Вільям Вордсворт: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 31091038 користувача Blast furnace chip worker (обговорення) Мітка: Скасування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 37:
Після повернення до [[Лондон]]а (у грудні 1792) він опублікував ''Вечірню прогулянку'' і ''Описові нариси'' ({{lang-en|Descriptive Sketches}}), розповідь про подорож з Джонсом, написану в Франції і забарвлену захопленим прийняттям революції. В лютому 1793 спалахнула англо-французька війна, вона вразила Вордсворта і надовго занурила його в смуток і тривогу. Восени 1794 помер один з молодих друзів Вордсворта, заповівши йому 900 фунтів. Цей своєчасний дар дозволив Вордсворту цілком віддатися поезії. З 1795 до середини 1797 він жив в графстві [[Дорсетшир]] разом зі своєю єдиною сестрою Доротеєю; їх об'єднувала повна спорідненість душ. Доротея вірила в брата, її підтримка допомогла йому вийти з депресії і стати великим поетом. Він почав з трагедії ''Жителі прикордоння'' (The Borderers). Непідробним відчуттям наповнена поема в білих віршах ''Зруйнований котедж'' ({{lang-en|The Ruined Cottage}}) — про долю нещасної жінки; згодом поема стала першою частиною ''Прогулянки'' ({{lang-en|The Excursion}}).
У липні 1797 Вордсворти переїхали в Альфоксден (графство [[Сомерсетшир]]) — ближче до [[Колрідж|С. Т. Колріджа]], який жив в Нетер-Стові. За рік тісного спілкування з Колріджем склалася збірка ''Ліричні балади'' ({{lang-en|Lyrical Ballads}}), куди увійшли ''Оповідь про Старого Мореплавця Колріджа'', ''Недоумкуватий хлопчик'', ''Терен'', ''Рядки, написані на відстані декількох миль від Тінтернського абатства'' і інших вірші Вордсворта. Анонімне видання ''Балад'' вийшло у вересні 1798. Колрідж умовив Вордсворта почати епічну «філософічну» поему про «людину, природу і суспільство» під назвою ''Відлюдник'' ({{lang-en|The Recluse}}). Вордсворт із натхненням узявся за справу, але зав'язнув у композиції. В рамках цього задуму ним написані тільки віршований вступ ''Про людину, природу і життя'', автобіографічна поема ''Прелюдія'' ({{lang-en|The Prelude}},
У вересні 1798 Вордсворти з Колріджем здійснили поїздку до [[Німеччина|Німеччини]]. У Госларі Вордсворт, приступаючи до ''Відлюдника'', виклав білим віршем історію своїх підліткових вражень і переживань від спілкування з природою. Пізніше він включив написане в ''Прелюдію'' як ''Книга I''. Крім цього він написав багато віршів, в тому числі цикл ''Люсі і Руф''. У грудні 1799 він і Доротея зняли котедж в Грасмирі (графство Вестморленд). У січні 1801 Вордсворт випустив друге видання ''Ліричних балад'', додавши створені в Грасмирі оповідні поеми ''Брати і Майкл'' і обширну передмову з міркуваннями про природу поетичного натхнення, призначення поета, зміст і стиль дійсної поезії. Колрідж не дав жодного нового твору до другого видання, і воно, увібравши в себе перше, вийшло в світ під ім'ям одного Вордсворта.
Рядок 43:
Зима і весна 1802 відмічені творчою активністю поета: були написані ''Зозуля'', триптих ''Метелик'', ''Обіцянки безсмертя'': ''Ода, Рішучість і Незалежність''. У травні 1802 старий граф Лонсдейл помер, і спадкоємець погодився виплатити Вордсвортам 8000 фунтів. Це істотно укріпило добробут Доротєї і Вільяма, що збирався одружуватися з Мері Гатчинсон. У серпні всі троє побували в Калі, де побачилися з Анетт Валлон і Кароліною, і 4 жовтня Мері і Вордсворт повінчалися. Їхній шлюб був дуже щасливим. З 1803 по 1810 вона народила йому п'ятьох дітей. Доротея залишилася жити в сім'ї брата.
