Відмінності між версіями «Староакадемічний корпус НаУКМА»

нема опису редагування
Розташований на [[Вулиця Григорія Сковороди (Київ)|вулиці Григорія Сковороди]], 2. Займає північну частину подвір'я [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] на розі [[Контрактова площа|Контрактової площі]] й вулиці Григорія Сковороди. Головний фасад звернено у бік подвір'я.
 
У 1730-х роках став двоповерховим, в результатіунаслідок перебудов XIX  ст. отримав сучасний вигляд.
 
У стінах Староакадемічного корпусу навчались багато видатних діячів, зокрема, філософ [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]], архітектор [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]], композитори [[Ведель Артем Лук'янович|Артемій Ведель]], письменники [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] та [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петро Гулак-Артемовський]], видатний вчений [[Самойлович Данило Самійлович|Данило Самойлович]].
Первісно Староакадемічний корпус був одноповерховим, прямокутним на три входи до [[Сіни|сіней]], які вели до шести навчальних класів. Споруди того часу зображено на гравюрі [[Мигура Іван Детесович|Івана Мігури]], створеної для Київського митрополита [[Йоасаф (Кроковський)|Йоасафа Краковського]] 171З року<ref name=":2">Шероцький К.&nbsp;В.&nbsp;Київ: путівник: репринтне відтворення видання 1917 року.&nbsp;— Київ: Кобза, 1994.&nbsp;— С. 166—176.</ref>.
 
Подальша розбудова була пов'язана з митрополитом [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїлом Заборовським]]. У 1732 році Рафаїл Заборовський звернувся до [[Священний синод Російської православної церкви|Священного синоду]] з клопотанням про розширення споруди та з пропозицією надбудови двох поверхів. Він за підтримки гетьмана Данила Апостола санкціонував кампанію збору коштів на будівельні роботи й сам пожертвував велику на той час суму 1640 рублів<ref>Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря. 1732 &nbsp;р., 19 травня, Глухів // Київська академія в колекції Національного музею історії України : альбом-каталог / упоряд.: Максим Яременко, Ярослав Затилюк; Нац. ун-т "«Києво-Могилянська академія"», Нац. музей історії України. -&nbsp;— Київ : Києво-Могилянська академія, 2020. -&nbsp;— 177 с.; [https://nmiu.org/bloh/item/16-yakyi-zviazok-mizh-mohyliankoiu-ta-byvnem-mamonta-deviat-muzeinykh-pamiatok-iaki-rozkryvaiut-istoriiu-akademii ілюстрація на сайті Національного історичного музею]</ref><ref>{{Cite web|title=Світильник, який горів і світив. Життя й праці Рафаїла Заборовського - РІСУ|url=https://risu.ua/svitilnik-yakiy-goriv-i-svitiv-zhittya-y-praci-rafajila-zaborovskogo_n40916|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2021-04-12|language=uk}}</ref>. Після отримання згоди синоду, перебудовувати корпус було запрошено [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Йогана Шеделя]]<ref>{{Cite web|title=Шедаль Йоганн-Готфрід|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Shedel_J|website=Енциклопедія історії України|accessdate=2021-03-22}}</ref>. Він залишив незайманим перший поверх&nbsp;— монументальну прямокутну споруду з дуже товстими стінами, арками та галереями внизу. Фасад надбудови, що виходив у двір, було оформлено відкритою [[Лоджія|лоджією]] з дев'яти прогонів напівциркульних арок, які спиралися на класичні здвоєні колони. Північний фасад був простіший, з високими здвоєними [[пілястра]]ми, між якими розміщено по два вікна, прикрашені [[наличник]]ами з орнаментом. Уся будівля перекривалася чотирисхилим дахом. За планом у надбудованому поверсі мали розміститися класи філософії, богослов'я, зали для диспутів, а також Конгрегаційна церква. Частину робіт було завершено до [[1736]] року. До будівлі було прибудовано [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенську церкву]], освячення якої відбулося у [[1740]] році.
 
