Дельфійський оракул: відмінності між версіями

Початково [[оракул]] належав [[Гея|Геї]] та охоронявся драконом [[Піфон]]ом, через що саме місце називалося Піфо ({{lang-el|Πύθω}} - піддавати гниттю). Першою пророчицею Геї була гірська [[німфа]] [[Дафна]] ({{lang-el|Ἡ δάφνη}} - [[лавр]]). Від матері Геї [[Феміда]] отримала Дельфійського оракула, якого передала сестрі [[Феба|Фебі]], а остання - онуку [[Аполлон]]у, який, навчившись мистецтву прорікання у [[Пан (міфологія)|Пана]], прибув у [[Дельфи]], де вбив дракона Піфона і заволодів оракулом.▼

Темні хтонічні пророцтва сина Землі поступилися місцем волі [[Зевс]]а, батька богів і організатора нового олімпіского космічного порядку, виразником якої виступив «метальник сонячних променів», що викликають в землі випаровування для прорікання. Після поразки дракона Аполлон зібрав його попіл у [[саркофаг]] і встановив траурні ігри на честь Піфона. Потім Аполлон відправився шукати жерців для свого храму. У морі він побачив корабель, який йшов з [[Кносс]]а. Обернувшись[[ дельфін]]ом, він силою своїх чарів привів корабель у Крісу, де відкрився морякам і розповів про їх призначення. У Крісі моряки спорудили жертовник Аполлону і він був названий Дельфійським, на честь образу, в якому Аполлон їм з'явився. З Криси моряки відправилися до [[Парнас]]у, де стали першими жерцями храму Аполлона. [[Бджоли]] принесли з Гіперборея|країни гіпербореїв храм з [[воск]]у, і усі наступні храми споруджувалися за його зразком. ▼