultra (криптоаналіз)|«Ультрою»]], до 4 серпня американці знали про плани операції «Лютіх». У результаті Бредлі зміг ретельно підготуватися до спроби прориву нацистів.
 
[[7 серпня]] ''LSSAH'' та інші формування першого ешелону розпочали наступ. На вістрі удару йшов 1-й танковий полк СС, разом з двома батальйонами мотопіхоти, однією ротою саперів та зенітним дивізіоном, який наступав в бойовому порядку дивізії. Погода була нельотною, що дуже сприяло німцям. Дивізія СС «Дас Райх» захопила Мортен, і броньована бойова група під керівництвом Йоахіма Пайпера дійшла до Бурлопіна, але врешті їм довелося зупинити через контратаки американських військ та авіаудари. В цей час II канадський корпус почав наступ вздовж дороги Кан—Фалез, а XV американський корпус — на Аржантан. Пастка закрилася, і німецьке угруповання (5 дивізій СС — і зокрема «Ляйбштандарт» — 6 танкових і 8 піхотних дивізій вермахту) було затиснуте в районі Фалеза з трьох сторін [[3-тя армія (США)|3-ою американською]], [[2-га армія (Велика Британія)|2-ою британською]] і [[1-ша армія (Канада)|1-ою канадською арміями]]. Залишився лише вузький прохід між Фалезом і Аржантаном.
 
[[16 серпня]] німецьке командування почало відведення з-під Фалеза, але на наступний день союзники знову перейшли в наступ і [[18 серпня]] їм нарешті вдалося з'єднатися та перерізати єдиний шлях до відступу. Вдень [[21 серпня]] бої у [[Фалезька операція|Фалезькому «мішку»]] закінчилися — німецьке угруповання припинило існування. [[22 серпня]] деякі підрозділи ''LSSAH'' вирвалися з [[оточення]], кинувши всі свої танки та артилерію.