У 1808 Вордсворти перебралися в просторіший будинок в тому ж Грасмирі. Там Вордсворт написав більшу частину ''Прогулянки'' і декілька прозаїчних творів, в тому числі свій знаменитий памфлет про Конвенцію в Цинтрі, продиктований співчуттям до іспанців під владою [[Наполеон]]а і обуренням зрадницькою політикою Англії. Цей період був затьмарений сваркою з Колріджем (
Після завершення наполеонівських воєн (1815) Вордсворт зміг наситити свою пристрасть до подорожей, кілька разів побувавши в Європі. ''Прелюдію'', «поему про своє життя», він закінчив ще в 1805, але в
== Програма ==
Рядок 54:
== Ставлення до природи ==
Ніхто з [[поет]]ів, як Вордсворт, так глибоко не відчував природу, повну величі, краси і моральної досконалості. Недарма ж сам [[Пушкін Олександр Сергійович
На відміну від своїх сучасників, які вважали природу бездушною, поет наділяв будь-який природний об'єкт — квітку, плід, скелю, камінь — почуттями і «[[мораль]]ним життям» (слова з поеми Вордсворта «Прелюдія»). Він вірив у моральні імпульси, що випромінюються лісами. Поет відкрив у природі духовний сенс і духовну красу<ref name="3abc">Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с. </ref>.
Рядок 62:
Вордсворт, мабуть, один їх перших (а може перший) заявив про [[права дикої природи]]. У своєму «Путівнику по озерах» він пише, що необхідно «зберігати стародавні права цього та інших подібних гірських куточків від знищення»<ref name="1abc">Hargrove E. Foundation of environmental ethics. — New Jerseу: Prentice Hall, 1988. — 229 p. </ref>.
Заява про моральні (не кажучи вже про юридичні) права природних об'єктів звучала в 1830-х роках воістину піонерною. Великі [[філософ]]и того часу — і [[Кант Іммануїл
Погляди поета на дику природу, якій притаманні не тільки моральні права, а й [[естетика
Поет прозорливо застерігав сучасників і нащадків дивитися на природу тільки через призму науки. Пояснював, що ми забуваємо, яким спотвореним і парадоксальним є погляд на природу, який сучасна наука нав'язує нашим думкам. У поемі «Прелюдія» він описав своє сходження в [[Альпи]] і одним з перших в європейській культурі сказав про дику природу як «лице [[Бог]]а»<ref name="3abc"/>.
Рядок 77:
У цих рядках поет сприймає природу як самотрансцендуючу. Вона веде його свідомість до «чогось, проникаючого углиб», і він іменує цей досвід «якорем» своїх найчистіших думок.
Крім усього іншого, Вільяма Вордсворта можна назвати не тільки філософом, але й практиком природоохорони. Оселившись зі своїм другом, відомим англійським поетом Кольриджем в Озерному регіоні Північної [[Англія
Варто також зазначити, що величезною заслугою Вордсворта та інших поетів-романтиків стало відкриття краси тих явищ природи або природних [[пейзаж]]ів, на які люди раніше не звертали уваги або яких боялися. Що значно сприяло розвитку [[Екологічна естетика
=== Образи природи ===
Рядок 140:
;Публікації:
* Вільям Вордсворт. Поезії. Пер. О.Мокровольського, М. Стріхи, Ю. Швайдака.
* Вільям Вордсворт. Поезії. Всесвіт.
* Вільям Вордсворт. Поезії в перекладі М. Губко //
=== Твори ===
Рядок 155:
* [http://ukrcenter.com/Література/19245/Вільям-Вордсворт Поезія Вільяма Вордсворта в українських перекладах]
* [http://www.ae-lib.org.ua/texts/wordsworth__poetry__ua.htm Поезія Вільяма Вордсворта в українських перекладах]
== Література ==
* William Wordsworth, Poetical Works, ed. W. Knight, 8 vv., Macmillan, L., [[1896]].
Рядок 164 ⟶ 165:
* Raleigh, Wordsworth, [[1903]].
== Посилання ==
* {{ЗЛ_XIX_1|частина=Вільям Вордсворт|сторінки =245-255}}
* {{ЗПЕД1|частина =Вордсворт Вільям|сторінки =315}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8207.html Вордсворт]}}
|