Споруду було перекрито високим дахом із заломом<ref name=":0" />. Зі східного боку другий ярус був завершений двоярусною банею церкви. Переміщення між поверхами відбувалося через дерев'яні сходи в західній частині відкритої галереї.
Велика [[Подільська пожежа|пожежа 1811 року]] на Подолі пошкодила й будівлі Братського монастиря. В будівлі Академії вигоріли всі дерев'яні конструкції,&nbsp;— вікна, двері, підлога, залишився лише кам'яний каркас. У довідці, укладеній після пожежі, 9 липня 1811 року, київським міським архітектором [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] зазначалось: «большой каменной корпус академических классов, состоящей о двух этажах, крытой железом. Верхний этаж и крыша, полы, потолоки, двери и окна и прочая вся деревянная обделка погорела. Нижний этаж со сводами весь цел. При сем корпусе каменная церковь об одном куполе, называемая конгрегацынская, во имя Благовещения. Над оною крыша, купол и внутри иконастас погорел. Стены наружние и внутренные могут быть прочны, а свод сумнительлен, штукатурка вся обгорела». Саме Меленському було доручено відновити будівлю. Він вніс небагато змін&nbsp;— було змінено форму даху та церковної бані, бароковий вигляд змінився класицистичним{{sfn|Горбенко|1995|с=34-35}}, аркади нижнього ярусу додатково укріплено пілонами<ref name=":1">Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Київ.&nbsp;— [http://resource.history.org.ua/item/0001112 Кн. 1.&nbsp;— Ч.1.&nbsp;— К., 1999.&nbsp;— С. 200—201.]</ref>. Ззовні корпус був пофарбований у зелений колір (гришпан)<ref>Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.&nbsp;— С. 379.</ref>.
 
У 1820-х роках до корпусу зі сходу добудовано одноповерхову цегляну кухню, поремонтовано перший поверх та всередині конгрегаційну церкву. У 1860-х рр.&nbsp;— галереї та ін.<ref>Профессор протоиерей Федор Титов. Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615-19151615—1915 гг.): Историческая записка.- К.: Гопак, 2003.— С. 414-415414—415.</ref>
 
Наприкінці ХІХ століття за проєктом єпархіального архітектора [[Спарро Павло Іванович|Павла Спарро]] було замуровано вікна, що виходили на верхню галерею й сама галерея. Це утворило додаткову площу у формі коридорів, яку було використано для бібліотеки та музею вже [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]]. Також було під спорудою було викопано підвальні приміщення для облаштування системи опалення замість печей, збудовано внутрішні сходи на другий поверх та деякі інші перебудови{{sfn|Горбенко|1995|с=38}}.
 
==== Використання ====
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 01.jpg|міні|237x237пкс|Бібліотека Київської духовної академії в замурованій галереї другого поверху, фото ХІХ–почХІХ&nbsp;— поч. ХХ ст.]]
Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано, і з 1819 року у стінах Києво-Могилянської академії існувала [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]]. З 1824 у корпусі відбувалосьвідбувалося навчання, а також жили бакалаври (викладачі), у 1860-х роках сюди перенесено бібліотеку та організовано [[Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії|Церковно-археологічний музей]], до колекції якого увійшли й артефакти, що лишилисьлишилися від старої академії. У роки [[Українська революція|Української революції]] також споруду займали військові установи.
 
З 1923 року до 1991 року в будівлі розташовувалася філія Всенародної бібліотеки України (згодом [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національна бібліотека України ім. В. Вернадського]]), до колекції якої увійшла й бібліотека Київської духовної академії, що свого часу успадкувала бібліотеку старої Києво-Могилянської академії. 1879 року музей відкрито для громадськості, він став першим публічним музеєм Києва<ref>Ткачук М. Київська духовна академія (1819—1924): сторінками історії //Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія :&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— К. : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. –С. 34.</ref>.
 
==== Ремонти та реставрації ====
[[Файл:Big hall in Kyiv Academy building.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]], 2017 рік. На стелі натягнута сітка через аварійний стан.]]. Під час Другої світової війни снарядом було пошкоджено баню Благовіщенської церкви, частина даху, декоративне вбрання фасадів. 1947&nbsp;р.&nbsp;— виконано ремонт під керівництвом архітектора Н.&nbsp;С.&nbsp;Озерової. Споруду було відновлено у тому вигляді, який вона мала перед війною.
 
