Волго-Донський канал: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriz (обговорення | внесок) →Технічні параметри каналу: Навіщо там тире? |
Yuriz (обговорення | внесок) |
||
Рядок 13:
У 1920 за планом [[ГОЕЛРО]] уряд країни знову повернувся до проблеми створення каналу. Але проект будівництва було створено лише в середині 1930-х. Реалізувати його перешкодила Друга світова війна. Роботи по проекту відновилися відразу після закінчення Сталінградської битви, в 1943. Роботами на трасі каналу керував [[Сергій Якович Жук]], досвідчений будівельник і гідротехнік, під керівництвом якого вже були спроектовані і побудовані [[Біломорсько-Балтійський канал]] і [[канал Москва-Волга]]. У лютому 1948, після затвердження схеми Волго-Донського комплексу на засіданні Ради Міністрів СРСР, почалися земельні роботи. Будівництво велося силами так званих [[ворог народу|ворогів народу]] — політв'язнів, засуджених за 58 статтею чинного на той час Кримінального Кодексу. Керував будівництвом у період з березня 1948 по березень 1949 [[Павлов Карпо Олександрович]] — колишній начальник [[Дальстрой|ГУ СДС НКВС СРСР «Дальстрой»]].
Канал був побудований всього за 4,5 роки, що є унікальним терміном у світовій історії гідробудівництва. Наприклад, Панамський канал, довжиною 81 км, при такому ж обсязі робіт будувався 34 роки, а Суецький канал, завдовжки 164 кілометри, будувався замалим не 11 років. У ході будівництва було вийнято 150 мільйонів кубометрів землі та укладено 3 мільйони кубометрів бетону. У роботах було задіяно 8000 машин і механізмів:
31 травня 1952 о 13 годині 55 хвилин між 1-м і 2-м шлюзам злилися води Волги і Дону. З 1 червня по каналу вже почався рух суден. 27 липня 1952 каналу було присвоєно ім'я В. І. Леніна.
| |||