Глекові поховання: відмінності між версіями

'''Глекові поховання'''&nbsp;— поховання померлих у [[глек]]ах (спеціально виготовлених або звичайних господарських), що були поширені в різних народів. Померлих ховали переважно в скорченому стані. Під глековим похованням мають на увазі інгумацію, тобто вкладання в глек цілого тіла померлого, але ним можуть називати й поховання решток [[кремація|трупоспалення]], хоча на думку деяких авторів, такі кремаційні поховання не можна вважати глековими<ref>А.&nbsp;И.&nbsp;Нонешвили, Погребальные обряды народов Закавказья, Академия наук Грузии, «Мецниереба», Тбилиси, ст. 3, 1992, ISBN 5-520-01028-5</ref>. Цей поховальний звичай дав назву поширеній в Закавказзі з IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. до VIII&nbsp;ст. н.&nbsp;е. [[культура глекових поховань|культурі глекових поховань]].

Відомі з IV-III-го тисячоліть до н.&nbsp;е. у різних народів, що населяли Єгипет, Крітострів Крит, території Греції, Іспанії, Італії. Найраніші глекові поховання відкриті в Єгипті, в могильниках IV-го тисячоліття до н.&nbsp;е. У III—II тисячоліттях з'являються в Межиріччі, в деяких районах Середземномор'я і Малої Азії<ref>Обермайер Г., Доисторихесский человек. Спб, 1913, ст. 570—572</ref>. В I-му тисячолітті до н.&nbsp;е. і на початку н.&nbsp;е. були поширені серед населення Кавказу (Абхазія, [[Колхіда]], Східне Закавказзя). На території України глекові поховання трапляються в некрополях [[давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я|античних міст Північного Причорномор'я]]. Однією з пам'яток цього типу є поховання на [[Козирське городище|Козирському городищі]] поблизу Ольвії.