Наприкінці 1960-х років проведені ремонтні й реставраційні роботи за проєктом архітекторки-реставраторки [[Бикова Раїса Петрівна|Раїси Бикової]]<ref name=":1" />.
У 2019 році Проєкт реставраційних робіт зі збереження фасаду Староакадемічного корпусу став переможцем конкурсу [[Посольство США в Україні|Посольського фонду США]] зі збереження культурної спадщини (AFCP) й отримав грант 400 000 доларів США. За кошти гранту виконується реставрація фасадів Староакадемічного корпусу<ref>{{Cite web|title=Тимчасовий повірений у справах США В. Тейлор передав грант зі збереження культурної спадщини Національному університетові Києво-Могилянська Академія|url=https://ua.usembassy.gov/uk/cda-william-b-taylor-presented-a-cultural-preservation-grant-to-the-national-university-of-kyiv-mohyla-academy/|website=Посольство США в Україні|date=2019-09-04|accessdate=2021-03-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Проєкт реставрації Староакадемічного корпусу: підсумки 2020|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/4647-proiekt-restavratsii-staroakademichnoho-korpusu-pidsumky-2020|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|accessdate=2021-04-08|language=uk|date=2020-12-30}}</ref>.
 
До [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусу]] планувалось, що за умови стабільного фінансування, роботи мали б завершитись узавершитися [[2023]] роціроку<ref>{{Cite web|title=Реставрація Мазепиного корпусу Могилянки під загрозою через нерегулярне фінансування (фото)|url=https://hmarochos.kiev.ua/2020/10/22/restavratsiya-mazepynogo-korpusu-mogylyanky-pid-zagrozoyu-cherez-neregulyarne-finansuvannya-foto/|website=Хмарочос|date=2020-10-22|accessdate=2021-03-10|language=uk|first=Автор: Стасюк|last=Ірина}}</ref><ref>{{Cite web|title=Гетьман би радів: як відновлюють Мазепин корпус Києво-Могилянської академії|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/45910/|website=Вечірній Київ|accessdate=2021-03-10|language=uk|date=2020-21-10}}</ref>.
 
== Планування та оздоблення ==
[[Файл:Kyiv academy building hall.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала увішана портретами]]
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 03.jpg|міні|206x206пкс|Клейовий розпис «Благовіщення»]]
Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, [[Граматика|граматики]] та [[Синтаксима|синтаксими]], [[Поетика|поетики]] та [[Риторика|риторики]], найближче до церкви&nbsp;— богослов'я, далі &nbsp;— філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об'єми [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенської конгрегаційної церкви]] та філософського класу&nbsp;— понижені; у центрі&nbsp;— підвищені двосвітні об'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конгрегацій), театральних вистав і класу богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви<ref>{{Cite web|title=Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва|url=http://wek.kiev.ua/uk/Староакадемічний_корпус|website=wek.kiev.ua|accessdate=2021-03-25}}</ref><ref name=":1" />.
 
Первісне оздоблення інтер'єрів, зокрема Конгрегаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи<ref name=":2" />. Стіни Конгрегаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, портрети видатних діячів академії&nbsp;— [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїла Заборовського]], [[Стефан (Яворський)|Стефана Яворського]]. Частина з них з часом опинилась у київських музеях, зокрема у [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|Національному Києво-Печерському заповіднику]].
* Аскоченский В. [https://web.archive.org/web/20161031154800/http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1373 Кіевъ съ древнейшимъ его училищемъ Академіею] / В. Аскоченский.&nbsp;— К.: Въ университетской типографіи, 1856.&nbsp;— 566 с.
* Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи / В. Вечерський &nbsp;// Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища.&nbsp;— Київ: АртЕк, 2003.&nbsp;— С. 36–44.
* Голубев С. Т.  &nbsp;[http://elib.nplu.org/view.html?id=6786 Старый корпус Киевской академии] (Мазепин) и его «репарация» при архиепископе Рафаиле Заборовском / С. Голубев // Труды Киевской духовной академии.&nbsp;— 1913.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 275—324.
* {{cite book
| назва = Києво-Могилянська академія: архітектурний нарис
| рік = 1995
| ref = Горбенко }}
* Дорофієнко І.&nbsp;П.&nbsp;Доля автентичного розпису Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії /  І.&nbsp;П.&nbsp;Дорофієнко // Наша віра.&nbsp;— Серпень, 2001.&nbsp;— №&nbsp;8 (160).
* Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
* Хижняк, З. [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1914 Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці] при Києво-Могилянській академії.&nbsp;— Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004.&nbsp;— 76 с.
 
23 994

редагування