Бетон: відмінності між версіями

Хоч часто бетон сприймається як новітній матеріал, але насправді його використовують вже тисячі років, відомий ще в [[4 тисячоліття до н. е.|IV тисячолітті]] до н. е&nbsp;— [[Шумер]]. [[Стародавній Рим|Давньоримська]] монументальна [[архітектура]] в часи свого розквіту була саме бетонною. Бетон відомий більше 4000 років (Стародавня Месопотамія), особливо широко використовувався в Стародавньому Римі. Італія&nbsp;— вулканічна країна, в якій легко доступні компоненти, з яких може бути приготований бетон, включаючи [[пуцолан]]и і лавовий щебінь<ref>{{Cite web|title=Історія бетону.|url=https://kraska.guru/shpaklevka/shtukaturka/mytyj-beton.html|website=Гуру красок|date=2019-09-05|accessdate=2019-09-05|language=ru-RU|last=|first=|publisher=}}</ref>. Такі відомі споруди як [[Колізей]], [[Пантеон (Рим)|Пантеон]] чи знамениті [[римські дороги]] збудовані саме з бетону. Майже двохтисячолітнє існування цих споруд (наприклад 43&nbsp;м бетонний [[купол]] Пантеону досі цілий) свідчить про можливості цього давнього але досі актуального будівельного матеріалу.

 

Тривалий час у Греції та Римі домінувало кам'яне мурування насухо. При цьому достатньо великі блоки надійно утримувались під дією власної ваги, але для цегли й дрібнорозмірного каменю такий спосіб був непридатний. Щоб зв'язати цеглини в мурах давні народи використовували глину, гіпс, бітум (асфальт), вапно, що сприяло розробкам відповідних корисних копалин. У III&nbsp;ст. до Р. Х. у Римі було винайдено новий будівельний матеріал, що отримав назву «римський бетон» . Невідомий винахідник здогадався залити дрібні камені розчином вапна й піску. Коли суміш затужавіла, утворився достатньо міцний штучний камінь. Бетон мав значні переваги перед природним каменем, зумовлені можливістю приймати необхідну будівельникам форму та розміри блоків або мурів, утворюючи суцільну монолітну конструкцію. Відпала необхідність ламання й транспортування великих брил, обробки й припасовування каменів.