Вікіпедія

Хвойка Вікентій В'ячеславович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
уточнення
Рядок 35:
}}
 
'''Хво́йка Віке́нтій В'ячесла́вович''' ({{lang-cs|Čeněk Chvojka}}; {{ДН2|21|2|1850|9}}  — {{ДС2|2|11|1914|20|10}})  — український [[Археологія|археолог]] [[чехи|чеського]] походження.
 
== Біографія ==
Рядок 42:
Вікентій Хвойка народився 1850 року в селі [[Семин]]і на [[Ельба|Ельбі]] ([[Королівство Богемія]], [[Австрійська імперія]]) у старовинній [[шляхта|шляхетській]] родині. Мешкав у місті [[Хрудім]] ([[Чехія]]), де закінчив навчання у комерційному училищі та у [[Прага|Празі]]. 1876 року переїхав до Києва, де жив і працював учителем.
 
З [[1890-ті|1890-х]] років почав займатися [[археологія|археологією]], не маючи спеціальної освіти, здійснивши низку [[Археологічні дослідження|розкопок]] у Києві та на [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщині]]; співпрацював із культурними діячами Києва, що гуртувалися в [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Товаристві шанувальників старовини та мистецтва]].
 
З 1904 року — [[Кустос (професія)|кустос]] археологічного відділу [[Національний художній музей України|Київського міського музею]]. 1893 року відкрив і дослідив [[Пізній палеоліт|пізньопалеолітичну]] [[Кирилівська стоянка|Кирилівську стоянку]], що існувала близько 20 тисяч років тому на [[Поділ|Подолі]] в Києві, де виявлено скупчення великих кісток [[Мамут|мамонтів]].
 
Розкопки [[палеоліт]]ичних стоянок, крім Кирилівської, в [[урочище|урочищі]] [[Протасів Яр (місцевість)|Протасів Яр]] у Києві, у селі [[Селище (Корсунь-ШевченківськийЧеркаська районобласть)|Селище]] на [[ЧеркащинаЧеркаська область|Черкащині]] та інші тривали десять років. У цих розкопках брав участь і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимир Антонович]].
 
1896 року відкрив [[пам'ятка археології|пам'ятки]] [[Трипільська культура|трипільської культури]] в селах [[Трипілля (Обухівський район)|Трипілля]], [[Жуківці (Обухівський район)|Жуківці]], [[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]] на [[Київщина|Київщині]], а також на березі [[Дніпро|Дніпра]] в Києві. Визначив місце цієї [[археологічна культура|культури]], зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст [[Канів|Канева]] та [[Ржищів]]а на Київщині.
 
Вікентій Хвойка вважав трипільську культуру [[Автохтонність|автохтонною]]. Її залишили пращури [[слов'яни|слов'ян]] — [[арії|арійські]] [[Плем'я|племена]], які були першими [[землеробРільництво|землеробами]]ами на теренах Середнього [[Наддніпрянська Україна#Середня Наддніпрянщина|Середнього Придніпров'я]]. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали «краї предків до сьогодення».
 
У часи існування Російської імперії «південно-західною Росією» називали територію сучасної України, а Хвойка висунув [[Гіпотеза|гіпотезу]], згідно якої
Рядок 57:
Досліджував пам'ятки [[бронзова доба|бронзової доби]], [[Городище (укріплення)|городища]] й [[курган]]и [[Скіфи|скіфів]], зокрема [[Пастирське городище|Пастирське]] (1898) і [[Мотронинське городище|Мотронинське]] городища на Черкащині.
 
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив [[Могильник (поховання)|могильники]] з [[трупоспаленняКремація|трупоспаленнями]]ми в [[Похоронна урна|урнах]], так звані ''поля поховань'', які належать до [[Зарубинецька культура|Зарубинецької]] ([[II століття до н. е.]] — [[II століття]]) і [[Черняхівська культура|Черняхівської]] (2—5 століття) культур.
 
Відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році [[КиївськийНаціональний музей старожитностейісторії та мистецтвУкраїни|Київського музею старожитностей та мистецтв]] — тепер це [[Національний музей історії України]]. Хвойка був першим хранителем його археологічного відділу. Досліджував пам'ятки [[Східні слов'яни|східних слов'ян]], зокрема поселення [[VII століття|VII]]–[[VIII століття|VIII століть]] у Пастирському городищі та могильниках [[сіверяни|сіверян]] у селі [[Броварки (ГадяцькийМиргородський район)|Броварки]] на Гадяччині, доводячи автохтонність слов'янського населення Середнього Придніпров'я.
 
Значну увагу присвятив дослідженню [[Київська Русь|Київської Русі]], особливо Києву, де здійснив розкопки на горі [[Замкова гора (Київ)|Киселівці]] ([[1894]] рік), [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]] ([[1907]]–[[1908]] роки), де були виявлені житла і майстерні [[ремісник]]ів та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Він провів розкопки давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами [[храм]]ів [[Білгород-Київський|Білгорода]] на [[Ірпінь (річка)|Ірпіні]], [[Витачів|Витачева]] на Дніпрі, [[Шарки (Рокитнянський район)|Шарки]] на Київщині, селі [[Кононча]] на Черкащині.
Рядок 66:
{{Цитата|''з незапам'ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов'ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною.''}}
 
У 1903 році вивчав пам'ятки українського [[середньовіччя]], вів розкопки на [[Богданова гора|Замковій горі]] в [[Чигирин]]і, де знайдено рештки споруд з [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI  століть]].
 
Вікентій Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств:
Рядок 95:
* «Поля погребений в Среднем Приднепровье» (1901 рік) {{ref-ru}};
* «Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадлен» (1903 рік) {{ref-ru}};
* Хвойко В.  В.  Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность // ''Труды XII археологического сьезда''. Т.  І.  Москва, 1905. С. 99—101.
* «Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» (1913 рік) {{ref-ru}};
* Исторический музей гвардейской артиллерии // Русский инвалид. — 1892. — 5 января. {{ref-ru}};
Рядок 105:
* У Києві в Подільському районі є [[вулиця Вікентія Хвойки]].
* На честь славетного археолога випустили пам'ятну ювілейну [[Вікентій Хвойка (монета)|монету]].
* Вікентій Хвойка був згаданий у пісні [[Танок на майдані Конґо|ТНМК]] "«Історія України за 5 Хвилин"».<ref>{{Citation|title=ТНМК – Історія України за 5 Хвилин [Official Video]|url=https://www.youtube.com/watch?v=BhuWhgS_HlA|accessdate=2019-11-24|language=uk-UA}}</ref>
* У 2009 році в селі [[Халеп'я]] [[Обухівський район|Обухівського району]] [[Київська область|Київської області]] відкрито [[Музей Вікентія Хвойки]]<ref name="">{{cite web
|url =http://koam.com.ua/viddilennya/muzej-v-v-hvojki-ta-muzej-i-ya-franka/
|назва =Музей Вікентія Хвойки та музей І. Франка
Рядок 131:
* Черняков І. Т. [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Хвойка Вікентій В'ячеславович] // {{ЕІУ|10|365}}
* Київ. Енциклопедія. / В.&nbsp;Г.&nbsp;Абліцов.&nbsp;— К.: Видавництво «Фенікс». 2016.&nbsp;— 288 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10008 Хвойка В. &nbsp;В. &nbsp;Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (по раскопкам) : с прил. описания раскопок в ус. М. &nbsp;М. &nbsp;Петровского в г. Киеве и с. Белгородке Киев. у. / В. &nbsp;В. &nbsp;Хвойка. &nbsp;— Киев : Тип. ”Т«Т-ва Е. &nbsp;А. Синькевич”&nbsp;Синькевич», 1913. &nbsp;— 103 с.]
 
* {{УМЕ16|частина=Хвойка Вікентій|сторінки=2003}}
 
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53413/23304.html Хвойко]}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Хвойка_Вікентій_В%27ячеславович